Судове рішення #18465007

Справа 22а-11847/11                                    Головуючий у 1 інстанції Павленко Л.М.

Категорія 10.3.1                                                             Доповідач Гусєв В.В.

                 

                                                П О С Т А Н О В А

                                       І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

      14 червня 2011  року                                                                       місто Донецьк

                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

                  головуючої Новосядлої В.М.,  суддів Алексєєва А.В., Гусєва В.В.,  

           при секретарі Богданові Д.І.,            

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька  на постанову Київського районного суду міста Донецька від 30 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України   в Київському районі міста Донецька,   про визнання неправомірною бездіяльність посадових осіб та зобов’язання виконати певні дії, -

   

                                                                В С Т А Н О В И В:

          28 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав та просила забов»язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька нарахувати недоплачену як дитині війни, щомісячну Державну соціальну допомогу за період з 01 січня 2006 року по жовтень 2009 року.

                   П остановою Київського районного суду міста Донецька від 30 листопада 2009 року позов ОСОБА_1   задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача та забов»язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 01 січня 2006 року.  

В апеляційній скарзі  - управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та порушено вимоги матеріального права. Зазначає, що у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни».

    Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

                 Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду частковому скасуванню з ухваленням нової постанови з таких підстав.  

       З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на відповідному обліку визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

    Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

  Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

      Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України,  положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

              Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.

   Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

   Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

   Вирішуючи питання щодо позовних вимог за 2006 рік, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, починаючи з січня 2006 року.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду з таких підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.112004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Між тим, дію статті 6 на 2006 рік Законом України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено, що не дає права на його застосування, а тому в задоволенні позову за 2006 рік повинно бути відмовлено.

Відповідно за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.

Згідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

  За таких обставин апеляційний суд вважає, що постанова суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині забов»язання Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька нарахувати та виплатити позивачу недоотриманої надбавки у 30 відсотків до пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року.

  Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.  

  Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.

  За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

             В решті постанова суду підлягає залишенню без змін, а доводи апеляційної скарги щодо необхідності скасування постанови суду в повному обсязі до уваги не приймаються, оскільки не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які б давали підстави для скасування судового рішення в цілому і ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

        Керуючись ст.ст. 197, 198, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,  апеляційний суд, –

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька – задовольнити частково.

               Постанову Київського районного суду міста Донецька від 30 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1   до   Управління Пенсійного фонду України в Київському районні міста Донецька,   в частині нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, щомісячно згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, скасувати.

              В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька по відмові в нарахуванні та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, щомісячно, згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, відмовити.

 В решті постанову залишити без змін.

              Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.  

              Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.

     

               Головуючий :                                                          

 

              Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація