Справа № 22-а - 439-06 Головуючий у 1 інстанції Іванюта Т.Є.
Категорія 60 Доповідач Оношко Г.М.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі головуючого Воробйової Н.С., суддів Голуб С.А., Оношко Г.М., при секретарі Велицькому О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві
адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кагарлицького районного суду від 07 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Стайківської сільської ради, третя особа : ОСОБА_1- про визнання рішення сільської ради недійсним.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , перевіривши матеріали справи, колегія суддів , -
встановила:
У січні 2006 року позивач звернувся до суду з названим позовом. У позові зазначав, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 померла гр. ОСОБА_3. При житті ОСОБА_3 належав на праві власності жилий будинок АДРЕСА_1, в її користуванні знаходилася земельна ділянка пл. 0, 38 га.
Після смерті ОСОБА_3 співвласниками будинку стали її спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках.
17 вересня 2004 року позивач за договором купівлі-продажу придбав у останніх зазначений будинок. Звернувшись у 2005 році до сільради з заявою про виділення та передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0, 38 га, позивач дізнався, що рішенням сільської ради НОМЕР_1частина земельної ділянки площею 0, 07 га була передана у приватну власність ОСОБА_1. Фактично при виготовленні державного акта на право приватної власності на землю ОСОБА_1 було передано у приватну власність 0, 098 га.
У зв"язку з наведеним позивач просив визнати зазначене рішення сільської ради недійсним та скасувати його.
Постановою Кагарлицького районного суду від 07 лютого 2006 року позов задоволено.
Постановлено визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Стайківської сільської ради від 26 грудня 2003 року про передачу ОСОБА_1 у приватну власність 0,07 га земельної ділянки , яка розташована в АДРЕСА_1 Кагарлицького району Київської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову з підстав порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В судовому засіданні апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення , а постанову суду першої інстанції без змін.
Перевіривши матеріали справи в порядку ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи постанову про задоволення позову , суд виходив з того, що 17 вересня 2004 року на підстав договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та співвласниками будинку ОСОБА_5 і ОСОБА_4 позивач ОСОБА_2 є власником жилого будинку АДРЕСА_1 Кагарлицького району. 26 грудня 2003 року Стайківська сільська рада без попереднього її вилучення у попередніх власників будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_4 частину земельної ділянки площею 0,07 , що була в їх користуванні, своїм рішенням НОМЕР_1 передала у приватну власність ОСОБА_1.
Оскільки земельна ділянка ОСОБА_1 була надана без попереднього її вилучення у попередніх землекористувачів, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог ст. 116, 121 ЗК України та порушує права позивача , з наведених підстав його слід визнати незаконним та скасувати.
Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна.
Згідно з правилами ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин з боку порушень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб"єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі делегованих.
Статтею 6 КАС України встановлено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Зазначених положень закону суд при вирішенні справи повністю не врахував.
З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_3, на праві власності належав будинок АДРЕСА_1, за будинком числилася земельна ділянка 0,38 га.
Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17 січня 1995 року, співвласниками будинку та землекористувачами земельної ділянки, що належала до будинку, стали ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Рішенням Стайківської сільської ради НОМЕР_1 від 26 грудня 2003 року без попереднього вилучення земельної ділянки у землекористувачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 0,07 га передано у приватну власність ОСОБА_1 , в користуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишилася земельна ділянка п. 0,31 га.
Попередні співвласники будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рішення виконкому щодо передачі частини земельної ділянки , що була у їх користуванні , ОСОБА_1, не оскаржували.
На час придбання позивачем жилого будинку в користуванні продавців знаходилася земельна ділянка 0,31 га.
Викладені обставини безспірно підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
За таких обставин висновок суду щодо порушення внаслідок передачі ОСОБА_1 частини земельної ділянки, яка знаходилася в користуванні попередніх власників будинку, прав позивача як землекористувача є помилковим, не відповідає обставинам справи , тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню згідно з вимогами ст. 2002 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову в позові.
Керуючись ст. 202, 207 КАС України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Кагарлицького районного суду від 07 лютого 2006 року скасувати та прийняти нову постанову.
В позові ОСОБА_2 про визнання рішення Стайківської сільської ради від 26 грудня 2003 року НОМЕР_1про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки пл. 0, 07 га по АДРЕСА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця.