Справа №22а-11603 Головуючий у 1 інстанції Павленко Л.М.
Категорія 10.3.1 Доповідач Лоленко А.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В.
суддів Дундар І.О., Агєєва О.В.
при секретарі Зілаковій Я.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька на постанову Київського районного суду м. Донецька від 13 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання бездіяльності неправомірною та зобов"язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька, посилаючись на те, що вона перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за віком та віднесений до категорії "діти війни". Відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2006 року. Проте така допомога виплачувалась не в повному обсязі. Просила поновити строк звернення до суду, зобов"язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги з 09 липня 2007 року.
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 13 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано неправомірними дії УПФУ в Київському районі м.Донецька щодо відмови у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов'язано нарахувати та виплачувати щомісячно доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09 липня 2007 року.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька просить постанову суду скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи "діти війни", перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи положення п.1 Закону України "Про внесення змін до розділу 12 "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ пов'язаних із соціальними виплатами" від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до соціальної групи "діти війни". Факт перебування позивача на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Донецька визнано відповідачем, який сплачує позивачу пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції на момент звернення позивача передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 року", призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 року" щодо зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 71 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-У1 "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розмірі соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються незалежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає лише ті виплати, що нараховуються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, та їх дія не поширюється на відносини щодо виплати доплати до пенсії при наявності в особи статусу "дитина війни".
Виходячи з викладеного, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька в період з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року діяло правомірно і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Таким чином апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року , порушив норми матеріального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови в цій частині з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зобов"язання Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Донецька провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по момент постановлення рішення суду, тобто по 13 листопада 2009 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є обґрунтованими.
Суд дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог без посилання на конкретний період проведення виплат.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб"єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб"єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, п.6 - адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах, п.8 - позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Таким чином Кодексом адміністративного судочинства України передбачено відновлювати лише порушені права громадянина, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Крім того, відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов"язань, оскільки реалізація особою права, що пов"язане з отриманням бюджетних коштів, яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Таким чином апеляційний суд ухвалює нову постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачу щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька здійснити нарахування та виплату на користь позивача як дитині війни недоотриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної у відповідності зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року та про здійснення нарахування безстроково.
Апеляційний суд приходить до висновку, що постанову суду належить змінити, обмеживши період здійснення перерахунку за 2009 рік датою «13 листопада 2009 року».
В решті суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування в решті постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.202 ч.1 п.4, ст.ст.205, 207 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м.Донецька від 13 листопада 2009 року частково скасувати.
Резолютивну частину постанови Київського районного суду м.Донецька від 13 листопада 2009 року викласти в такій редакції:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька про визнання бездіяльності неправомірною та зобов"язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька, які виразилися у відмові ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , починаючи з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 13 листопада 2009 року.
Зобов"язати Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 недоотримане підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 13 листопада 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька щодо визнання протиправними дій Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоотриманого підвищення до пенсії з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року а також безстроково відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуючий:
Судді: