Справа № 22а-11460 Головуючий у 1 інстанції Желтобрюх І.Л.
Категорія 10.3.1. Доповідач: Шигірт Ф.С.,
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2011 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Лоленко А.В.,
суддів: Дундар І.О., Шигірт Ф.С.,
при секретарі: Шкребтієнко С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька на постанову Київського районного суду міста Донецька від 25 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування недоотриманого підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2009 роки,-
В С Т А Н О В И В :
16 вересня 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є дитиною війни і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-IV (далі Закон № 2195-IV) на щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказане підвищення зобов’язаний нараховувати та виплачувати відповідач, оскільки позивач перебуває у нього на обліку. Проте, у 2006, 2007, 2008 та 2009 роках мінімальна пенсія зростала, але відповідач нараховував та виплачував позивачу вказане підвищення в сумі, яка значно менше передбаченої законом.
Позивач просив визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що з 01 січня 2006 року по вересень 2009 року складає 5815 грн., і в подальшому нараховувати підвищення до пенсії у тому ж розмірі.
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2009 року вказаний позов було задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними, зобов’язано здійснити нарахування підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 січня 2007 року по 12 липня 2007 року та з 16 вересня 2008 року по 25 листопада 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Задовольняючи позовні вимоги з 01 січня 2007 року, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача суперечили вимогам Конституції України і вимогам ст.6 Закону № 2195-IV.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії «Діти війни» (а.с.6-7), перебуває на обліку у відповідача та має право на підвищення пенсії передбачене Законом № 2195-IV.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського районного суду міста Донецька через неправильне застосування судом норм матеріального права та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи Положення Закону України від 02.12.2010 року № 2748-У1 "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення "Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ пов'язаних із соціальними виплатами, справа розглядається за правилами КАС України цивільною палатою Апеляційного суду Донецької області.
Розглянувши справу в письмовому провадженні, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до соціальної групи "діти війни" (а.с.6-7). Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію, але не нараховує щомісячне підвищення до пенсії у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідач відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті підвищення у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (а.с.8-9).
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому позовні вимоги за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року не підлягали задоволенню з таких підстав.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 року" щодо зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 12 липня 2007 року та з 16 вересня 2008 року по 25 листопада 2009 року. Щодо задоволення позовних вимог за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року, такі висновки суду не ґрунтуються на Законі.
Враховуючи наведені норми матеріального права, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції в частині, що стосується позовних вимог за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та відмовити позивачу у задоволенні цих вимог. В іншій частині постанова підлягає залишенню без змін.
Таким чином, судом першої інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, але порушено норми матеріального права при вирішенні частини позову, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині і є підставою для часткового скасування постанови та ухвалення нової постанови.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду міста Донецька від 25 листопада 2009 року скасувати в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Управління пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та про зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій Управління пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька щодо відмови у нарахуванні їй підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та про зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року.
В іншій частині постанову Київського районного суду міста Донецька від 25 листопада 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуючий : Судді: