АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-695
Головуючий по 1-й інстанції Куц
Суддя-доповідач: Кисіль А. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2011 року м.Полтава
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Кисіля А.М..
Суддів Тараненка Ю.П., Кожевнікова О.В.
за участю:
прокурора Антонова С.В.
засудженого ОСОБА_2
2011 року серпня місяця 11 дня, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м.Комсомольська, засудженого ОСОБА_2 на вирок Комсомольського міського суду від 16.12.2010 року.
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суворовська Іртишівського району Павлодарської області, особа без громадянства, середня освіта, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 20.10.1994 року Комсомольським міським судом за ст. 229-6 ч.2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 15.04.1998 року по відбуттю строку покарання;
-26.11 .1998 року Талалаївським районним судом Чернігівської області за ст.229-6 ч2 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 26.07.2001 року по відбуттю строку покарання;
-29.04.2002 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст.ст. 309 ч.2, 395 КК України - 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 26.10.2003 року по Акту амністії;
-24.11.2004 р. Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.І ст.213 КК України на 100 годин громадських робіт;
-29.09.2005 р. тим же судом за ст. 309 ч.2, 71 КК України на 2 роки 2 дні позбавлення волі,
-13.09.2006р. тим же судом за ч..2 ст.309,71 КК України на 2роки 2місяці позбавлення волі, звільненого 7.06.2007р. за постановою Крюківського райсуду м. Кременчука від 31.05.2007р. на підставі ст..81 КК України умовно - достроково на 5місяців 17днів;
-7.05.2008р. тим же судом за ч.1 ст.185 КК України до штрафу 510грн;
- 20.11.2009p. тим же судом за ч.1 ст. 122 КК України на 1 рік обмеження волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, -
засуджений :
- за ч.1 cт.185 КК України - l рік позбавлення волі;
- за ч.2 ст.185 КК У країни - 2 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі;
- за ч. l ст.249 КК України – l рік обмеження волі з конфіскацією знарядь лову.
На підставі ч.l ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено 3 роки позбавлення волі з конфіскацією знарядь лову.
Відповідно до ч.1 ст.71,72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, приєднано невідбуте покарання за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 20.11.2009 року 6 місяців позбавлення волі, остаточне покарання призначено - 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією знарядь лову.
Цивільні позови ВАТ «Полтавський ГЗК» про відшкодування майнової шкоди .у розмірі 400грн 78коп., 1663 грн. 92коп ; 2392 грн 90коп., 1630 грн. 90коп. залишено без розгляду
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області 1040 грн. 40 коп.
По справі відповідно до положень ст. 81 КПК України вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним в тому. що він 2.12.2009р. близько 12 години з метою вчинення крадіжки чужого майна зайшов таємно на територію ВАТ «Полтавський ГЗК» в м. Комсомольську, звідки викрав 3 полоси Б-12 та 3 полоси Б-І0, вартістю 693 грн. 30коп. О 14 годині 30 хвилин в цей же день він з викраденим був затриманий на 4 алеї с/т «Мічурінець» працівниками охорони ОДА «Захист».
7.01.2010 р. близько 19 годині 20 хвилин, ОСОБА_2, з тієї ж території ВАТ «Полтавський ГЗК» в м. Комсомольську з метою викрадення чужого майна , таємно, шляхом вільного доступу проник до приміщення ДЗФ -1, де викрав 40 мелючих куль діаметром 1ООмм. кожна вагою 184 кг. вартістю 997 грн. 04 коп. та помістив їх у два відра по 10 куль в кожне, які на власному велосипеді перевіз до автодорожнього мосту, де їх заховав.
Після цього знову повернувся до приміщення ДЗФ-1та викрав ще 20 мелючих куль. О 20 годині 30 хвилин по вул. Портовій в м. Комсомольську він був затриманий працівниками охорони ВАТ «Полтавський ГЗК» ОДА «Захист ».
1.03.2010 р. близько 19 години , ОСОБА_3, перебуваючи на дорозі 24-б поблизу15 переїзду Дніпровського рудоуправління ВАТ«Полтавський ГЗК», повторно, з метою викрадення чужого майна, таємно завантажив на власний велосипед частину металевої реї Р-65 довжиною 1,8 погонних метрів вагою 116,54 кг. вартістю 679 грн. 54коп, і намагався покинути територію, але свої дії не довів до кінця по незалежній від його волі та причині, оскільки був затриманий.
27.04.201О р. близько 19 г. ОСОБА_3. з метою незаконного вилову риби і зайняття рибним промислом, перебуваючи в районі Редутського гранітного кар*єру в м. Комсомольську, на річці Псьол , в заборонений період лову (нерест), використовуючи заборонені знаряддя лову - сітки, займався незаконним рибним промислом і виловлював рибу, а саме: щук у кількості 19 штук , вагою 2,5 кг на суму 969грн; судак вагою 0,1 кг на суму 51 грн.; карасі у кількості 3 штуки , вагою 0,3 кг на суму 15,30грн ; плоскирку у кількості l штуки , вагою 0,1 кг на суму 5,10грн ; всього загальною вагою З кг. , чим завдав шкоди рибним ресурсам держави на загальну суму 1040,40 грн., що з урахуванням цінності риби є істотною шкодою.
12.07.201Ор., об 11 годині ОСОБА_3, перебуваючи на охоронюваній території ВАТ «Полтавський ГЗК» , таємно, з метою викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, потрапив на склад ЦПО -2 ВАТ «Полтавський ГЗК », звідки здійснив крадіжку лому стального необ’ємного важковагового вид N500, загальною вагою 91кг, вартістю 166грн. 99 коп. Після чого покинувши території ВАТ «Полтавський ГЗК» та маючи реальну можливість розпорядитись викраденим ,був затриманий охороною ВАТ «Полтавський ГЗК» на 4-тій алеї садового товариства «Мічурінець» м. Комсомольська.
В зміненій апеляції помічник прокурора, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності юридичної кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду змінити і в резолютивній його частині зазначити замість ч.1 ст.185 КК України засудити за ч.1 ст.15,ч.2 ст.185 КК України до покарання визначеного судом.
Засуджений ОСОБА_3 в своїй апеляції, також, фактично не оспорюючи висновків суду, просить вирок суду змінити, перекваліфікувавши його дії з ч.3 на ч.2 ст.185 КК України, тому що він не проникав до цеху, а шари металеві знайшов біля приміщення, або справу направити на додаткове досудове слідство з метою перевірки вказаних ним даних, і пом’якшити йому покарання .
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив змінити вирок суду, засудженого ОСОБА_3, про залишення вироку суду без зміни або направити справу на додаткове розслідування, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню а засудженого слід відхилити з таких мотивів.
Сформульовані у вироку висновки про винність засудженого у вчиненні злочинів, передбачених за ч.1,2,3 cт.185, ч. l ст.249 КК України відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну та об’єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв’язку. При перевірці матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства у справі додержано вимог ст. 22 КПК України, спрямованих на встановлення у справі об’єктивної істини.
Посилання ОСОБА_3 про те, що він не проникав до приміщення цеху і не міг там вчинити крадіжку металовиробів спростовується даними викладеними ним, впродовж досудового слідства та неодноразових допитах він не спростовував доказів того, що саме він проникав до вказаних місць і вчиняв крадіжки.
Мотивуючи висновки про винність засудженого у вчиненні злочинів за ч.3 ст. 185 КК України за кваліфікуючої ознаки проникнення до цеху, суд обґрунтовано послався на показання свідків ОСОБА_4(т.l а.с. 82), ОСОБА_5 (т.1а.с 80) , ОСОБА_6 (т.1а.с.84) і частково показаннями самого ОСОБА_2, допитаного в якості обвинуваченого, де він повністю визнає свою вину і зазначає, що викрав мелючі шари саме з приміщення ВАТ «Полтавський ГЗК» через відкриті ворота цеху де набрав два відра куль, заховав відра з викраденим майном біля залізничної колії під мостом і зрозумівши, що його ніхто не помітив, знову повернувся до приміщення цеху і ще в два відра набрав таких куль (т.l а.с.94). Ці дані є послідовними , детальними, узгоджувалися між собою та об’єктивно підтверджувалися іншими свідченнями свідків.
Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 про те, що він не проникав до цеху і є явно надуманою і спростовується доказами зібраними в справі.
Врахувавши ці обставини в їх сукупності, суд дійшов до обґрунтованого висновку про правильність кваліфікації дій винного по епізодам викрадення металевого лому від 12.07 .2010р.та металевих полос від 2.12.2009р. за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він скоїв умисні дії, що виразились в таємному викраденні чужого майна, за ознакою повторності.
По епізоду викрадення мелючих куль від 7.01.201Ор. за ч.3 ст.185КК України, також вірно кваліфіковано його дії, оскільки він скоїв умисні дії, що виразились в таємному викраденні чужого майна, з проникненням у приміщення , за ознакою повторності.
Суд також правильно кваліфікував дії засудженого і по епізоду викрадення металевої реї від 1.03.2010р. за ч. І ст.15,ч.2 ст.185КК України, оскільки він скоїв умисні дії, що виразились в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, за ознакою повторності і по епізоду від 27.04.2010р. правильно кваліфіковано дії за ч. 1 ст.249 КК України, оскільки його дії виразились в незаконному зайнятті добувним рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
При обранні покарання засудженому суд першої інстанції виходив із загальних засад призначення покарань, передбачених ст. 65 КК України та врахував, що він вчинив тяжкий злочин, продовжує вчиняти умисні злочини і не бажає стати на шлях виправлення, має ряд не погашених та не знятих судимостей у тому числі і за умисні злочини, невідбуте покарання за попереднім вироком, незадовільний стан його здоров’я, а тому правильно призначив покарання у межах Закону, за сукупністю вироків.
Апеляція прокурора підлягає задоволенню з тих підстав, що місцевий суд призначаючи покарання за ч.1ст.185 КК України помилково зазначив такий склад злочину у резолютивній частині вироку, хоча у мотивувальній частині зазначено ч.1 ст.15,ч.2 ст.185КК України а тому при призначенні покарання замість ст.185ч.1 КК України слід зазначити засудити за ч.1 ст.15,ч.2 ст.185КК України, оскільки він скоїв умисні дії, що виразились в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, за ознакою повторності.
В апеляцыйному суды засуджений ОСОБА_2 заявив про те, що вын фактично був затриманий 10 листопада 2010 року а не 16 як зазначено у вироку, що підлягає перевірці у порядку ст.409 КПК України місцевим судом.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію помічника прокурора з внесеними змінами задовольнити повністю, а засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Комсомольського міського суду від 16 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити, у резолютивній частині зазначити замість ч.1 ст.185 КК України вважати його засудженим за ч.1 ст.15,ч.2 ст.185КК України до покарання визначеного судом, в іншій частині цей вирок суду щодо нього за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.249 КК України ,- залишити без зміни.
В порядку ст.409 КПК України запропонувати місцевому суду уточнити строк відбування покарання засудженому.
Суддя А. М. Кисіль
Копія