Справа № 2-а-2724/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

  "19" жовтня 2011 р. Шевченківський районний суд м.Києва

в складі:головуючого-судді                   Васильєвої Т.М.

при секретарі                                            Теличко А.О.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві  про зобов»язання вчинити дії

                                   в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом,в якому просить зобов»язати відповідача проводити йому  щомісячно нарахування пенсії за вислугу років,починаючи з 04 грудня 2010 року.Свої вимоги обгрунтовує тим,що він перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію за вислугу років.Виїжджаючи за  кордон до Німеччини він звернувся до відповідача із заявою про  продовження йому виплати пенсії шляхом перерахунку на його поточний рахунок в банку.Однак відповідачем у  продовженні виплати пенсії йому було відмовлено по причині відсутності  законодавчого врегулювання даного питання.Вважає відмову незаконною та необґрунтованою,такою,що порушує його конституційні права на соціальний захист.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач про день,час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,однак свого представника в судове засідання не направив.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача  згідно зі ст..128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача,вивчивши  матеріали справи,судом встановлено наступне.

Позивач є пенсіонером,перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років.

Відповідно до вимог ст..62 Закону України  «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби»(з урахуванням вимог Закону України  «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування») у разі виїзду  пенсіонера  на постійне місце проживання за кордон  пенсія,призначена в Україні ,виплачується за шість місяців наперед перед виїздом,рахуючи з місяця,що настає за місцем зняття з- обліку  за місцем постійного проживання.Під час перебування за кордоном пенсія виплачується  в тому разі,якщо це передбачено міжнародним договором України ,згода на обов»язковість  якого надана Верховною Радою.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року (п.3.3) визначено,що неконституційно ставити  право на соціальний захист в залежність від факту укладення Україною  і відповідною державною  міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення.Держава відповідно до конституційних  принципів зобов»язана  гарантувати це право.А тому положення ст..51 Закону України «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне  страхування»щодо виплати пенсії особам під час перебування за кордоном в разі якщо це передбачено  міжнародним договором України згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою  визнано неконституційним.

Відповідно до Розділу 11 Конституції України  право на соціальний захист  віднесено до основоположних  прав і свобод.Це право гарантується загальнообов»язковим державним  соціальним страхуванням і забезпечується  ч.2 ст.22 Конституції України,відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.Також звуження змісту та обсягу і скасування зазначених прав і свобод не допускається.

Судом також встановлено,що позивач проживає в Німеччині і на його заяву до відповідача ,останній  повідомив,що правові підстави для поновлення  виплати  пенсії позивачу відсутні з тих підстав,що між Україною і Німеччиною відсутній договорі про виплату пенсій колишнім військовослужбовцям.

Однак на думку суду відмова відповідача у  поновленні виплати пенсії позивачу  із зазначених підстав не ґрунтується на вимогах закону,оскільки  відсутність законодавчого врегулювання  даного питання не є підставою для такої відмови.

Крім того, чинним законодавством України  передбачена можливість виплати пенсії через установу банку.

У відповідності до вимог ст..71 ч.2 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень,обов»язок щодо  доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження  правомірності  відмови у  виплаті пенсії позивачу,тому  вимоги останнього  підлягають задоволенню.

На підставі ст..22,розділу 11 Конституції України,Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби,та деяких інших осіб»,Закону України «Про  загальнообов»язкове  державне пенсійне страхування»,керуючись ст..ст.11,69,70,71,128,160-163,167 КАС України,суд

                                         П О С Т А Н О В И В:

           Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Зобов»язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м.Києві  проводити ОСОБА_2  щомісячно нарахування пенсії за вислугу років,починаючи з 04 грудня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена  до Київського апеляційного  адміністративного суду через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної  скарги протягом 10 днів з дня її проголошення,а особою,яка не була присутня в судовому засіданні в той же строк з моменту отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного  вище строку або після розгляду справи апеляційним судом,якщо її не скасовано.

           Суддя