Справа № 22- 7552 Головуючий в 1 інстанції- Попов В.В.
Категорія-21 ___ Доповідач- Бабенко П.М.
УХВАЛА іменем України
15 травня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого-судді -Пономарової О.М.
суддів- Бабенка П.М., Бондаренко Л.І. при секретарі - Білявській І.Є.
за участю позивача ОСОБА_1,представника відповідача- ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Микитівському районі м.Горлівки Донецької області на рішення Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 13 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2006 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача про стягнення на відшкодування моральної шкоди,яка йому спричинена одержаним в період роботи у вугільній промисловості, професійним захворюванням, 40 000 грн.
Рішенням Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 13 червня 2006 року вказаний позов задоволений частково. На користь позивача стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробни-цтві та профзахворювань України у Микитівському районі м.Горлівки Донецької області 14 000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відповити позивачеві в задоволенні позову., посилаючись на те, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначив ,що суд невірно застосував норми матеріального права, не врахував ,що моральна шкода позивачеві може бути відшкодована лише на підставі висновку МСЕК, що відповідач не надав судові доказів про заподіяння йому моральної шкоди, судом не встановлено які саме негативні наслідки спричинили позивачеві моральну шкоду та що відповідальність за спричинену моральну шкоду повинно нести підприємство, де позивач отримав профзахворювання. Також зазначив ,що суд не врахував ту обставину, що відповідно до п.27 ст.77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст.ст. 21,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін,зазначивши, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції встановив , що позивач тривалий працював на підприємствах вугільної промисловості підземним гірничо робітником, в результаті шкідливих умов виробництва отримав профзахворювання на виробництві- хронічний бронхіт .
За рішенням МСЕК від 03.02.03 року йому вперше встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 25 % через вказане профзахворювання . При повторному обстеженні висновком МСЕК від 20.03.06 року йому встановлено за вказаним профзахворюванням 40 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності безстроково
У зв'язку із втратою працездатності позивач зносить фізичні страждання, оскільки постійно відчуває фізичну біль, йому також заподіяно душевні страждання , оскільки позбавлений можливості реалізувати своє право на працю, він змушений постійно проходити амбулаторне та стаціонарне лікування, приймати медичні препарати, що обмежує його можливості вести активний спосіб життя та порушені його плани в а подальше життя, чим спричинено моральну шкоду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
За змістом ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок
відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я,
заподіяну умовами виробництва.
Відповідно до ст..23 ЦК України, п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від
31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної
(немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок
порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом
залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення
здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка
завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням
інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування
враховуються вимоги розумності і справедливості.
Встановлені судом першої інстанції обставини втрати професійної працездатності та спричинення позивачеві моральної шкоди підтверджені як письмовими доказами ( даними трудової книжки, актами розслідування профзахворювань висновками Донецької ОКОП та МСЕК, виписками з лікарняних карток),так і поясненнями сторін в судовому засіданні .
За вказаних обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди,
суд урахував конкретні обставини справи, а саме : характер захворювання та втрату
можливості відновлення здоров'я позивача , характер та Ступіні» моральних страждань
позивача, вплив на його душевний стан факту погіршення здоров'я , неможливість жити
повноцінним життям, наявність інвалідності, ступеню втрати працездатності й з дотриманням
вимог ч.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" суд визначив таке відшкодування в розмірі 14 000 грн.
При встановленні зазначених фактів та постановленні рішення судом не було
порушено норм процесуального права , правильно застосовано норми матеріального права.
Суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та
дійшов до правильного висновку про підставність вимог позивача.
Доводи апелянта про необхідність скасування рішення суду та відмови в
задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди через зупинення дії ст.ст. 21,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей не грунтуються на законі, оскільки спірні правовідносини виникли до прийняття Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік", який зворотної сили не має.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі і не впливають на висновки суду першої інстанції.
У відповідності частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.303, п.1 ч. ст.307 ,ч.1 ст.308 , ст.313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Микитівському районі м.Горлівки Донецької області відхилити.
Рішення Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 13 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в строкова місяці з дня набрання нею законної сили..
Головуючий :
Судді: