Справа № 305/4050/24

Номер провадження 1-кп/305/198/25

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

27.01.2025. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду міста Рахів, клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке 25.04.2024 внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120240711400000284 про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 у провадження судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 25.04.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202407114000284 про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 від 04.12.2024 призначено у справі підготовче судове засідання у кримінальному провадженні відомості про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, на 14 годину 30 хвилин, 05 грудня 2024 року, у залі судових засідань Рахівського районного суду Закарпатської області.

16.01.2025, ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , справу призначено до судового розгляду 09 годину 30 хвилин, 27 січня 2025 року.

27.01.2025, прокурор Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подав клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , 25 квітня 2024 року, близько 00 годин 00 хвилин, під час дії на території України правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Закон № 3564-ІХ "Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , заздалегідь розподіливши між собою ролі, знаходячись в АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом розбою, ОСОБА_9 організував, надавав поради і вказівки, та надавши знаряддя для вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та пообіцявши їм оплату за вчинення даного злочину, за допомогою автомобіля марки «Нyundai Sonata» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_9 підвіз до місця вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , де останні взявши з собою маски для конспірації, та виконувавши вказівки надані їм ОСОБА_9 , втрьох вийшли з автомобіля та проникли до території вище вказаного дворогосподарства шляхом перелізання через паркан (металеву сітку) з тильної сторони будинку, після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_4 за допомогою дерев`яної драбини, яка знаходилась на території дворогосподарства потерпілої, по якій вилізли на терасу другого поверху, в подальшому шляхом злому (відважування) вхідних дверей з тераси до будинку, проникли в середину на другому поверсі, після чого спустились на перший поверх будинку до спальні потерпілої ОСОБА_10 , яка в той момент проснулась, де ОСОБА_4 застосував фізичне насильство з метою залякування, яке виразилось у зв`язуванні рук та ніг липкою стрічкою «скотч» оранжевого кольору, та погрозою вбивством предметом схожим на пістолет, вимагавши при цьому видати їм грошові кошти та цінні речі та документи. В цей час реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_9 обшукував вище вказаний будинок та збирав цінні речі потерпілої та грошові кошти, а ОСОБА_5 перебував на подвір`ї вище вказаного дворогосподарства, та спостерігав щоб їх не виявили по сторонні особи та не застали на місці вчинення злочину. Внаслідок вище вказаних протиправних дій, нападники заволоділи грошовими коштами потерпілої у сумі 8300 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 327601 гривень, та 1700 гривень, мобільним телефоном марки «Nokia» вартістю 306,67 гривень, банківською картою «Приватбанку» номер НОМЕР_2 , гаманцем синього кольору з надписом «LЕ02» вартістю 65 гривень, дві золоті сережки з білими перлинами вартістю 6005,07 гривень, дві золоті каблучки вартістю 7177,78 гривень, скляний флакон з парфумом з надписом «Versace Versens» ємністю 50 мл., вартістю 1641 гривень, після чого з указаними речами ОСОБА_9 та ОСОБА_4 вийшли з приміщення вище вказаного будинку через двері, які виходять на задній двір дворогосподарства, забрали ОСОБА_5 , який чекав їх на подвір`ї та покинувши його, сіли до автомобіля марки «Hyundai Sonata» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 і поїхали в напрямку м. Рахів, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, внаслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення потерпілій спричинено матеріальної шкоди на суму 344496,52 гривень. За таких обставин, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, тобто розбій, з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану. Вина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 25.04.2024, протоколом затримання в порядку ст.208 КПК, протоколами допиту свідків, протоколом допиту потерпілої, та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження. Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.187 КК України, який згідно ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. Ризики, дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. Враховуючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , вчинили особливо тяжкий злочини, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, і відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Щодо ризику переховування обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , від органу досудового розслідування та суду слід відмітити, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від суду. Наявність певного ризику, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером осіб її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciey y. Moldova (Бекчиев проти Молдови), Panchenkov Russia (Панченко проти Росії), а в даному конкретному випадку, такий ризик с обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований та підтверджуються наявними матеріалами. Дійсним є такий ризик у розрізі того, що обвинувачені будучи обізнаним з санкцією статті, яка їм інкримінується, а саме те що за вчинення даного злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, також те, що обвинувачені немають постійного місця роботи, можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, можуть виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, даний ризик належно вмотивований тим, що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, зможуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування їх вини в подальшому. Ризик, щодо можливості обвинуваченмх незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, існує, оскільки не всі свідки на час розгляду даного клопотання, судом ще не допитані. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свідків) у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків та потерпілих у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що обвинувачені не будучи обмеженими у спілкуванні із свідками та потерпілою, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останні обґрунтовано обвинувачується, вони можуть здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Також наявний ризик того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ,, можуть вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, даний ризик є вмотивований тим, що обвинуваченим вже оголошено підозру за ч.4 ст.187 КК України, де вони обґрунтовано підозрюються у вчиненні особливо тяжкого майнового злочину із застосуванням насильства, крім того, ОСОБА_4 , вже був засуджений за вчинення тяжкого злочину проти власності, зокрема ОСОБА_4 , є судимим за ч.3 ст. 185 КК України, однак останній на шлях виправлення не став та вчинив новий особливо тяжкий злочин, тому при оцінці суддею даного ризику та суворості передбаченого покарання за даний злочин виступає суттєвим елементом, зокрема, такий ризик с дійсним у тому числі в світлі факторів, того що останній перебуваючи на волі продовжить вчиняти кримінальні правопорушення. Ризик того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що вони можуть ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого та суду. Крім цього, просить суд при розгляді клопотання також врахувати діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Отже, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, можуть перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, тому тримання під вартою обвинувачених буде виправданим та необхідним. Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки, тому наявна необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою. Крім того, термін тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закінчується 02.02.2025, наявність вище перерахованих ризиків продовжують існувати.

Крім того, просять врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , адже, враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя та місце його вчинення, воно викликало особливий суспільний резонанс, висвітлення в засобах масової інформації, тому тримання під вартою обвинувачених є виправданим. Таким чином, прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 строком на 60 діб, без права внесення застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , підтримав подані письмові клопотання про продовження строку тримання під вартою та просив такі задовольнити з підстав, які наведені у клопотанні. Зокрема зазначив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.184 КК України, який згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. Наявні достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності будуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, чинити на них психологічний тиск чи здійснювати фізичний вплив, щоб вони змінили або відмовилися від своїх показів, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому інші більш м`які запобіжні заходи з вищезазначених причин не зможуть запобігти вказаним ризикам. Строк дії раніше обраних слідчим суддею Рахівського районного суду Закарпатської області запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою закінчується 02 лютого 2025 року, кримінальне провадження не розпочате, ризики, визначені судом на сьогодні не відпали, справу по суті ще не розглянуто.

У судовому засіданні, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_7 , просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що в даний час будь -які ризики зазначені в ч.1 ст.177 КПК України, відпали, прокурором не надано жодного доказу на доведення того ОСОБА_5 , має намір порушувати ст.177 КПК України. Таким чином, немає підстав стверджувати, про існування зазначених ризиків на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На підставі наведеного просила змінити ОСОБА_5 , запобіжний захід з тримання під вартою на оптимальний розмір застави відповідно до ст.182 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтримав свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою щодо його підзахисного та визначив ОСОБА_4 цілодобовий домашній арешт.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд виходить з наступних міркувань.

Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 1 статті 183 КПК України, передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як зазначено у пункті 3 рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 №1-р/2017, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України, розбою, з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану. яке відносяться до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання, у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, що в свою чергу саме по собі може спричинити бажання обвинувачених ухилитися від суду.

Зокрема, суд враховує те, що на час вчинення вказаного вище кримінального правопорушення на території України діє воєнний стан, введений та продовжений Указом Президента України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , за місцем проживання характеризуються посередньо, наразі обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого, корисливого злочину, обвинувачений усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення даного кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, можуть переховуватись від суду, крім того ОСОБА_4 є особою раніше судимою за вчинення корисливого злочину, отже можуть вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються. Також, обвинувачені, можуть знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже на даний час не всі докази у кримінальному провадженні відшукані. Крім того, суддя погоджується з доводами прокурора про те, що наявний ризик щодо можливості обвинувачених незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, адже не виключена ймовірність того, що обвинувачені не будучи обмежені у спілкуванні зі свідками та потерпілою, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому останні обґрунтовано обвинувачуються, вони можуть здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Суд також враховує й реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , адже враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя та місце його вчинення, воно викликало особливий суспільний резонанс, висвітлення в засобах масової інформації.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, на думку суду, є відповідним до тяжкості інкримінованого обвинуваченим злочину та достатнім для забезпечення їх належної процесуальної поведінки.

Поряд з цим, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_7 , у клопотанні посилається на те, що ОСОБА_5 , не мє будь-якого наміру переховуватися від органу досудового розслідування. Тому просить суд, змінити ОСОБА_5 , запобіжний захід з тримання під вартою на визначення оптимального розміру застави, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченому.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 , просить суд, змінити ОСОБА_4 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 про визначення застави задоволенню не підлягає.

Крім того, клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 27.04.2024 відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_11 від 10.10.2024 відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) діб, який закінчувався 09 грудня 2024 року, без права внесення застави.

05.12.2024, ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) діб, який закінчувався 02 лютого 2025 року, без права внесення застави.

При застосування цього запобіжного заходу судом були враховані ті обставини, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , обвинувачуються у вчиненні тяжкого корисливого злочину проти власності (ч.4 ст.187 КК України), за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до пятнадцяти років. Крім того, у справі не з`ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, в тому числі не допитана потерпіла та свідки, а відтак обвинувачені, знаходячись на волі, можуть незаконно на них впливати, перешкоджати кримінальному провадженню.

Отже, стороною захисту не доведено, а судом в судовому засіданні не встановлено, що зменшились ризики, які стали підставою обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, чи виникли нові вагомі обставини, що мають вирішальне значення та не були враховані судом при продовженні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підсумовуючи викладені вище обставини, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки на даний час не відпали ризики, які були встановлені під час обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відтак, строк дії запобіжного заходу обвинуваченому слід продовжити на 60 діб, без права внесення застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою визначення оптимального розміру застави відповідно до ст.182 КПК України - відмовити.

Клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, строком на 60 діб тобто по 27 березня 2025 року, включно, без права внесення застави.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту- відмовити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, строком на 60 діб тобто по 27 березня 2025 року, включно, без права внесення застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У відповідності до вимог абз.2 ч.2 ст.392 КПК України вказана ухвала, може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду упродовж 5 днів з дня її проголошення.

Головуюча: ОСОБА_1