- позивач: Попов Олександр Григорович
- відповідач: Територіальне управління ДБР у м. Полтаві
- відповідач: Територіальне управління ДБР у м.Полтаві
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2025 року
м. Київ
справа № 554/11761/24
провадження № 61-406ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 13 листопада 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 13 листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про відшкодування моральної шкоди .
Визначено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 24 грудня 2024 року з повідомленням учасників справи. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.
У задоволенні клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Президента України відмовлено.
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив її до Полтавського апеляційного суду та просив скасувати її в частині відмови у задоволенні клопотання про залучення третьої особи та в частині витребування доказів.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03 січня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 13 листопада 2024 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 353 ЦПК України не передбачено можливість апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про залучення третьої особи та про відмову у витребуванні доказів. Тому відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 13 листопада 2024 року відсутні.
04 січня 2025 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення має бути обґрунтованим та відповідати вимогам закону, оскаржена ухвала не відповідає цим вимогам, оскільки відноситься до пункту 2 частини першої статті 353 ЦПК України, отже підлягає апеляційному перегляду справи.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Щодо касаційного оскарження ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 13 листопада 2024 року
Згідно пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Матеріали касаційної скарги та дані Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать, що ухвала Октябрського районного суду міста Полтави від 13 листопада 2024 року в апеляційному порядку по суті не переглядалася.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження вказаної ухвали слід відмовити.
Щодо касаційного оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 03 січня 2025 року
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Отже, у частині першій статті 353 ЦПК України визначений вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3.1. рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 принцип правової визначеності передбачає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.
У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження
№14-190цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно з пунктом «d» статті 5 Рекомендацій (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 7 лютого 1995 року для забезпечення того, щоби суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, державам слід відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі. Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Упостанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження
№ 61-19138сво18) зроблено висновок, що «право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення».
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу (частина перша статті 84 ЦПК України).
У частині четвертій цієї статті визначено, що суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 520/14132/18 (провадження № 61-13531сво21) зроблено висновок, що «тлумачення та застосування положень статті 353 ЦПК України має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду. Законодавець розмежовує ухвали суду першої інстанції про витребування доказів та про забезпечення доказів. Якщо подається клопотання про забезпечення доказів шляхом їх витребування, тобто, за наявності підстав для забезпечення доказів та сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів, то ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні такого клопотання може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі пункту 2 частини першої статті 353 ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів у переліку, визначеному пунктом 2 частини першої статті 353 ЦПК України, відсутня. Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів не може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки, з урахуванням стадії розгляду справи, особа, яка подає апеляційну скаргу, не позбавлена можливості поновити свої права в інший спосіб - шляхом оскарження в апеляційному порядку такої ухвали разом із рішенням суду першої інстанції».
Апеляційний суд встановив, що предметом апеляційного оскарження зазначено ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів. Тому апеляційний суд зробив правильний висновок, що така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного оскарження.
Колегія відхиляє посилання заявника, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення доказів може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки він звертався до суду саме з клопотанням про витребування доказів, яке суди і розглядали. Доводів протилежного та відповідних їм доказів касаційна скарга не містить.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 13 листопада 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 січня 2025 року у справі № 554/11761/24.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко
- Номер: 2/554/5734/2024
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Октябрський районний суд м. Полтави
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.10.2024
- Дата етапу: 25.10.2024
- Номер: 2/554/5734/2024
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Октябрський районний суд м. Полтави
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.10.2024
- Дата етапу: 15.11.2024
- Номер: 2/554/5734/2024
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Октябрський районний суд м. Полтави
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи:
- Етап діла: Подано апеляційну скаргу
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.10.2024
- Дата етапу: 05.12.2024
- Номер: 22-ц/814/4210/24
- Опис: Попов О.Г. до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві про відшкодування моральної шкоди
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Полтавський апеляційний суд
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.12.2024
- Дата етапу: 09.12.2024
- Номер: 2/554/5734/2024
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Октябрський районний суд м. Полтави
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.10.2024
- Дата етапу: 16.12.2024
- Номер: 22-ц/814/1042/25
- Опис: Попов О.Г. до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві про відшкодування моральної шкоди
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Полтавський апеляційний суд
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.12.2024
- Дата етапу: 09.12.2024
- Номер: 2/554/1808/2025
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Октябрський районний суд м. Полтави
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.10.2024
- Дата етапу: 16.12.2024
- Номер: 22-ц/814/1042/25
- Опис: Попов О.Г. до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві про відшкодування моральної шкоди
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Полтавський апеляційний суд
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.12.2024
- Дата етапу: 03.01.2025
- Номер: 61-406 ск 25 (розгляд 61-406 ск 25)
- Опис: про відшкодування моральної шкоди
- Тип справи: Надійшла касаційна скарга
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Касаційний цивільний суд
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи:
- Етап діла: Передано судді
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.01.2025
- Дата етапу: 10.01.2025
- Номер: 61-406 ск 25 (розгляд 61-406 з 25)
- Опис: про відшкодування моральної шкоди
- Тип справи: Надійшло клопотання
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Касаційний цивільний суд
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи:
- Етап діла: Передано судді
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.01.2025
- Дата етапу: 10.01.2025
- Номер: 2/554/1808/2025
- Опис: про відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Октябрський районний суд м. Полтави
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.10.2024
- Дата етапу: 17.01.2025
- Номер: 61-406 ск 25 (розгляд 61-406 ск 25)
- Опис: про відшкодування моральної шкоди
- Тип справи: Надійшла касаційна скарга
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Касаційний цивільний суд
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи: Відмовлено у відкритті, кас. скарга необгрунтована
- Етап діла:
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.01.2025
- Дата етапу: 21.01.2025
- Номер: 61-406 ск 25 (розгляд 61-406 з 25)
- Опис: про відшкодування моральної шкоди
- Тип справи: Надійшло клопотання
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Касаційний цивільний суд
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи: Повернуто
- Етап діла:
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.01.2025
- Дата етапу: 21.01.2025
- Номер: 61-406 ск 25 (розгляд 61-406 з 25)
- Опис: про відшкодування моральної шкоди
- Тип справи: Повідомлення про вручення
- Номер справи: 554/11761/24
- Суд: Касаційний цивільний суд
- Суддя: Краснощоков Євгеній Віталійович
- Результати справи: Приєднано до провадження
- Етап діла:
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.02.2025
- Дата етапу: 11.02.2025