Єдиний унікальний номер справи 333/8154/24

Номер провадження 2/333/634/25

РІШЕННЯ

іменем України

21 січня 2025 року                                                 місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя

у складіголовуючого – суддіСтоматова Е.Г.

за участюсекретаря судового засідання Бережної Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2024 року, позивач – АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором № 200893523102 від 17 жовтня 2017 року у розмірі 55 872 гривень 79 копійок та, крім того, судового збору в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог, між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 17.10.2017 на підставі кредитного договору № 200893523102 видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 15000 грн., який пізніше було збільшено до 39300 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01 липня 2024 року складає 55 872,79 грн, з яких: - 37 587,95 грн – заборгованість за кредитом; - 18 284,84 грн – заборгованість процентами.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до свого провадження та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

28 жовтня 2024 року від представника відповідача – адвоката Вельможко О.О. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до якого заперечує, щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування зазначено, що в позовній заяві не вказано, яку саме суму відповідач отримав від позивача, а також обов`язкових умов нібито укладеного 17.10.2017р. між позивачем та відповідачем кредитного договору, а саме строк дії кредитного договору, розмір відсотків, строк та порядок сплати відсотків, це не випадкового, оскільки кредитного договору 17.10.2017р. між позивачем та відповідачем укладено не було. В дійсності відповідач підписав заяву №200893523102 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій просив відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку № НОМЕР_2 , встановити на поточний рахунок кредитний ліміт у сумі 15 000,00 грн. та отримав дану картку, розмір відсотків та умови їх сплати не узгоджувалися. Дана заява розміру відсотків, порядку їх нарахування, сплати та строку дії умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не містить. Крім того, формі заяви-приєднання № 200893523102 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, невід`ємно міститься розділ «Страхування життя з кредитною картою» та «Заява на приєднання до договору страхування «№ К8935231». Відповідно до даного розділу розмір щомісячного узгодженого страхового платежу складає 20 грн. До позовної заяви позивачем додано Паспорт споживчого кредиту (інформація , яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит) . Даний документ не є належним доказом по даній справі, оскільки 17.10.2017р. між позивачем та відповідачем договір про споживчий кредит не укладався, крім того в даному документі в графі «підпис споживача» дані та підпис відповідача відсутні. Також до позовної заяви додано публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» pumb.ua. , при цьому позовна заява не містить посилань на норми цього документу, які б встановлювали розмір відсотків та умови їх сплати. Більш того, позивачем не надано доказів того, що саме цю публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в редакції, що діє з 10.06.2017 р., прочитав відповідач та ознайомився і погодився з нею, підписуючи заяву № 200893523102 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Також позивачем надані документ на 15 сторінках, який має назву виписка/особовий рахунок з 17.10.2017 по 01.07.2024 і містить різні номери рахунків відповідача (рахунок № НОМЕР_3 не має ніякого відношення до договору від 17.10.2017р.). Згідно даних цього документу відповідачем від позивача шляхом зняття готівки з карткового рахунку та операцій покупки через POS терминал по картці № НОМЕР_2 за період з 17.10.2017р. по 19.03.2020 р. було отримано 29 272, 01 грн. Доказів отримання відповідачем від позивача 37 587,95 грн. не надано. Також згідно даного доказу відповідачем за договором №200893523102 від 17.10.2024 р. на користь позивача було сплачено 64 097,98 грн. Також згідно даного доказу у період з 20.10.2017р. по 20.05.2020р. (31 місяць) з платежів які здійснював відповідач на користь позивача щомісяця незаконно утримувалися на корить позивача так звані страхові платежі у розмірах , які не було передбачено у «Заяві на приєднання до договору страхування «№ К8935231» в рази більше ніж 20 грн. щомісяця. За період з 20.10.2017р. по 20.05.2020р. так званих страхових внесків позивач від відповідача отримав на суму 9804 грн. при тому, що у відповідності «Заяви на приєднання до договору страхування «№ К8935231» мав право отримати від відповідача страхових внесків на суму 620 грн. Таким чином, позивач штучно і не маючи не то законних підстав зменшив суму платежів , здійснених відповідачем в рахунок отриманих по картковому рахунку грошових коштів на суму 9 764 грн. Відповідно щомісяця, під час нарахування суми заборгованості позивач самовільно нараховував та вираховував суму страхових платежів, тим самим штучно збільшуючи суму загальної заборгованості. Більш того, до позовної заяви не додано підтвердження підстав списання коштів (виконання страхових платежів) за договором страхування, не додано сам договір страхування та доказів, які б підтверджували факт його укладення, а тим більше доказів перерахування отриманих від відповідача страхових платежів на користь страхової компанії. Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів укладання 17.10.2017р. між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 кредитного договору на ніяк не зазначених в позовній заяві умовах, що робить розрахунок позовних вимог абсолютно не обґрунтованим та недоведеним. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили про розрахунок цих відсотків (період нарахування, на яку суму вони нараховані, у якому процентному співвідношенні, чи не перейшов розмір процентів до оборотного сальдо та чи не відображено у цьому випадку банком їх у дебетній заборгованості тощо). В заяві №200893523102 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розмір відсотків, порядок їх сплати не зазначено. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги частково посилався на Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб як невід`ємні частини спірного договору. При цьому, позивачем не надано підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб отримав відповідач, ознайомився і погодився з нею, підписуючи заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати прострочених та строкових процентів за користування кредитними коштами. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом змінювались. Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив. Враховуючи наведене дані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено ані суму, отриману відповідачем від позивача за договором від 17.10.2017р., ані узгодження розміру та порядку нарахування відсотків за договором. Банк, вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з повернення фактично отриманої суми коштів та нарахувань за договором від 17.10.2017р. (страхові платежі у розмірі 20 грн.щомісяця) передбачених підписаною заявою №200893523102. Між тим, оскільки Банк безпідставно зараховував кошти внесені позивачем на погашення отриманих грошових коштів в рахунок погашення процентів, комісії, не узгоджених страхових платежів , які не обумовлені підписаним договором, і сума внесених коштів перевищує суму отриманих грошових коштів за договором № 200893523102, підстави для задоволення позову і в цій частині відсутні.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 30 жовтня 2024 року витребувано від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» оригінал письмового доказу: «Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит» від 17.10.2017р.. та визнано явку представника обов`язковою.

26 листопада 2024 року від представника позивача надійшло оригінал письмового доказу «Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит» від 17 жовтня 2017 року.

04 грудня 2024 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.     

Судом встановлено, що 17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» із Заявою №200893523102 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого, Банк надав відповідачу кредит на загальні споживчі цілі тому числі для оплати за договором страхування шляхом відкриття на ім`я  ОСОБА_1  поточного рахунку № НОМЕР_4 у гривнях та надано кредитну картку, встановлено на поточний рахунок кредитний ліміт у сумі 15 000,00 грн, який пізніше було підвищено до 39 300,00 грн, з процентною ставкою 49 % річних, строком відповідно до умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в залежності від типу Кредитної картки. В заяві зазначено орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, та інші платежі) 12 566,39 грн (розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості у розмірі 1000,00 грн та наступним її погашенням зі строком 12 місяців рівними платежами).

Виконання Банком свого обов`язку з перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів стверджується випискою з особового рахунку.

Свої зобов`язання за кредитним договором позичальник не виконує.

Відповідно до розрахунку, наданого банком, заборгованість  ОСОБА_1  за кредитним договором №200893523102 від 17 жовтня 2017 року станом на 01 липня 2024 року становить 55 872,79 грн., з яких: - 37 587,95 грн. – заборгованість за кредитом; - 18 284,84 грн. – заборгованість процентами; - 0 грн. – заборгованість за комісією.

Банк виконав свої зобов`язання перед позичальником, надавши кредит в обумовленому розмірі, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача.

З виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що  ОСОБА_1  отримав кредитні кошти і користувався ними, однак своєчасно банку їх не повертав, у зв`язку з чим станом на 01 липня 2024 року у нього перед банком виникла заборгованість по кредитному договору №200893523102 від 17 жовтня 2017 року в розмірі 55 872,79 грн, що також підтверджується розрахунком заборгованості.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено письмову вимогу (повідомлення) 02 липня 2024 року за вих. №КНО-44.2.2/382 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 55 872,79 грн протягом тридцяти днів з моменту отримання даної вимоги:

за договором №200893523102 (рахунок IBAN: НОМЕР_5 ) сума до сплати 55 872,79 грн, не пізніше тридцяти днів з дня отримання цього повідомлення.

Дана вимога була направлена  ОСОБА_1  на адресу зазначену ним у заяві на отримання кредитних коштів, а саме: АДРЕСА_2 , рекомендованим листом, що підтверджується згрупованим списком «Укрпошта».

В зазначений строк відповідач заборгованість не погасив.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі N 572/1169/17 (провадження N 61-684св18) вказано, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ "Перший Український Міжнародний Банк"). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Оскільки відповідачем підписано заяву №200893523102 від 17 жовтня 2017 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту, які містять відомості про розмір кредитного ліміту, розмір встановлених процентів, строк кредитування, порядок погашення заборгованості, то сторонами погоджено істотні умови договору, зокрема розмір кредиту, розмір процентів за користування кредитом, порядок погашення заборгованості, тощо.

Вказаним спростовуються доводи заперечення відповідача про те, що банк не дотримався вимог, щодо повідомлення про умови кредитування та узгодження зі споживачем цих умов.

Звертаючись до суду банк наголошував на тому, що  ОСОБА_1 17 жовтня 2017 року підписавши кредитний договір №200893523102 відповідно погодив умови надання кредитних коштів, порядок їх користування та повернення.

Зібрані докази вказують на те, що між АТ «ПУМБ» і  ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування, в рамках якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

Заява №200893523102 від 17 жовтня 2017 року підписана працівником АТ «ПУМБ» і  ОСОБА_1 , яка містить умови кредитування, що свідчить про укладення сторонами договору у письмовій формі.

Ця заява містять відомості про розмір кредиту, строк кредитування, відсоткову ставку 49 % річних, розмір щомісячних платежів, що свідчить про узгодження між сторонами умов договорів.

Вищевказаний кредитний договір укладений між відповідачем та відповідною фінансовою установою, який містить суму основного зобов`язання, відсотки за користування кредитними коштами та строки їх повернення та нарахування.

Відповідачем не спростовувався факт укладення згаданого договору та отримання коштів, які у ньому зазначені.

Суд звертає увагу на те, що кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Відтак, доводи відповідача про те, що позивачем не доведено факту укладення договорів з відповідачем та виникнення між ними зобов`язальних правовідносин спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача простроченої заборгованості за кредитним договором станом на 01 липня 2024 року.

Посилання на те, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позові, а отже не є належним доказом заборгованості, суд розцінює критично.

З наданого банком розрахунку заборгованості станом на 01 липня 2024 року за кредитним договором №200893523102 заборгованість становить 55 872,79 грн, з них: 37 587,95 грн – заборгованість за кредитом; - 18 284,84 грн. – заборгованість процентами; - 0 грн. – заборгованість за комісією, що також підтверджується розрахунком заборгованості.

Також зазначені суми заборгованості відображені у виписці по особовому рахунку  ОСОБА_1 , яка є первинним бухгалтерським документом.

Із наданих позивачем доказів, зокрема виписки за особовим рахунком клієнта вбачається, що  ОСОБА_1 користувався кредитними коштами шляхом отримання готівки, розраховувався ними за товари та послуги, а також здійснював повернення кредитних коштів позивачу. Всі ці дії свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними з частковим поверненням. Також, останнім здійснювалось погашення заборгованості до 30 серпня 2021 року.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі N 554/4300/16-ц вказано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Поставою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N 254 виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року N 75.

Отже, надані позивачем розрахунок і виписка з особового рахунку відповідача, є належними та допустимими доказами в справі, оскільки виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів по рахунку відповідача, зокрема баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитом, а розрахунок заборгованості відображає суми сплаченого як основного боргу, так суми сплачених щомісячних процентів.

Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного банком розміру заборгованості та контррозрахунку відповідачем не надано.

Оскільки відповідачем підписано заяву 17 жовтня 2017 року №200893523102 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту, які містять відомості про розмір кредитного ліміту, розмір встановлених процентів, строк кредитування, порядок погашення заборгованості, то сторонами погоджено істотні умови договору, зокрема розмір кредиту, розмір процентів за користування кредитом, порядок погашення заборгованості, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, який підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829; юридична адреса: вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 55 872 гривні 79 копійок /п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні сімдесят дев`ять копійок/.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; юридична адреса: вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 гривні 40 копійок /дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27 січня 2025 року.

Суддя Комунарського районного суду

                       міста Запоріжжя                                                                  Е.Г. Стоматов