ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

________________________________________________________________________________

2-н/381/36/25

381/6008/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

встановила:

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 7000,93 грн та 302,80 грн сплаченого за звернення до суду з цією заявою судового збору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2024 справа надійшла в провадження судді Анапріюк С.П.

25.12.2024 з метою перевірки місця реєстрації боржника суд в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України, звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Як вбачається з відповіді, наданої Управлінням обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 22.01.2025, боржникОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктом третім ч. 1 ст. 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Статтею 163 ЦПК України передбачені вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу. Зокрема, п. 3 ч. 3 вказаної статті визначено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

У п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз`яснено, що у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

До поданої заяви про видачу судового наказу заявник не додав копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі між ТОВ «Київоблгаз Збут» та ОСОБА_1 , за яким пред`явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що до заяви про видачу судового наказу заявник додав типовий договір, який не підписаний боржником та не містить індивідуальних даних боржника.

Крім того, заявник не надає доказів на підтвердження приєднання боржника як споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.

Недоведення цієї обставини також є підставою для відмови у видачі судового наказу за цією заявою.

Доводи заявника про те, що договір про постачання природного газу побутовим споживачам є договором приєднання побутового споживача до умов договору постачання, який не потребує двостороннього підписання письмової форми договору, на переконання суду, є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі Типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Відповідно до п. 1.3 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2500 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам», (в редакції, що діяла до 01.07.2020), Типовий договір постачання природного газу є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі – заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам, – факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у Споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору).

Пунктом 4 розділу 3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (в редакції до 01.07.2020) встановлено, що для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об`єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов`язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ.

Разом з тим, додані до заяви про видачу судового наказу матеріали не містять підписану боржником заяву-приєднання, а також докази надсилання такої заяви останньому.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, оскільки суду не надано доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу та у зв`язку з несвоєчасною оплатою за користування цими послугами у неї виникла заборгованість за спожитий природний газ.

З урахуванням вказаного та на підставі приписів п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу за цією заявою.

Згідно із ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. 165, 166 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя                                                                                   Сніжана АНАПРІЮК