КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Справа № 2-1265/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2009 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

головуючої судді Неженцевої О.В.

при секретарі Волошиній К.Г. за участю представників

позивача ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду у місті Макіївці справу за позовом ОСОБА_3 до Ясинівської селищної ради про визнання належності нерухомого майна спадкодавцю та визнання право власності на майно за спадкоємцем

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Ясинівської селищної ради про визнання належності нерухомого майна спадкодавцю ОСОБА_5 та визнання за нею право власності у порядку спадкування за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що власник жилого будинку самочинно, замість старого, побудував новий будинок та господарські споруди, але відповідні документи, які б підтверджували його право власності на це майно, не оформив, тому після його смерті вона, як спадкоємиця, не має можливості оформити свої спадкові права.

В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, на обґрунтування яких послалися на обставини, викладені у заяві, та зазначили, чоловік позивачки - ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності на будівлю від 29 серпня 1959 року, є власником домоволодіння АДРЕСА_1. На підставі рішення виконкому Кіровської районної ради від 12 березня 1969 року, йому було надано дозвіл на будівництво нового будинку за цією адресою, але будівництво було проведено без відповідної затвердженої проектної документації. Крім того, на земельній ділянці ним було самочинно побудовано господарські споруди. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 позивачка ОСОБА_4, яка є єдиною спадкоємицею за законом, не може оформити свої спадкові права з причини того, що ОСОБА_6 не було проведено відповідне оформлення права власності на це нерухоме майно. Посилаючись на положення статей 376, 1261 та 1268 ЦК України, просили визнати за спадкодавцем належність на цей жилий будинок та господарські споруди: літню кухню, сараї, вбиральню, душ, погреб, а за спадкоємицею ОСОБА_4 - право власності на цей спадок у порядку спадкування за законом.

Голова Ясинівської селищної ради ОСОБА_7 проти задоволення позовних вимог не заперечував, про що надав суду письмову заяву, просив розглянути справу у його відсутність.

Вислухавши пояснення представників позивачки, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), суд установив наступне.

Згідно свідоцтву про право власності від 29 серпня 1959 року, яке було видано Макіївським міськкомхозом, ОСОБА_6 є власником жилого будинку АДРЕСА_1. Зазначене свідоцтво було зареєстровано у БТІ м. Макіївки 17 вересня 1959 року за НОМЕР_1.

Відповідно до рішення виконкому Кіровської районної ради міста Макіївки від 12 березня 1969 року (протокол № 5) ОСОБА_8 було надано дозвіл на знесення старого будинку та на будівництво нового жилого будинку на раніше наданій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 4 березня 2005 року, про що свідчить актовий запис за № 05 від 4 березня 2005 року виконкому Ясинівської селищної ради.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується актовим записом № 34 від 24 березня 2009 року у Книзі реєстрації смертей по виконавчому комітету Ясинівської селищної ради міста Макіївки Донецької області.

Позивачка у встановлений законом строк звернулася до органів нотаріату з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, що підтверджується довідкою Третьої Макіївської державної нотаріальної контори. Заповіти від імені ОСОБА_6. не посвідчувалися.

Згідно довідки КП « БТІ м. Макіївки» від 20 липня 2009 року та технічного паспорту на жилий будинок АДРЕСА_1, складеного 17 березня 2009 року, на земельній ділянці розташовані: жилий будинок (літ А-1) загальною площею 65, 80 кв.м., жилою площею -38, 30 кв.м., господарські споруди: літня кухня (літ. Ж-1), сараї (літ. И-1, Е-1, 3-1), вбиральня (літ. М-1), літній душ (літ. Л-1), погріб (літ. Б-1). Відповідно до положень ч.1 та 3 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що жилий будинок АДРЕСА_1 і господарські будівлі: літня кухня (літ. Ж-1), сараї (літ. И-1, Е-1, 3-1), вбиральня (літ. М-1), літній душ (літ. Л-1), погріб (літ. Б-1) були споруджені ОСОБА_8 на відведеній належним чином земельній ділянці ; споруда будинку та господарських будівель була проведена без затвердженого проекту, тому ці об*єкти нерухомого майна визнаються судом самочинним будівництвом.

Відповідно до технічного висновку стану об*єктів самочинного будівництва, проведеного спеціалістами комунального підприємства градобудівництва, архітектури та проектування, яке має ліцензію на виконання таких робіт НОМЕР_2, будівництво будинку та споруд здійснено господарським способом. Конструктивні елементи будівлі: фундамент, стіни, перекриття, поли, дах, вікна, двері та інженерне обладнання знаходяться у задовільному технічному стані. Будівля жилого будинку та господарських споруд (літ. Ж-1, И-1, Е-1, 3-1, М-1, Л-1, Б-1) за наслідками візуального обстеження перебувають у задовільному технічному стані і можуть бути використані для подальшої експлуатації без збільшення навантаження на головні конструкції та зміну умов експлуатації. Об*єкти самочинного будівництва розташовані в існуючій індивідуальній забудові та огороджено парканом.

Житловим будинком, як визначено положеннями статті 380 ЦК України, є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно- правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, дані зазначених акту технічного обстеження і технічного паспорту комунального підприємства - бюро технічної інвентаризації, суд дійшов висновку, що самочинна забудова об*єктів нерухомого майна -житлового будинку та допоміжних господарських споруд здійснена ОСОБА_8 в межах належним чином відведеною компетентним органом виконавчої влади для мети будівництва земельної ділянки, при споруджені ним не було допущено істотних порушень будівельних норм і правил. В результаті самочинного будівництва позивачем не були порушені законні права інших осіб та суспільні інтереси.

Відповідно до положень статей 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов*язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов*язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_4 є спадкоємицею за законом, яка у встановлений законом строк звернулася до нотаріату з заявою про прийняття спадщини. Відомостей про наявність інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_6 суду не було надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд визнає, що спадщина після смерті ОСОБА_8 була прийнята позивачкою і її вимоги про визнання за нею право власності на спадковий будинок з господарськими спорудами є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачка та її представники не вимагають компенсації за понесені судові витрати, пов*язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, статтями 383, 1216, 1218, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, суд

В ИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.

Визнати за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 належність на жилий будинок загальною площею 65, 80 кв.м., жилою площею 38, 30 кв.м, та господарські споруди: літню кухню (літ. Ж-1), сараї (літ. И-1, Е-1, 3-1), вбиральню (літ. М-1), літній душ (літ. Л-1), погреб (літ. Б-1), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на жилий будинок загальною площею 65, 80 кв.м., жилою площею 38, 30 кв.м, та господарські споруди: літню кухню (літ. Ж-1), сараї (літ. И-1, Е-1, 3-1), вбиральню (літ. М-1), літній душ (літ. Л-1), погреб (літ. Б-1), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.