Справа № 22- 3
Головуючий в 1 інстанції – Стоілова Т.В.
Категорія
–5
Доповідач – Стоілова Т.В.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
14 квітня 2011 року Апеляційний суд Донецької
області
в складі:
головуючого
Жданової В.С.,
суддів Могутової Н.Г.
Прокопчук Л.М.
при
секретарі Опря Ю.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу
представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на
рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня
2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім»єю , визнання
домоволодіння спільною сумісною власністю,-
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_6 звернувся до
апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Красноармійського
міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2010 року, яким ОСОБА_3
відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_5 про визнання домоволодіння
спільною сумісною власністю, встановлено факт , що ОСОБА_3 та ОСОБА_7. проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу з 1995 року.
ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить рішення суду
скасувати, призначити по справі проведення судової будівельно-технічної
експертизи та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні
вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального
права.
Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували
проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду законним і
обгрунтованим.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог,
виходив з наступного:
З 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 проживав однією
сім»єю з ОСОБА_7 в належному їй будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла. Спадкоємцем після її
смерті на вказаний будинок за заповітом є відповідач ОСОБА_5
20 вересня 2009 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду до
ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім»єю , визнання
домоволодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною
власністю.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької
області від 12 квітня 2010 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову про
визнання домоволодіння спільною сумісною власністю з тих підстав, що за час
сумісного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 спірний будинок не
перебудовувався. Посилання позивача на те, що після газифікації будинку його
вартість значно збільшилась, тому будинок необхідно визнати спільною власністю
ОСОБА_3 та ОСОБА_7, не відповідає фактичним обставинам справи,
оскільки суду надані докази про вартість газифікації, яка складає 1830 грн. і
не є сумою на яку значно збільшилась вартість будинку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши
матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд
вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких
підстав.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи, З 1995 року по 1
липня 2009 року ОСОБА_3 проживав однією сім»єю з ОСОБА_7 в
належному їй будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1
Згідно зі ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають
однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому
шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві
спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між
ними.
В судовому засіданні позивачем не було надано належних доказів
що вартість спірного будинку значно збільшилась після його газифікації і це є
підставою для визнання його спільною власністю.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 7 жовтня 2010
року по справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, на
вирішення якої були поставлені запитання про дійсну вартість домоволодіння та
вартість обладнання по газифікації спірного будинку станом на час проведення
експертизи.
Згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи №
827/23-1204/23 від 17 березня 2011 року ринкова вартість спірного
домоволодіння складає 170587 грн., вартість обладнання будинку мережою
газопостачання складає 18247 грн. (а.с.170-173).
Враховуючи вартість газового обладнання і вартість будинку, не
можливо зробити висновок, що має місце значне поліпшення будинку, а тому
будинок не можливо визнати
спільною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_7
За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний
висновок, що позивачем не доведені позовні вимоги, а тому не підлягають
задоволенню.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для
висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи
процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення
спору.
Судом першої інстанції повно та всебічно з"ясовані усі обставини
по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обґрунтовано
відмовив в задоволенні позову.
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з
одних лише формальних міркувань.
За таких обставин рішення суду відповідає встановленим
обставинам, нормам матеріального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального
кодексу України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 –
ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 12 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної
сили.
Головуючий:
Судді: