Судове рішення #18457612

Справа №22-5885 /2010                                                        

Головуючий у І інстанції Шатілова Л.Г. Категорія

6                                                                                  

                 Доповідач Песоцька Л.

І.                                                            

У Х В А Л А

 Іменем України

           8 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних

справах апеляційного суду Донецької області у складі:

               головуючого Песоцької Л.І.

               Кочегарової Л.М., Козлова О.М.              

               при секретарі Ушаковій О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом

Прокурора Жовтневого району міста Маріуполя в інтересах Маріупольської міської

ради до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої

земельної ділянки і за позовом ОСОБА_3 до

Маріупольської міської ради про визнання права власності на самовільно

збудовану прибудову за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на

рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя  Донецької області від 20

вересня 2010 року,  

в с т а н о в и л а:

         У листопаді 2009 року прокурор, посилаючись на те, що ОСОБА_3

самовільно прибудував до квартири АДРЕСА_1 у

місті Маріуполі будівлю на самовільно зайнятій земельній ділянці 0,0024 кв. м

житлової та громадської забудови, звернувся в суд в інтересах Маріупольської

міської ради і просив зобов’язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту

земельну ділянку,  знести прибудову і привести земельну ділянку в придатний

стан.

          У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до

Маріупольської міської ради про визнання за ним права власності на самовільно

прибудовану ним до квартири АДРЕСА_1 у місті

Маріуполі нежилу прибудову літ. А-1, площею 25,20 кв. м.

          Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя  Донецької області

від 20 вересня 2010 року позов прокурора задоволено. Зобов’язано ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0024 га, з земель

житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради по бульвару

Шевченка, 359 кв. 39 та привести ділянку у придатний для використання стан,

включаючи знос прибудови до квартири № 39 вказаного будинку. У задоволенні

позову ОСОБА_3 відмовлено.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування

рішення суду і задоволення його позову, посилається на те, що судом не

враховано, що зведена ним нежила прибудова знаходиться у задовільному стані, не

впливає негативно на експлуатацію сусідніх квартир, він вимушений був зробити

окремий вхід у квартиру через забудову у зв’язку з неправильною поведінкою

сусіда; до теперішнього часу він вирішує питання про надання йому у

користування земельної ділянки.

         Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_3 і його

представника ОСОБА_4, які просили скасувати рішення суду в частині відмови

у задоволенні позову про визнання права власності на самовільно збудовану

прибудову і цей позов залишити без розгляду, в решті частини рішення скасувати

і відмовити у задоволенні позову прокурора; представник Маріупольської міської

ради Нестеренко К.В., яка просила рішення в частині позову прокурора залишити

без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія

суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких

підстав.          

         Судом встановлено і це не оспорюється сторонами, що ОСОБА_3 на

підставі договору міни на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 до якої він самочинно

прибудував нежилу прибудову літ. А1-1, загальною площею 25,20 кв. м. Для

розміщення прибудови ним використана земельна ділянка площею 0,0024 га житлової

та громадської забудови Маріупольської міської ради без правовстановлюючих

документів на цю ділянку.

         Задовольняючи позов прокурора і зобов’язуючи ОСОБА_3 звільнити

самовільно зайняту земельну ділянку, суд виходив з того, що самовільно зайняті

земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам. З

таким рішенням не можна не погодитись.

         Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а

також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають

з моменту державної реєстрації цих прав.

         Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки

підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування

затрат, понесених за час незаконного користування ними.

          Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан,

включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок

громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

         Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за

рішенням суду.

         З урахуванням вимог закону та встановлених у справі обставин, суд

законно та обґрунтовано дійшов висновку про те, що оскільки ОСОБА_3, не

отримавши в установленому законом порядку права власності або користування

земельною ділянкою, самовільно збудував на ній нежилу прибудову, позов про

зобов’язання його звільнити цю ділянку площею 0,0024 га підлягає задоволенню.

          Посилання ОСОБА_3 у скарзі на необхідність прибудови; на те,

що йому необґрунтовано було відмовлено у дачі згоди на розробку проекту, а

іншій особі така згода була видана, не спростовують правильність висновків суду.

          В засідання апеляційного суду ОСОБА_3 надав рішення

Маріупольської міської ради від 19 жовтня 2010 року (прийняте після ухвалення

судом рішення у даній справі) , яким скасовано п.1.3 рішення Маріупольської

міської ради від 26 травня 2010 року № 5/43-6600, яким було відмовлено

ОСОБА_3 у дозволі на розробку проекту землеустрою, і дозволено розробку

проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,00332 га для

обслуговування зведеної ним нежилої прибудови до квартири АДРЕСА_1

         

         Враховуючи вищезазначені положення закону, заперечення представника

Маріупольської міської ради  Нестеренко К.В. проти доводів скарги про

скасування рішення суду в частині задоволення позову прокурора в інтересах

міської ради, колегія суддів вважає, що оскільки рішення міської ради від 19

жовтня 2010 року є тільки дозволом на розробку проекту землеустрою і міська

рада підтримує рішення суду постановлене в її інтересах, відсутні підстави для

скасування рішення суду в частині задоволення позову прокурора про зобов’язання

ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

         У відповідності з законом відповідач не позбавлений права звернутися з

заявою про відстрочку виконання рішення суду в даній частині до вирішення

питання про надання йому спірної земельної ділянки у користування або

власність.          

         В судовому засіданні ОСОБА_3 звернувся з заявою про скасування

рішення суду і залишення без розгляду його позову до Маріупольської міської

ради про визнання за ним права власності на самочинно збудовану нежилу

прибудову до квартири АДРЕСА_1

            У відповідності з вимогами ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду

підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі

або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207

цього Кодексу.

          Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє

ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення

позову без розгляду.

          Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає

цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим

відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів

сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

          Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо

предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих

осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких

заявлено вимоги.

         Враховуючи вимоги закону, думку учасників справи, які не заперечували

проти задоволення заяви і залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3, колегія суддів вважає можливим рішення суду в частині відмови у задоволенні

позову ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради про визнання права

власності на самочинну будівлю скасувати і позов ОСОБА_3 до

Маріупольської міської ради про визнання за ним права власності на самочинно

збудовану нежилу прибудову до квартири АДРЕСА_1

у місті Маріуполі залишити без розгляду.

         Керуючись  ст. ст.303, 307, 308, 310 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

          апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити

частково.

          Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя  Донецької області від

20 вересня 2010 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову

ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради про визнання

права власності на нежилу прибудову.

         Позов ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради

про визнання права власності на нежилу прибудову до квартири АДРЕСА_1 залишити без розгляду.

        В решті частини рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя  

Донецької області від 20 вересня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація