Справа № 22ц-3213 Головуючий у 1 інстанції Павленко Л.М.
Категорія 43 Доповідач Червинська М.Є.
__________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 травня 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Червинської М.Є.
суддів: Принцевської В.П.,
Лісового О.О.
при секретарі Метейко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за
апеляційною скаргою комунального підприємства «Донецькміськводоканал» на
рішення Київського районного суду м. Донецька від 14 грудня 2010 року за
позовом комунального підприємства «Донецькміськводоканал» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа управління праці та
соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради, про
стягнення заборгованості за надані послуги,
в с т а н о в и в :
В червня 2010 року КП «Донецькміськводоканал» звернулось до суду з
зазначеним позовом. Посилались на те, що відповідачі проживають в квартирі
53-54 будинку 1а по вулиці Свєтлова в м. Донецьку, мають заборгованість за
надані послуги по водопостачанню та водовідведенню, просили стягнути борг в
розмірі 872,33 гривні з відповідачів, в подальшому уточнили позовні вимоги
просили борг стягнути в розмірі 782,94 гривні за період 1 березня 2008 року по
1 травня 2010 року.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 14 грудня 2010 року в
задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Донецькміськводоканал» до
ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа
управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.
Донецьку ради, про стягнення заборгованості за постачання води в розмірі 827,16
гривень відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просять скасувати рішення суду, посилаючись
на те, що висновки суду не відповідають доказам по справі, не ґрунтуються на
нормах матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі проживають в квартирі,
яка розташована в багатоквартирному будинку, водопостачання до будинку надає
позивач. Суд дійшов до висновку, що відповідачі не мають заборгованості за
водопостачання, оскільки між ними та позивачем не був укладений договір про
надання послуг у встановленому порядку, крім того, сума боргу позивачем не
доведена.
В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної
скарги, відповідачка просила скаргу відхилити, відповідач в судове засідання не
з»явився, просив розглянути справу у його відсутність. .
Заслухавши доповідача, доводи представника позивача, відповідачки,
дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга
підлягає задоволенню, рішення с касуванню з ухваленням нового рішення з
наступних підстав:
Відповідно до вимог п.3, 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України підставою для
скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни
рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або
неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають
обставинам справи, не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення заборгованості за послуги
водопостачання, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами не
укладений договір про надання послуг, а тим самим між сторонами не узгоджені
тарифи на послуги, термін внесення плати тощо. Проте з такими висновками
погодитись неможливо.
Встановлено, що відповідачі проживають в квартирі, яка розташована в
багатоквартирному будинку, отримують послуги по водопостачанню та
водовідведенню, які надає позивач, проте оплату за надані послуги вносять
нерегулярно та не в повному розмірі.
Відповідно до статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги
(водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної
плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Частиною 1 статті 68
ЖК України передбачено, що наймач зобов"язаний своєчасно вносити квартирну
плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні
послуги" споживач зобов"язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки,
встановлені договором або законом.
В судовому засіданні не заперечувалось, що відповідачі отримують послуги
по водопостачанню, мають борг за надані послуги, та обставина, що між сторонами
не укладений договір про надання послуг не є підставою для звільнення
споживачів від сплати отриманих послуг з врахуваннях зазначених положень закону.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та витне
водовідведення» послуги з питного водопостачання надається споживачам
підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами,
установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним
водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному
господарському відданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий
фонд і до обов»язків яких належить надання споживачам послуг з питного
водопостачання та водовідведення; об»єднаннями співвласників багатоквартирних
будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об»єднаннями власників
житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та
забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі
укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній
власності.
Частиною 1 статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
договір про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку
укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та
балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону до повноважень органів
місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення
виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку,
затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-
комунального господарства.
Рішенням Донецької міської ради від 16 січня 2006 року виконавцем послуг
по утриманню будинків, прибудинкових території, централізованому
теплопостачанню, гарячому та холодному водопостачанню та водовідведенню є
житлово-експлуатаційна організація, яка є балансоутримувачем житлового фонду.
Таким чином, відповідачі повинні укладати договір про надання послуг з
балансоутримувачем жилого будинку, від позивача відповідачі отримали
розрахункову книжку, отримують послуги, які надає відповідач, частково їх
сплачують, тому висновок суду про відмову в стягнення боргу з відповідачів за
підстав відсутності договору між відповідачами та КП «Донецькміськводоканал» є
неспроможним.
В судовому засіданні встановлено, що за водопостачання та водовідведення
є борг споживачів перед позивачем з 1 березня 2008 року по 1 травня 2010 року -
782,94 гривні, розмір боргу підтверджений довідкою про нарахування сум за
тарифами та про невнесення платежів, зазначена сума боргу підлягає стягненню з
відповідачів на користь позивача. На користь позивача підлягають стягненню
понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30
гривень та користь держави судовий збір 51 гривня.
Керуючись ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України,
апеляційний суд,
вирішив:
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Донецькміськводоканал»
задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 14 грудня 2010 року скасувати.
Позовні вимоги комунального підприємства «Донецькміськводоканал» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа управління праці
та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради, про
стягнення заборгованості за надані послуги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно
на користь комунального підприємства «Донецькміськводоканал» витрати по
водопостачанню та водовідведенню в розмірі 782,94 гривні (сімсот вісімдесят дві
гривні 94 копійки) за період з 1 березня 2008 року по 1 травня 2010 року,
витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 30
(тридцять) гривень, на користь держави судовий збір 51 (п’ятдесят одну) гривню.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ
протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: