Справа № 22-187 Головуючий у 1 інстанції Панас
Н.Л.
Категорія 20 Доповідач Лоленко А.В.
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2011 року Апеляційний суд Донецької
області в складі:
головуючого
Лоленко А.В.
суддів:
Солодовник О.Ф., Алексєєва А.В.
при секретарі
Коваленко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційні скарги
ОСОБА_5 та прокурора Пролетарського району м. Донецька в
інтересах ОСОБА_5 на рішення Пролетарського районного
суду м. Донецька від 10 листопада 2010 року по цивільній справі за
позовом прокурора Пролетарського району м. Донецька в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 , 3-і особи: Третя донецька
державна нотаріальна контора, ОСОБА_10, про визнання
свідоцтва про право на спадщину за законом та договору купівлі-продажу
недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_9 до
ОСОБА_5, 3-я особа - ОСОБА_7 про
припинення права власності на 1/6 частку домоволодіння,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 листопада 2010
року позов прокурора задоволений частково.
Визнано свідоцтво про право на спадщину за законом ВКМ № 123882, видане
28 липня 2008 року Третьою донецькою державною нотаріальною конторою на ім»я
ОСОБА_7 недійсним.
Визнаний недійсним договір купівлі-продажу ВКР № 646082 домоволодіння АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Донецького
міського нотаріального округу ОСОБА_10 22 серпня 2009 року в частині
продажу ОСОБА_7 ОСОБА_9 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позов ОСОБА_9 задоволений.
Припинено право власності ОСОБА_5 на 1/6 частку
домоволодіння АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_9 право власності на
домоволодіння АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 компенсацію його частки у домоволодінні у розмірі 14358 грн.
Судом встановлено, що відповідно зі свідоцтвом про право на спадщину за
законом, виданого 25.09.1974 року Третьою донецькою державною нотаріальною
конторою, ? частка домоволодіння АДРЕСА_1 у рівних
частках належить ОСОБА_14, ОСОБА_5 та ОСОБА_13, тобто
кожному з них по 1/6 частці домоволодіння. ( а.с.5).
У відповідності зі свідоцтвом про право власності на частку у спільному
майні подружжя, виданого 25.09.1974 року Третьою донецькою державною
нотаріальною конторою, ОСОБА_14 належить також ? частки
домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті її чоловіка
-ОСОБА_15 ( а.с.6).
Таким чином, ОСОБА_14 після смерті її чоловіка належало 4/6 або 2/3
часток домоволодіння АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 та
його сестрі ОСОБА_13 по 1/6 частці домоволодіння.
У відповідності зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого
28.07.2008 року Третьою донецькою державною нотаріальною конторою спадкоємцем
після смерті ОСОБА_14 є її донька -ОСОБА_13 і, таким чином, їй
належить 5/6 часток домоволодіння АДРЕСА_1. ( а.
с. 140.).
У відповідності зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого
28.07.2008 року Третьою донецькою державною нотаріальною конторою спадкоємцем
ОСОБА_5 на 1/6 частку домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_7 ( а.с.14 зв.).
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення
суду в частині відмови в задоволенні позову прокурора, який діяв в його
інтересах про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_10
недійсним і в частині припинення права власності за ОСОБА_5 на 1/6
частку домоволодіння і стягненні на його користь 14358 грн. за тих підстав,
що ринкова вартість домоволодіння, яка визначена по даній цивільній справі,
складає 86150 грн., тоді як в матеріалах кримінальної справи є висновок
експерта, де вартість спірного будинку значно більша. Крім того, судом
порушені вимоги ст.. 362 ЦК України і його переважне право на купівлю частини
будинку як співвласника будинку.
В апеляційній скарзі прокурор Пролетарського району м. Донецька просить
рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким визнати договір купівлі-
продажу домоволодіння АДРЕСА_1 недійсним в
повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_9 до
ОСОБА_5 , 3-я особа: ОСОБА_7 про припинення права власності
на 1/6 частку домоволодіння та визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 відмовити. Вважає, що припинення права
власності ОСОБА_5 на 1/6 частину будинку не відповідає вимогам ст..
365 ЦК України, оскільки за вартість 1/6 частки в розмірі 14358 грн.
ОСОБА_5 не зможе придбати себе житло, а крім того, на депозитний
рахунок внесено лише 3330 грн., а за рішенням суду з ОСОБА_9 на
користь ОСОБА_5 підлягає стягненню компенсація у розмірі 14358 грн.
Суд вважає можливим справу розглянути у відсутності незвившихся осіб, які
належним чином повідомлені про розгляд справи.
Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_5 та його представника
адвоката ОСОБА_16, які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення
прокурора Федько К.Г., яка підтримала доводи апеляційної скарги прокурора та
ОСОБА_5, заперечення ОСОБА_7 та його представника адвоката
ОСОБА_17, ОСОБА_8, яка теж заперечувала проти доводів апеляційний
скарг, заперечення представника ОСОБА_9- адвоката ОСОБА_18, які
просили рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи,
апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких
підстав.
Як встановлено в судовому рішенні ОСОБА_5 з 1994 року по 2008
рік мешкав у Російській Федерації і повернувся в Україну лише 21.11.2008
року. Ці факти встановлені рішенням Пролетарського районного суду м.
Донецька від 28 січня 2009 року. Також цим рішенням встановлений факт
недійсності даних про смерть відносно ОСОБА_5, які викладені в
актовому запису про смерть № 150, зробленому 25.01.2008 року Донецьким
міським відділом РАЦС Головного управління юстиції в Донецькій області.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що на час отримання
свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_7 не мав права на
спадщину, оскільки його батько – ОСОБА_5 був живий і це встановлено
рішенням суду від 28 січня 2008 року , а тому суд обґрунтовано визнав вказане
свідоцтво про право на спадщину недійсним.
Судом встановлено, що 22.08.2009 року між ОСОБА_13 від імені якої за
довіреністю діяла ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 був
укладений договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1.
У судовому засіданні встановлено, що власником 5/6 часток домоволодіння АДРЕСА_1 була ОСОБА_13, а власником 1/6 частки
ОСОБА_5
Згідно зі ст.. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має
наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна
припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної
частини.
ОСОБА_13 як власник 5/6 часток спірного будинку мала право
розпорядитися своєю часткою за власним бажанням.
Суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що свідоцтво про право на
спадщину за заповітом, видане 28.07.2008 року на імя ОСОБА_13 ніким
не оспорювалось, рішенням суду не визнано недійсним. А тому ОСОБА_13 мала
право на свій розсуд розпорядитися своєю власністю, яка складалась з 5/6
часток спірного будинку і в цій частині визнавати недійсним договір купівлі-
продажу підстав немає.
Доводи апелянтів про те, що ОСОБА_5 мав переважне право на купівлю
5/6 часток спірного домоволодіння, а тому договір купівлі-продажу слід визнати
недійсним не є підставою для скасування рішення суду, оскільки на момент
укладення договору купівлі-продажу не було відомо, що власник 1/6 частки
ОСОБА_5 може претендувати на купівлю вказаної частки, а в судовому
засіданні при розгляді справи в апеляційному порядку ОСОБА_5 та його
представник посилались на відсутність у ОСОБА_5 відповідної суми для
придбання 5/6 часток будинку, а також відсутності у нього суми в розмірі
71792 грн. для виплати вартості 5/6 часток домоволодіння АДРЕСА_1.
На підставі ст.. 365 ЦК України суд першої інстанції дійшов обґрунтованого
висновку про те, що можливо припинити право власності ОСОБА_5 на
його частку у спірному домоволодінні, виходячи з того, що частка ОСОБА_5 є незначною і не може бути виділена в натурі, (висновок судової
будівельно-технічної експертизи а.с. 120-124), сумісне володіння майном
ОСОБА_5 та ОСОБА_9 є неможливим через відносини, які між
ними склались, вони зовсім сторонні люди між собою.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3737-23-5187/23
від 20 вересня 2010 року визначена ринкова вартість домоволодіння в розмірі
86150 грн. Ринкова вартість 1/6 частини складає 14358 грн., а 5/6 частин -
71792 грн. ( а.с. 120-124).
Суд обгрунтовано задовольнив вимоги ОСОБА_9, визнавши за нею
право власності на весь будинок і стягнувши з неї на користь ОСОБА_5
ринкову вартість 1/6 частини домоволодіння в сумі 14358 грн.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що на депозитний рахунок
внесено лише 3330 грн. не є підставою для скасування рішення суду, оскільки
представником ОСОБА_19 надано квитанцію про сплату на депозитний
рахунок суду 11058,00 грн., тобто вся сума, яку стягнув суд з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5, внесена на депозитний рахунок суду.
Доводи ОСОБА_5 про те, що вартість 1/6 частини будинку значно більша,
так як в кримінальній справі є висновок експерта від 15.09.2010 року , що
вартість домоволодіння на серпень 2008 року складала 243382 грн., не може
служити підставою для скасування рішення суду , оскільки висновок
експертизи, який був проведений в кримінальній справі не може бути взятий за
основу при розгляді цивільної справи. В цивільній справі будівельно-
технічна експертиза була проведена на підставі ухвали суду, визначена ринкова
вартість домоволодіння. Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не
було ОСОБА_5 та його представником заявлено клопотання про
призначення повторної експертизи для визначення вартості домоволодіння. Суд
обґрунтовано виходив з висновку судової будівельно-технічної експертизи від
20 вересня 2010 року, яка була проведена на підставі ухвали суду від 08
липня 2010 року (а.с. 113).
Доводи прокурора, що ОСОБА_5 не зможе придбати собі за 14358 грн.
житло, не є підставою для скасування рішення суду , оскільки вказана вартість
це ринкова вартість 1/6 частини спірного домоволодіння, в якому ОСОБА_5 з 1994 року по 2008 рік не проживав, тобто на протязі чотирнадцяти років
проживав в іншому місці.
Доводи ОСОБА_5 про те, що в спірному будинку йому належить більша
частина, ніж визначена судом не підтверджені зібраними по справі доказами. В
судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що та частина, яку колись він
будував з батьком, зруйнована.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і
підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України,
апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_5 та прокурора
Пролетарського району м. Донецька в інтересах ОСОБА_5
відхилити.
Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 листопада 2010
року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: