Справа 79                     Головуючий у 1 інстанції  Ларіна Н.О.

 Категорія     46                               Доповідач Ювченко Л.П.

                    УХВАЛА

                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2011 року апеляційний суд Донецької області у складі суддів:

Головуючої  : Ювченко Л.П.

Суддів: Постолової В.Г., Папоян В.В.

При секретарі: Стібі Г.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку  апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 18 грудня 2008 року у справі за позовом  ОСОБА_2 в інтересах якого діє за довіреністю представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», треті особи – приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, Відділ у справах неповнолітніх Кіровської районної у м.Донецьку ради про визнання договору купівлі- продажу недійсним, виключення з реєстру прав власності відомостей про реєстрацію, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 в інтересах якого діє за довіреністю ОСОБА_3 ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_7  про визнання недійсними договорів купівлі- продажу квартири.

 Уточнивши позовані вимоги позивач просив виключити з реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про реєстрацію договору купівлі-продажу, відновити право ОСОБА_2 на квартиру, витребувати спірну квартиру у ОСОБА_7виселити ОСОБА_7 з неповнолітньою дитиною з квартири.

Позов мотивовано тим, що на підставі свідоцтва про право власності на квартиру за № 13083 від 15 червня 1994року ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1.

У 2006 році йому стало відомо, що ОСОБА_5 у квітні 2005 року звернулась до суду з позовом до нього про визнання дійсним договору купівлі- продажу вказаної квартири.

Справа розглянута у його відсутність. Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 29 квітня 2005 року позов ОСОБА_5 задоволено, за нею визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2.

У жовтні 2006 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м.Донецька про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Кіровського районного суду  від 13 листопада 2006 року задоволені вимоги ОСОБА_2 о., рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 29 квітня 2005року  скасоване. Ухвалою Кіровського районного суду від 26 квітня 2007р позовні вимоги ОСОБА_5 залишені без розгляду відповідно до заяви представника ОСОБА_5

Крім того, ухвалою Кіровського районного суду м.Донецька від 15 грудня 2006року за нововиявленими обставинами скасоване рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 26 липня 2005 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування та розпорядження  вказаною квартирою. Ухвалою Кіровського районного суду м.Донецька від 15 лютого 2007р. провадження у справі закрито у зв»язку з відмовою позивача ОСОБА_5 від заявлених вимог.

05 вересня 2005 року ОСОБА_5 продала спірну квартиру ОСОБА_7 Так як квартира вибула з володіння власника, позивача по справі не з його вини, тому він вказав,що має право на витребування квартири.

Представник  позивача просив суд  визнати недійсним договір купівлі- продажу спірної квартири, виключити з реєстру прав власності на нерухоме майно відмості про реєстрацію договору купівлі- продажу квартири АДРЕСА_2. Відновити право ОСОБА_2 на спірну квартиру, витребувати від ОСОБА_8 спірну квартиру та виселити зі вказаної квартири ОСОБА_7 з неповнолітньою дитиною.

Рішенням Кіровського районного суду    м.Донецька від 18 грудня 2008 року позов ОСОБА_2.  задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_2 від 05 вересня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Виключено відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на АДРЕСА_3 з електронного реєстру прав власності за реєстровим № д-1211.

Витребувано у ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_4 з чужого незаконного володіння на користь  ОСОБА_2.

Виселено ОСОБА_9 з її неповнолітньою дитиною, ОСОБА_10 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.

В апеляційній скарзі на рішення суду ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Суд апеляційної інстанції вважаєёщо апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що  квартира АДРЕСА_2 вибула з володіння  позивача ОСОБА_3. не з його вини.

 Постановою прокурора Кіровського району м.Донецька від 26.06.2007р.(а.с.111) встановлено, що 03.04.2005р.  ОСОБА_11 і ОСОБА_2. уклали усну угоду купівлі-продажі належної йому квартири АДРЕСА_5,  ОСОБА_11 передала 30 000грн ОСОБА_2., а він передав розписку.

Слідством встановлено, що 03.04.05р.  ОСОБА_2. знаходився в Азербайджані і не міг в Донецьку укладати договір купівлі-продажу квартири. Мав місце факт  заволодіння зазначено квартирою  шляхом шахрайства, в чому вбачаються ознаки злочину передбаченого ст. 190 ч.3 КК України і порушено кримінальну справу.

Рішенням Кіровського районного  суду м.Донецька від 29 квітня 2005р. за ОСОБА_5. визнано право власності на зазначену квартиру про що не було відомо ОСОБА_2. За його заявою вказане рішення було скасоване, та ухвалою Кіровського районного суду від 26.04.2007р. позов ОСОБА_5 залишено без розгляду.

При цьому, 05.09.2005р. ОСОБА_5 . продала зазначену квартиру ОСОБА_7

Правовідносини щодо визнання недійсним договору купівлі –продажу спірної квартири від 05 вересня 2005 року між  ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не можуть регулюватись ст. 216 ЦК України. Ухвалою Кіровського районного суду м.Донецька від 26 квітня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_5 залишені без розгляду на підставі заяви представника ОСОБА_5

Отже ОСОБА_5 не  маючи права на відчуження квартири уклала договір купівлі- продажі цієї квартири з ОСОБА_7    

Позов про визнання недійсним нотаріально посвідченого  договору купівлі –продажу квартири 14 будинку 36 від 05 вересня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 пред»явлено позивачем ОСОБА_3., який не  був стороною цього договору, але вважає себе власником майна-зазначеної квартири відчуженої  ОСОБА_5, яка на його думку не мала права відчужувати вказану в договорі квартиру.

Отже, квартира не може бути передана власнику в порядку застосування загальних наслідків передбачених ст. 216 ЦК України, не застосовується двостороння реституція, оскільки позивач не був стороною оспореного договору. Квартира підлягає поверненню позивачу  ОСОБА_3. на підставі ст. 388 ЦК України . Квартира придбана ОСОБА_7 не безпосередньо у власника – ОСОБА_3., а у відповідачки ОСОБА_5, яка не мала права його відчужувати. Наслідком правочину  вчиненого з таким порушенням є повернення майна з незаконного володіння.

П.3 ч.1 ст. 388 ЦК України передбачає, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав та не міг знати (добросовісний набувач), власник майна має право витребувати майно у набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом. Саме до даних правовідносин стосується зазначена норма закону.

Добросовісне придбання згідно ст. 388 ЦК України можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про  витребування у ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_2 з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_2.

Рішення суду в цій частині постановлене відповідно до вимог матеріального та процесуального права, його слід залишити без зміни.

Суд першої інстанції  обґрунтовано виходив з вимог ст. 319 ЦК України. яка встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про виселення ОСОБА_7 з її неповнолітньою дитиною – ОСОБА_10 з квартири АДРЕСА_6 без надання іншого житлового приміщення.

Також обґрунтовано суд виключив відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_2 з електронного реєстру прав власності за реєстровим № д-1211.

Рішення щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 від 05.09.2005року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не ґрунтується на законіёв цій частині позову слід відмовити, так як спір вирішено на підставі ст. 388 ЦК України. Застосування  ст. 216 ЦК України щодо одних і тих же правовідносин  є необґрунтованим.

Рішення в цій частині підлягає скасуванню на підставі п.4 ст. 309 ЦПК України у зв»язку з тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

В іншій частині рішення суду слід залишити без зміни, як постановлене відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.307, 309, 314ё316 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 частково задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду  м.Донецька від 18 грудня 2008 року змінити.

Відмовити в позові про визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири АДРЕСА_2 від 05 вересня 2005 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду  касаційної інстанції.

Судді