Справа №22-5834 /2010
Головуючий у І інстанції Федотова В.М. Категорія
6
Доповідач Песоцька Л.
І.
У Х В А Л А
Іменем України
8 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Песоцької Л.І.
Кочегарової Л.М., Козлова О.М.
при секретарі Ушаковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права
власності на частку у праві власності на жилий будинок, визнання права
власності на жилий будинок, стягнення компенсації вартості частки будинку та
вселення і за зустрічним позовом ОСОБА_4 про визнання права
власності будинок та виділ частки будинку в натурі за апеляційною скаргою
ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м.
Маріуполя Донецької області від 30 серпня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовами до
ОСОБА_4 Вказував на те, що його матері ОСОБА_5 на праві
власності належало 47/100 частки жилого будинку АДРЕСА_1. Після її смерті він і його брат ОСОБА_6 отримали право
власності кожний на ? частку 47/100 часток цього будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 року
його брат помер. Спадщину прийняла його дружина, відповідач ОСОБА_4 У
будинку він зареєстрований, іншого житла не має, відповідач перешкоджає йому
користуватися будинком.
Просив ухвалити рішення про припинення права власності ОСОБА_4
на 1/2 частку 47/100 частки будинку, визнати за ним право власності на цю
частку будинку з зобов’язанням його сплатити їй вартість частки і вселити його
в будинок.
У червні 2010 року ОСОБА_4 звернулася з зустрічним позовом.
Вказувала на те, що 47/100 частки жилого будинку АДРЕСА_1 складається з жилої прибудови літ.Б1-1, літньої кухні Б-1, сараю –
Л, туалету Е. ОСОБА_3 зареєстрований у будинку, але з 1969 року не
проживає в ньому. На момент його реєстрації будинок Б-1 складався з жилої
кімнати, площею 9,4 кв. м, кухні -7,8 кв. м. і коридору 5,2 кв. м, загальною
площею 22,4 кв. м. Вона зі своїм чоловіком з 1970 по 1973 рік за свої кошти
знесли коридор, збудували новий коридор, площею 5,2 кв. м, прибудували до
будинку Б-1 будинок Б1-1, який складається з кухні і жилої кімнати, загальною
площею 22,7 кв. м, провели водопровід. Роботи виконували, що б покращити умови
життя матері чоловіка, яка проживала в ньому, допомагали їй, підтримували
будинок у належному стані. Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя
від 2 липня 1997 року за ОСОБА_5 визнано право власності на прибудову
Б1-1. Між її чоловіком, ОСОБА_6, і ОСОБА_3 була домовленість
про те, що останньому залишиться будинок Б-1, а їй з чоловіком Б1-1. Прийнявши
спадщину, вона відремонтувала прибудову Б1-1, проживає в ній і не перешкоджає
ОСОБА_3 користуватися прибудовою Б-1.
Просила визнати за нею право власності на прибудову Б1-1 і виділити її
в натурі. У позовах ОСОБА_3 відмовити, оскільки вона не заперечує проти
його проживання у будинку Б-1.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 30 серпня 2010 року ОСОБА_3 вселений у будинок АДРЕСА_1. В решті його позовів і у позовах ОСОБА_4
відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати,
відмовити ОСОБА_3 у позовах, визнати за нею право власності на прибудову
Б1-1, виділити їй з домоволодіння Б-1 і Б1-1 прибудову Б1-1, площею 22,7 кв. м,
а ОСОБА_3 – Б-1, площею 17,2 кв. м., посилається на те, що судом не
враховано, що вона не перешкоджає ОСОБА_3 користуватися будинком Б-1,
прибудова Б1-1 збудована нею з чоловіком, вона її відремонтувала, живе в ній і
позивач є їй сторонньою людиною.
ОСОБА_3 двічі викликався в судове засідання, але не з’явився.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_4 і її
представника ОСОБА_7, які підтримали скаргу, перевіривши матеріали справи,
обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає
відхиленню з таких підстав.
У відповідності зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з
одних лише формальних міркувань.
Згідно зі ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є
рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
Згідно зі ст. 1279 ЦК України спадкоємці, які протягом не менш як
одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією
сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі
предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині,
яка їм належить.
Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають
переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у
межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців,
що мають істотне значення.
За ст. 365 ЦПК України право особи на частку у спільному майні може
бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;2) річ є неподільною; 3)
спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не
завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у
спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки
на депозитний рахунок суду.
Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м.
Маріуполя від 2 липня 1997 року за ОСОБА_5 визнано право власності на
прибудову Б1-1 по АДРЕСА_1.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 право власності на ?
частку кожний 47/100 часток жилого будинку АДРЕСА_1 придбали
в порядку спадкування її сини, позивач, ОСОБА_3, і ОСОБА_6 АДРЕСА_1 складається з жилого будинку літ. А-1, жилої прибудови Б1-1, двох уборних
Д-1,Е-1, двох літніх кухонь Б-1, К-1, сараю Л-1, огорожі. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 право власності на його частку спірного
будинку прийняла його дружина, ОСОБА_4
Відмовляючи у задоволенні позовів ОСОБА_4 про визнання за нею
права власності на жилу прибудову Б1-1 і виділ їй в натурі цієї прибудови, суд
виходив з необгрунованості цих вимог. З висновком суду не можна не
погодитись.
Зі справи вбачається, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 мають право
власності в порядку спадкування на ? частку кожний 47/100 часток жилого будинку
АДРЕСА_1 у місті Маріуполі. Ця частка будинку складається з
жилої прибудови Б1-1, літньої кухні (малоцінної, напівзруйнованої) Б-1, сараю
Л, уборної Е (а.с.5-10).
ОСОБА_3 прописаний у зазначеному будинку з 1969 року. Іншого
житла не має.
Враховуючи, що спадкова частина спірного жилого будинку складається з
жилої прибудови Б1-1, яка має одну жилу кімнату площею 11 кв. м, кухню – 6,5
кв. м та коридор -5,2 м; будівля Б-1 значиться літньою кухнею і є
напівзруйнованою; частки сторін у спірному будинку є рівними; сторони
заперечують проти отримання компенсації вартості своєї частки; ОСОБА_3
зареєстрований у цьому будинку і не має іншого житла, колегія суддів вважає, що
суд законно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_4 про
визнання за нею права власності на жилу прибудову Б1-1 і виділ їй в натурі цієї
прибудови, а за ОСОБА_3 - права власності на прибудову Б-1.
Посилання ОСОБА_4 у скарзі на те, що жила прибудова Б1-1
збудована за її кошти, спростовуються рішенням Приморського районного суду м.
Маріуполя від 2 липня 1997 року про визнання за ОСОБА_5 права власності
на цю прибудову (а.с.23).
Посилання на те, що між її чоловіком та ОСОБА_3 була
домовленість про право власності ОСОБА_3 на будівлю Б-1, а її чоловіка
на Б1-1, є неспроможними і спростовуються свідоцтвами про право власності в
порядку спадкування на спірний будинок (а.с.5,7).
Не можна погодитись з доводами ОСОБА_4 про незаконність
рішення суду в частині вселення ОСОБА_3 у спірний будинок. Як
зазначалось, сторони мають рівне право власності на спірний будинок; ОСОБА_3 зареєстрований у будинку і не має іншого житла, ОСОБА_4 має інше
житло.
Її посилання на порушення судом ст. ст. 9, 47 ЖК є неспроможними,
оскільки положення зазначених норм закону мають відношення в однаковій мірі до
обох сторін.
Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 60, 215 ЦПК України, ст.
ст. 365, 367, 1278, 1279 ЦК України.
Підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 і
скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 30 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді