Справа № 22ц –1505 /2011 рік Головуючий
першої інстанції Радченко В.Є.
Категорія:
24
Доповідач: Осипчук О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„01лютого 2011 року Апеляційний суд Донецької
області у складі:
головуючого: Висоцької В.С.
суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М.
при секретарі: Муравченко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за
позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до
ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту
теплоенергію, втрат від інфляційних процесів та 3% річних, за апеляційною
скаргою ОСОБА_2 на рішення Сніжнянського міського суду
Донецької області від 20 грудня 2010 року, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 20 грудня
2010 року позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»
до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту
теплоенергію, втрат від інфляційних процесів та 3% річних задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за спожиту теплову
енергію за період з січня 2005 року по серпень 2010 року в сумі 2679,05 грн.,
та понесені судові витрати в сумі 49,41 грн. В решті позовних вимог
відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну
скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині стягнення з неї суми
заборгованості і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову,
посилаючись на невідповідність обставин, що мають значення для справи, які суд
визнав встановленими.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що суд безпідставно
не прийняв до уваги той факт, з часу придбання квартири в 1997 році послуги по
теплопостачанню вона не отримує, оскільки стояки теплопостачання не підключені
до системи централізованого опалення, про що було відомо позивачеві. Суд не роз’
яснив їй про можливість подання заяви про застосування строку позовної давності
і стягнув заборгованість з 2005 року. Згідно довідки ОСББ «Донська 22»
позивачеві надавалися реєстри з вказівкою відсутності опалення по всій площі в
її квартирі, але судом першої інстанції це питання взагалі не з*ясовувалося.
Рішення суду в частині відмови в задоволені решти позовних вимог ніким
із сторін не оскаржується, тому апеляційним судом не ревізується.
Представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 підтримала доводи скарги
в повному обсязі.
Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення представника відповідача,
дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи,
апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення
суду в оскаржуваній частині – зміні з таких підстав.
Відповідно до п.п.1,3 ч.1 ст. 309 ЦПК України неповне з*ясування судом
обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду
обставинам справи є підставами для зміни рішення суду першої інстанції.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 з 1997 року. За
період з 1.01.2005 року по 1.08.2010 року утворилася заборгованість по оплаті
наданих послуг по теплопостачанню в сумі 2679,05 грн., яку відповідачка не
сплачує.
Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості суд першої інстанції
керувався вимогами Закону України «Про житлово – комунальні послуги», Законом
України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого
опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 і виходив з
доведеності позову в частині стягнення заборгованості за період з січня 2005
року по серпень 2010 року і відсутності заяви відповідачки відповідно до ч.3
ст. 267 ЦК України про застосування строку позовної давності.
Між тим апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду
першої інстанції.
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше
як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього
Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших
осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести
ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,
крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Статтями 20,21 Закону України «Про житлово – комунальні – послуги»
визначені обов’язки споживача та виконавця житлово – комунальних послуг.
Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово –
комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а
також оплата житлово – комунальних послуг у строки, встановлені договором або
законом, а обов*язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості
згідно з законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі
споживачем договору про надання житлово – комунальних послуг з визначенням
відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до п.2 Правил надання послуг з централізованого опалення,
постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі Правила),
централізоване опалення – це послуга, спрямована на задоволення потреб
споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири.
Пункт 30 Правил зобов’язує споживача оплачувати послуги в установлені
договором строки.
Згідно з п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого
опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується
центральним органом виконавчої влади з питань житлово – комунального
господарства.
Самовільне відключення від мереж централізованого опалення
забороняється та не є підставою для звільнення від обов’язку по оплаті наданих
позивачем послуг. Єдиною підставою для зняття з обліку та припинення
відповідних нарахувань є акт про відключення, який після закінчення робіт
подається відповідній комісії для затвердження.
З наданих до матеріалів справи реєстрів та довідки ОСББ «Донська 22»
вбачається, що квартира відповідачки включалася до реєстрів неопалювальних
квартир по всій площі з листопада 2007 року по квітень 2008 року, з грудня 2009
року по квітень 2010 року, з жовтня 2010 року по грудень 2010 року включно.
Факт відсутності опалення в квартирі ОСОБА_4 в період з жовтня
2007 року по квітень 2008 року включно підтверджується і розрахунком позивача (
а.с.14), який в зазначений період робив 100 % перерахунок оплати.
Доводи відповідачки щодо відключення стояків центрального опалення від
опалювальної системи в квартирі в період, за який позивач просить стягнути
заборгованість до уваги не приймаються, оскільки причини відключення від мереж
централізованого опалення не зазначені в довідці житлового органу, а наявні в
матеріалах справи реєстри житлового органу не свідчать про постійне ненадання
послуг по опаленню в квартиру відповідачки.
За вказаних обставин суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність
заборгованості по наданню послуг по теплопостачанню.
При цьому апеляційний суд вважає, що необхідно застосувати трирічний
строк позовної давності, оскільки враховуючи позицію відповідачки по невизнанню
позовних вимог в повному обсязі, суд повинен був роз’яснити їй положення ст.
267 ЦК України. Розгляд справи відбувся у відсутність представника позивача, в
позовній заяві позивач не просив поновити пропущений строк позовної давності і
не зазначав поважність причин несвоєчасного звернення до суду з позовом.
З огляду на наведе апеляційний суд вважає, що з відповідачки на користь
позивача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги по теплопостачанню
за період з липня 2007 року по 1 серпня 2010 року у розмірі 1604 грн. 80 коп. з
урахуванням наданих реєстрів та проведених позивачем перерахунків, тому рішення
суду в частині визначення суми заборгованості підлягає зміні.
Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з урахуванням
часткового задоволення позову на користь позивача з відповідачки підлягає
стягненню сплачений судовий збір в сумі 30 грн. 60 коп. та витрати на
інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 18 грн., а всього
48,60 грн.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд –
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити частково.
Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 20 грудня 2010
року змінити в частині розміру стягнутої суми заборгованості та судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального
підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за спожиту теплоенергію
за період з липня 2007 року по 1.08.2010 року в сумі 1604 грн. 80 коп., та
понесені судові витрати в сумі 48 грн. 60 коп.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено
безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня
набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: