Справа 22ц- 7078-2011
Головуючий у 1 інстанції: Карабаза Н.Ф.
Категорія
27
Доповідач: Новосьолова Г.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2011
року
м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Жданової В.С.,
суддів: Новосьолової Г.Г., Мальованого Ю.М.
при секретарі: Яменко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного
акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Шахтарського
міськрайонного суду від 13 травня 2011 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний
банк «Приватбанк», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним
підвищення процентної ставки та недійсною умов кредитного договору, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства
комерційний банк "ПриватБанк" про визнання незаконним підвищення процентної
ставки та недійсною умов кредитного договору з тих підстав, що на підставі
кредитного договору № DOW0GA0000000005 від 27 лютого 2008 року між ним та ПАТ
КБ "Приватбанк", він отримав грошовий кредит в сумі 29225 доларів США строком
на 18 років з процентною ставкою 12,61 %, у вигляді не поновлювальної кредитної
лінії зі сплатою за користування кредитом відсотків на суму залишку
заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту
щомісяця в період сплати, винагороди за резервування ресурсів, винагороди за
проведення додаткового моніторінгу. На підставі укладеного між ним та
відповідачем Кредитного договору, ним отримано кошти у розмірі зазначеному у
Кредитному договорі. Згідно даного договору було встановлено щомісячний платіж
у сумі 288,25 доларів США.
В кінці травня 2009 року йому стало відомо про підвищення відсоткової ставки.
Письмового повідомлення, пропозиції про зміну умов договору відповідач йому не
надав.
В травні 2009 року стало неможливим сплатити щомісячні платежі в передбаченому
кредитним договором розмірі, так як він повинен був сплатити підвищену ставку
за користування кредитом, пеню, тільки потім — щомісячний платіж, інакше
комп"ютерна програма не пропускала платежі. У зв"язку з цим у нього утворилась
заборгованість.
Вважає підвищення відповідачем в односторонньому порядку відсоткової ставки за
кредитним договором незаконним, а умову кредитного договору в частині права
відповідача в односторонньому порядку розірвати кредитний договір (п.2.3.1
договору) недійсною, відповідно до 4.2,3 ст. 1056-1,203,215,217 ЦК України, ст.
21 ЗУ "Про захист прав споживачів".
Позивач просив визнати незаконним підвищення процентної ставки та недійсною
умову кредитного договору збільшення відповідачем процентної ставки за
користування кредитом за кредитним договором № DOW0GA0000000005 від 27 лютого
2008 року.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду від 13 травня 2011 року позовні
вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства
Комерційний банк «Приватбанк» про визнання незаконним підвищення процентної
ставки та недійсною умов кредитного договору задоволені.
Визнане незаконним збільшення відповідачем процентної ставки за користування
кредитом за кредитним договором № ВОУ(ЮА0000000005 від 27 лютого 2008 року.
Визнане недійсною умову пункту 2.3.1 кредитного договору БОУ0СА0000000005
від 27 лютого 2008 року щодо права банку в односторонньому порядку збільшувати
розмір процентної ставки за користування кредитом.
Не погодившись з рішенням суду відповідач надіслав апеляційну скаргу, в якій
просить рішення суду скасувати, та постановити нове відмовивши у задоволенні
позову, мотивуючи наступним, рішення суду прийнято з порушенням норм
матеріального та процесуального права, оскільки про підвищення процентної
ставки при укладанні кредитного договору було обговорено, позивач підписав
договір. Крім цього зміни відсоткових ставок за кредитом відбулися не в
наслідок волевиявлення однієї із сторін, а через збільшення облікової ставки
НБУ, зміну курсу долара США до гривні та зміну середньозваженої ставки по
кредитах банків у відповідній валюті. Крім цього, про підвищення процентної
ставки позивач був повідомлений належним чином.
В апеляційний інстанції позивач та третя особа ОСОБА_2 підтримали доводи
апеляції.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час
та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка
в матеріалах справи.
У апеляційну інстанцію не з’явились треті особи ОСОБА_3,
ОСОБА_4, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які
беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду
справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи та
доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга
підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті
обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і
обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які
сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими
доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2
постанови „ Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18 грудня 2009
року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного
судочинства відповідно до ст.2 ЦПК , вирішив справу згідно з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин
відповідно до ст.8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні
правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює
подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд
виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’
ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та
заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і
які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або
обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні
висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів
обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач не
надав доказів, того, що позивач отримав повідомлення про підвищення процентної
ставки за кредитом та розрахунок обгрунтованного підвищення розміру процентної
ставки за користування кредитом. При цьому, суд посилаючись на вимоги ст.1056-1
ЦК України та п.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», дійшов
висновку про необхідність визнати незаконним збільшення відповідачем процентної
ставки за користування кредитом за кредитним договором від 27 лютого 2008 року
та визнати недійсною умову п.2.3.1 кредитного договору, щодо права банку в
односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування
кредитом.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в
належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені
законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті
умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст.ст.536 та 1054 ЦК України необхідною умовою кредитного договору є
розмір процентної ставки, тобто це є істотною умовою, щодо якої сторони
повинні дійти згоди в належній формі.
Суд першої інстанції дійшов правільного висновку про відмову у позову через
неналежне повідомлення позивача, але при цьому послався на вимоги ст.1056-1 ЦК
України, яка набрала чиності лише 09 січня 2009 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку у порушенні норм
матеріального права.
Пунктом 2.3.1 кредитного договору №DOW0GA0000000005 від 27 лютого 2008 року
передбачено, що відповідач має право в односторонньому порядку збільшувати
розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури
ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні
більш ніж на 10 % у порівняні з курсом долара США до гривні встановленого НБУ
на момент укладання даного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні
відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по
кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому, відповідач надсилає
позивачу письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7
календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
Відповідно до п.2.3.1 укладеного кредитного договору, відповідач має право в
односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування
кредитом, але Банк повинен належним чином повідомити про це боржника.
Так, 29 вересня 2008 року відповідачем на адресу позивача направлено письмове
повідомлення про підвищення процентної ставки, але ваідповідачем не надано
письмо доказів, того, що це повідомлення було відправлене, а також отримане
позивачем.
10 жовтня 2008 року відповідачем знову на адресу позивача направлено аналогічне
письмове повідомлення про підвищення процентної ставки, у підтверждені цього
банком наданий реєстр повідомлень від 13 жовтня 2008 року, але не надано
доказів, того що це повідомлення було отримано позивачем (а.с.74).
Належним повідомленням боржника щодо підвищення процентної ставки за кредитом є
спосіб, визначений сторонами у договорі.
Проте, відповідач - банк має довести, що він повідомив боржника належним чином,
при цьому, на підтвердження доведеності цього факту, необхідно використовувати
положення ЦПК, що стосується процедури направлення повісток і повідомлень, але
відповідачем не надано таких доказів.
Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів та вимог закону,
апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухвалені
рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, що
відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК. України,є підставою для скасування рішення
суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Отже, апеляційний суд вважає, оскільки відповідачем не доведено факт належного
повідомлення позивача, щодо підвищення процентної ставки, виходячи з вимог ЦПК
України, то позов в цій частині підлягає задоволенню, а саме необхідно визнати
незаконним збільшення Публічним акціонерним товариством Комерційним банком
«Приватбанк» розміру процентної ставки за користування кредитом, за кредитним
договором №DOW0GA0000000005 від 27 лютого 2008 року.
Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсною умову пункту
2.3.1. кредитного договору №DOW0GA0000000005 від 27 лютого 2008 року щодо
права банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за
користування кредитом, апеляційний суд, виходить із наступного.
Згідно ч.3 ст.653 ЦК України у разі змини договору зобов’язання змінюється з
моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено
договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо сторони досягли
домовленості згідно з положенням ст..ст.207, 640 ЦК України та уклали кредитний
договір, в якому передбачили умови підвищення процентної ставки, то вони мають
виконуватись і вважаються такими, що момент досягнення домовленості настав.
Отже, укладаючи 27 лютого 2008 року кредитний договір, ОСОБА_1 погодився
з правом банку підвищити за певних умов процентну ставку й таким чином умови
договору були визначені (п.2.3.1). ПАТ КБ «Приватбанк» прийняв рішення про
підвищення цієї ставки у вересні 2008 року до прийняття нового закону, який
набрав чинності з 09 січня 2009 року. При цьому позивач ОСОБА_1 не
посилався на зловживання банком своїм правом із метою завдання йому шкоди й ці
обставини не доводив (ст..13 ЦК України).
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що в цій частині позовні вимоги
щодо визнання недійсною умови кредитного договору про право банку в
односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування
кредитом не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк
«Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 13 травня 2011 року
скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного
товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання незаконним підвищення
процентної ставки та недійсною умов кредитного договору задовольнити частково.
Визнати незаконним збільшення Публічним акціонерним товариством
Комерційний банк «Приватбанк» розміру процентної ставки за користування
кредитом, за кредитним договором №DOW0GA0000000005 від 27 лютого 2008 року.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена
в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили
до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ
Головуючий:
Судді: