Судове рішення #18457066

Справа №22-5844/2010                                                          

Головуючий у І інстанції Попека О.В. Категорія

22                                                                                  

                  Доповідач Песоцька Л.

І.                                                            

Р І Ш Е Н Н Я

 Іменем України

          21 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Донецької області у складі:

               головуючого Песоцької Л.І.

               Козлова О.М., Кучерявої В.Ф.

               при секретарі Стрілецькій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за позовом

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 і Михайлівської сільської ради

Тельманівського району Донецької області про усунення перешкод у користуванні

майном та зобов’язання надання дозволу на складення проекту відводу земельної

ділянки для обслуговування нежилих будівель за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Тельманівського районного суду Донецької області

від 2 вересня 2010 року,

 

в с т а н о в и л а:

         У листопаді 2007 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 звернулись в суд з

позовом до ОСОБА_5, треті особи Михайлівська сільська рада Тельманівського

району і ліквідатор сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю «Шевченко» ОСОБА_8, про скасування продажу асфальтового

майданчика, рішення Михайлівської сільської ради про надання дозволу на

відведення земельної ділянки, на якій розташоване належне їм майно, усунення

перешкод у праві користування об’єктами власності і зобов’язання відповідача

звільнити майданчик.

         Вказували на те, що за договором купівлі-продажу від 30 серпня 2002

року ОСОБА_3 придбав у власність пекарню по АДРЕСА_1 за договорами купівлі-продажу від

29 грудня 2006 року ОСОБА_4 придбав зерносховище та маслоцех по АДРЕСА_1.

Користуватися цими будівлями вони не мають можливості, оскільки рішенням

Михайлівської сільської ради відповідачеві надано дозвіл на відведення проекту

земельної ділянки, на якій вони розташовані, і відповідач самовільно перед в’

їздом до їх будівель встановив бетонні стовпи та блоки.

         Ухвалою Тельманівського районного суду Донецької області від 18 грудня

2008 року, скасованою ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10

березня 2009 року, провадження у справі було закрите.

         У липні 2009 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись з позовом до

ОСОБА_5, ОСОБА_6 і Михайлівської сільської ради про усунення перешкод

у здійсненні права власності, зобов’язання надати їм державні акти на право

постійного користування земельними ділянками, на яких розміщені належні їм

будівлі, та земельними ділянками, які необхідні для обслуговування цих будівель.

         Вказували на те, що з кінця 2005 року відповідачі ОСОБА_5 та

ОСОБА_6, який   орендує у ОСОБА_5 асфальтовий майданчик, розташований

біля їх будівель, чинять перешкоди у користуванні ними придбаними будівлями,

встановивши бетонну огорожу на майданчику.  

         Оскільки вони придбали будівлі, то мають право постійного користування

земельними ділянками, на яких розташовані будівлі, і земельними ділянками

необхідними для їх обслуговування, але Михайлівська сільська рада відмовила

надати їм документи, що посвідчують таке їх право, посилаючись на те, що

земельна ділянка підлягає виділенню ОСОБА_5, як власнику асфальтового

майданчика.

         Просили зобов’язати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 усунути перешкоди у

користуванні ними будівлями і демонтувати огорожу на асфальтовому майданчику;

зобов’язати Михайлівську сільську раду видати державні акти на право постійного

користування ОСОБА_3 - земельними ділянками, на якій знаходиться пекарня, і

яка необхідна для обслуговування цієї будівлі, та ОСОБА_4 –  земельними

ділянками, на яких знаходяться зерносховище, маслоцех   і які необхідні для

обслуговування цих будівель.

         У грудні 2009 року позивачі звернулись з заявою, в якій уточнили

вимоги до Михайлівської сільської ради і просили зобов’язати раду надати їм

державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, на якій

розміщені придбані ними будівлі, та земельною ділянкою, яка необхідна для

обслуговування цих будівель, загальною площею не менше 2265 кв. м, і

відшкодувати понесені судові витрати.

         Рішенням Тельманівського районного суду Донецької області від 13 січня

2010 року позови було задоволено. Зобов’язано ОСОБА_5 і ОСОБА_6

протягом двох тижнів з дня набрання  рішенням законної сили шляхом демонтажу

огорожі на асфальтовому майданчику по АДРЕСА_1 усунути перешкоди у

здійснені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права  користування належними їм на праві

приватної власності приміщеннями; Михайлівську сільську раду - надати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 державний акт на право постійного користування земельною

ділянкою, загальною площею 594 кв. м, на якій розташовані нежилі будівлі

пекарні, зерносховища і маслоцеху та земельною ділянкою, загальною  площею не

менше 1671 кв. м, яка необхідна для обслуговування цих будівель, з яких 164 кв.

м по периметру будівель і 1507 кв. м перед будівлями.

 

         Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2010 року

зазначене рішення суду було скасоване з направленням справи на новий розгляд.

         У серпні 2010 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись до

відповідачів з уточненою заявою, в якій просили зобов’язати ОСОБА_5 і

ОСОБА_6 протягом тижня з дня набрання чинності рішенням суду демонтувати

огорожу на асфальтобетонній площадці і не чинити їм перешкоди у користуванні

будівлями пекарні, зерносховища і маслоцеху; визнати, що у ОСОБА_5 не

виникло права власності за договором купівлі-продажу від 27 грудня 2005 року і

додатковою угодою від 15 червня 2006 року на асфальтову площадку площею 950 кв.

м; визнати що у ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу від 1 вересня 2009

року не виникло право власності на асфальтову площадку, площею 950 кв. м;

визнати нікчемними договір купівлі-продажу від 27 грудня 2005 року, додаткову

угоду від 15 червня 2006 року і договір купівлі-продажу від 1 вересня 2009

року; визнати, що у ОСОБА_10 і ОСОБА_5 не виникли права та обов’язки

за договором оренди асфальтової площадки від 10 вересня 2006 року; зобов’язати

Михайлівську сільську раду видати дозвіл на складення проекту для відводу

земельної ділянки для обслуговування будівель пекарні, зерносховища і маслоцеху

площею не менше 2265 кв. м , з яких 594 кв. м під будівлями; 1671 кв. м для

обслуговування будівель, з них 164 кв. м - по периметру, 1507 кв. м – для

транспортного обслуговування будівель, та відшкодувати судові витрати.

         Ухвалою Тельманівського районного суду Донецької області від 2 вересня

2010 року за заявою позивачів залишена без розгляду позовна заява відносно

позовів про визнання, що у ОСОБА_5 не виникло права власності за договором

купівлі-продажу від 27 грудня 2005 року і додатковою угодою від 15 червня 2006

року на асфальтову площадку площею 950 кв. м; у ОСОБА_9 за договором

купівлі-продажу від 1 вересня 2009 року не виникло право власності на

асфальтову площадку, площею 950 кв. м;  у ОСОБА_10 і ОСОБА_5 не

виникли права та обов’язки за договором оренди асфальтової площадки від 10

вересня 2006 року та про визнання нікчемними договору купівлі-продажу від 27

грудня 2005 року, додаткової угоди від 15 червня 2006 року і договору купівлі-

продажу від 1 вересня 2009 року.  

 

         Рішенням Тельманівського районного суду Донецької області від 2

вересня 2010 року решта позовів задоволена частково.

          Зобов’язано ОСОБА_5 і ОСОБА_6 протягом одного тижня з дня

набрання  рішенням законної сили шляхом демонтажу огорожі на асфальтобетонному

майданчику по АДРЕСА_1 усунути перешкоди у здійснені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права користування належними їм на праві власності

приміщеннями пекарні, зерносховища і маслоцеху, розташованими по вулиці

Партизанській АДРЕСА_1.

         Зобов’язано Михайлівську сільську раду надати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки площею 594 кв. м, на

якій розташовані нежилі будівлі пекарні, зерносховища і маслоцеху, та земельної

ділянки площею не менше 1671 кв. м. для обслуговування цих будівель, з яких 164

кв. м по периметру будівель і 1507 кв. м перед будівлями для транспортного

обслуговування, а всього площею не менш 2265 кв. м, по АДРЕСА_1

         Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 і Михайлівської сільської ради

на користь ОСОБА_4 по 420 грн. 64 коп. у відшкодування витрат на

проведення експертизи; по 19 грн. 83 коп. у відшкодування витрат на сплату

судового збору, по 32 грн. 60 коп. на сплату витрат на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи і по 666 грн.66 коп. – на правову допомогу.

          Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 і Михайлівської сільської ради

на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу по 266 грн.66 коп.

          Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 і Михайлівської сільської ради

на користь держави судовий збір по 2 грн. 83 коп. і на користь місцевого

бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 12

грн. 33 коп.  

 

         В апеляційній скарзі ОСОБА_6, в своїх інтересах та в інтересах

ОСОБА_5,  представником якого є, просить рішення суду скасувати і ухвалити

нове рішення, яким у позовах відмовити, посилається на порушення судом норм

матеріального та процесуального права.

         З заявою про приєднання до апеляційної скарги звернувся ОСОБА_9

   

         Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_6, його

представника ОСОБА_11, ОСОБА_9, представника Михайлівської

сільської ради ОСОБА_12, які підтримали скаргу; ОСОБА_3, його

представника ОСОБА_13 і представника ОСОБА_4 ОСОБА_14, які

заперечували проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи

скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому

задоволенню з таких підстав.

         У відповідності з ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування

рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2)

недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав

встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення

або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а

також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні

рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали

сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом

апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим

суддею, який розглядав справу.

          Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 30 серпня 2002

року, укладеним між СТОВ «Шевченко» та ОСОБА_3, останній придбав у власність

будівлю пекарні, загальною площею 138,60 кв. м, яка знаходиться в АДРЕСА_1 і розташована на земельній ділянці

Михайлівської сільської ради (а.с.25-26 т.1).

          За договорами купівлі-продажу  від 29 грудня 2006 року, укладеними

між АТЗТ МПКА «Дон-Лом» та ОСОБА_4, останній придбав у власність будівлю

зерносховища, площею 248,50 кв. м., та будівлю маслоцеху, площею 189 кв.

метрів, які розташовані в АДРЕСА_1 на земельній ділянці Михайлівської сільської ради (а.с.14-17 т.1).

          Згідно договору купівлі-продажу від 27 грудня 2005 року СТОВ

«Шевченко», в особі ліквідатора ОСОБА_8, та ОСОБА_5 уклали договір

купівлі-продажу, за яким СТОВ   продало, а ОСОБА_5 купив 1200 кв. м

асфальтової площадки, ваги автомобільні стаціонарні та трансформатор по АДРЕСА_1 (а.с.4-6т.

1).

          За додатковою угодою від 15 червня 2006 року розмір асфальтової

площадки, придбаної ОСОБА_5, зменшено з 1200 кв. м в до 950 кв. м, а згідно

додаткової угоди від 20 червня 2006 року ОСОБА_5 передано у приватну

власність ще 473 кв. метра асфальтно-бетонного замощення за цією ж адресою (а.с.

10-11 т.1).

          За договором купівлі-продажу від 15 вересня 2005 року СТОВ «Шевченко»

в особі ліквідатора ОСОБА_8 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу,

за  яким ОСОБА_3 купив 500 кв. м. асфальтової площадки по АДРЕСА_1. (а.с.8-9 т.1)  

          За повідомленням ліквідатора СТОВ «Шевченко» ОСОБА_15 відділу

земельних ресурсів Тельманівського району розмежування асфальтно-бетонного

замощення  проведено по схемі без виділення на місцевості.

          Рішенням Михайлівської сільської ради № ХХІУ/23-199 від 21 листопада

2005 року    ОСОБА_3 дано згоду на виготовлення проекту відводу земельної

ділянки площею 0,07 га під будівлю пекарні, асфальтове покриття із земель жилої

і комунальної забудови по АДРЕСА_1 для передачі в оренду строком на 49 років (а.с.124 т.1).

          Рішенням Михайлівської сільської ради № У/3-20 від 23 червня 2006

року ОСОБА_5   надано згоду на виготовлення проекту відводу земельної

ділянки площею 0,15 га для обслуговування сільськогосподарської техніки із

земель жилої і комунальної забудови  у селі Греково-Олександрівка

Тельманівського району в оренду строком на 49 років (а.с.132 т.1).

          Рішенням Михайлівської сільської ради № У/18-129 від 22 травня 2008

року ОСОБА_4 надано згоду на виготовлення проекту відводу земельної

ділянки для обслуговування зерносховища площею 0,025 га і маслоцеху – 0,021 га

із земель жилої і комунальної забудови по АДРЕСА_1 для передачі в оренду строком на

49 років (а.с.134 т.1).            

           Згідно договору оренди нерухомого майна від 10 вересня 2006 року

орендодавець ОСОБА_5 передав приватному підприємцю ОСОБА_16 у

тимчасове користування ваги автомобільні і асфальтобетонне замощення (а.с.12 т.

1).

 

          Актом обстеження та вимірювання твердого покриття (асфальтобетонного

замощення) від 7 вересня 2007 року, складеного комісією  Михайлівської

сільської ради, площа асфальтобетонного замощення по АДРЕСА_1

складає 1700 кв. метрів, ОСОБА_6 самовільно виставлена межа громадянину

ОСОБА_3 біля будівлі зерносховища загальною площею 260 кв. метрів а.с.95 т.

1).

          За висновком судової будівельно-технічної експертизи №3446\23 від 19

серпня 2009 року площа замощення території по АДРЕСА_1 складає 1697 кв. метрів, на якій між будівлями

зерносховища та маслоцеху збудовані бетонні деталі, елементи та частини

конструкцій, частина яких встановлена вертикально в ями, частина розташована

упродовж і паралельно лінії будівлі зерносховища на відстані 3 і 13,3 метрів

від нього довжиною 38 метрів, що робить неможливим експлуатацію лівих воріт

зерносховища і перешкоджає в’їзду в праві ворота будівлі (а.с.149-153 т.1).

          Задовольняючи позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про усунення перешкод

у користуванні   належними їм будівлями, суд вказав на те, що за договором

купівлі-продажу від 27 грудня 2005 року відповідач ОСОБА_5 придбав майно

(асфальтову площадку, стаціонарні автомобільні ваги і трансформатор), яке

підлягає демонтажу та вивезенню, тому він не придбав право на земельну ділянку,

на якій воно розташоване; цей договір нотаріально не посвідчений, не

зареєстрований, тому ОСОБА_5 не придбав права власності на асфальтову

площадку і його дії по передачі площадки в оренду є нікчемними. Тому

відповідальність за перешкоди у користуванні позивачами будівлями мають нести

відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_17  

          Між тим, ухвалою суду залишені без розгляду позови ОСОБА_3 і

ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 27 грудня

2005 року, від 15 червня 2006 року, за якими ОСОБА_5 придбав асфальтову

площадку, стаціонарні автомобільні ваги та трансформатор; договору купівлі-

продажу від 1 вересня 2009 року, за яким ОСОБА_5 продав ОСОБА_9 1420

кв. м асфальтової площадки; стаціонарні автомобільні ваги та трансформатор;

договору оренди від 10 вересня 2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_10  

          Вказані договори купівлі-продажу та оренди зазначеного майна

сторонами договорів визнавались і не оскаржуються.  

           В матеріалах справи відсутні докази тому, що ОСОБА_6 встановив

бетонні конструкції між будівлями зерносховища та маслоцеху, які перешкоджають

користуватися цими будівлями;    ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_5 не є власниками

асфальтової площадки; за договором купівлі-продажу від 9 вересня 2009 року

ОСОБА_5, в такому ж порядку як купив, продав асфальтову площадку ОСОБА_9 тому у суду не було підстав зобов’язувати ОСОБА_5 та ОСОБА_6

демонтувати огорожу на асфальтовій площадці.

 

          У зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним рішення суду в

зазначеній частині   скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про

усунення перешкод у користуванні будівлями задовольнити частково. Зобов’язати

ОСОБА_9 не перешкоджати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 користуватися

будівлями зерносховища, маслоцеху та пекарні, демонтувавши огорожу на

асфальтовій площадці по АДРЕСА_1 у селі Греково-Олександрівка

Тельманівського району.          

          Зобов’язуючи Михайлівську сільську раду надати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 дозвіл на складання проекту для відводу земельної ділянки площею 594 кв.

м, на якій розташовані зерносховище, пекарня та маслоцех, та земельної площадки

не менше 1671 кв. м для обслуговування цих будівель, а всього  загальною площею

не менше 2265 кв. м, суд вказав на те, що сільська рада незаконно надала згоду

ОСОБА_5 на виготовлення проекту відводу земельної ділянки площею 1500 кв. м

і надала згоду ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на виготовлення проекту відводу

земельної ділянки у меншому розмірі, ніж розмір ділянки, яка знаходиться під їх

забудовами і необхідна для обслуговування будівель. З законністю рішення суду і

в зазначеній частині  погодитись не можна з таких підстав.

          Згідно зі ст. 30 ЗК України при ліквідації сільськогосподарських

підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності,

розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за

згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання

вирішується в судовому порядку.

          Земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у

користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що

ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи

користування відповідно до цього Кодексу.

          За ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права

власності та права користування земельними ділянками із земель державної або

комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів

місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або

за результатами аукціону.  

         Згідно з рішенням Конституційного Суду України № N 10-рп/2010 від 1

квітня 2010 року, положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного

кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до

цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад,

передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та

юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної

власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба

розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних

повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу

адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції

адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом

владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи

правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що

до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних

судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого

самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його

рішень, дій чи бездіяльності.

       Зі справи вбачається, що рішенням Михайлівської сільської ради № ХХІУ/23-

199 від 21 листопада 2005 року ОСОБА_3 дано згоду на виготовлення проекту

відводу земельної ділянки площею 0,07 га під будівлю пекарні, асфальтове

покриття із земель жилої і комунальної забудови по АДРЕСА_1 для передачі в оренду строком

на 49 років (а.с.124 т.1).

          Рішенням Михайлівської сільської ради № У/3-20 від 23 червня 2006

року ОСОБА_5   надано згоду на виготовлення проекту відводу земельної

ділянки площею 0,15 га для обслуговування сільськогосподарської техніки із

земель жилої і комунальної забудови у селі Греково-Олександрівка

Тельманівського району для передачі в оренду строком на 49 років (а.с.132т.1).

          Рішенням Михайлівської сільської ради № У/18-129 від 22 травня 2008

року ОСОБА_4 надано згоду на виготовлення проекту відводу земельної

ділянки для обслуговування зерносховища площею 0,025 га і маслоцеху – 0,021 га

із земель жилої і комунальної забудови по АДРЕСА_1 для передачі в оренду строком на

49 років (а.с.134 т.1).        

           

          Як вбачається з пояснень позивачів, представника Михайлівської

сільської ради, матеріалів справи, в установленому законом порядку позивачі

вказані рішення сільської ради не оскаржили.  

         Оскільки питання надання згоди на виготовлення проектів відводу

земельних ділянок у компетенції сільської ради, радою прийняті такі рішення і

вони є чинними, колегія суддів вважає, що у суду не було підстав посилатись на

незаконність цих рішень і, тим більше, приймати рішення про зобов’язання

сільської ради надати дозвіл позивачам на виготовлення проекту на відвід

земельної ділянки конкретного розміру.    

 

          При незгоді з прийнятими рішеннями Михайлівської сільської ради

позивачі не позбавлені права як повторного звернення з заявами про надання

дозволу на виготовлення проекту відводу земельних ділянок в іншому розмірі з

наведенням відповідного обґрунтування, так і оскарження прийнятих рішень в

установленому законом порядку.            

 

         Тому колегія суддів вважає необхідним рішення суду в даній частині як

таке, що не відповідає вимогам ст. ст. 10, 15, 215 ЦПК України, ст. ст. 12, 30,

40, 92, 93,116, 120 ЗК України,  скасувати, ухвалити нове рішення, яким у

задоволені позовів ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про зобов’язання Михайлівської

міської ради надати їм дозвіл на складання проекту для відводу земельної

ділянки для обслуговування будівель пекарні, зерносховища і маслоцеху площею не

менше 2265 кв. м, з яких 594 кв. м під будівлями і 1671 кв. м для

обслуговування будівель,  відмовити.

         Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

          апеляційну скаргу ОСОБА_18 задовольнити.

         Рішення Тельманівського районного суду Донецької області від 2 вересня

2010 року скасувати.

         Позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про

усунення перешкод у користуванні належними їм на праві власності будівлями

зерносховища, маслоцеху і пекарні задовольнити частково.  

          Зобов’язати ОСОБА_9 демонтувати огорожу на

асфальтобетонному майданчику по АДРЕСА_1.

         У задоволенні позову ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 і

Михайлівської сільської ради про зобов’язання Михайлівської сільської ради

Тельманівського району Донецької області надати дозвіл на відвід земельної

ділянки для обслуговування будівель пекарні, зерносховища і маслоцеху, які

розташовані по АДРЕСА_1, відмовити.

         Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і  може бути

оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація