Справа 22ц

-3201-2011                                                          

Головуючий у 1 інстанції: Виродов Ю.Т.

    Категорія

37                                                                                    

                        Доповідач: Новосьолова Г.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 травня 2011

року                                                                                    

                        м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Шевченко В.Ю..,

суддів: Ларіної Н.О., Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Яменко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду Донецької області від 09 грудня

2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до

ОСОБА_1, третя особа Садівничий кооператив «Ювілейний»

Калінінського району м. Донецька про визнання права власності на спадкове майно

та розподіл  майна, що належить на праві загальної часткової власності та по

зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2,

третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту мешкання однією

родиною більше п’яті років, про зміну черговості отримання права на спадщину,

поділ спадкового майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовними вимогами

до ОСОБА_1, третя особа Садівничий кооператив «Ювілейний»

Калінінського району м. Донецька про визнання права власності на спадкове майно

та розподіл  майна, що належить на праві загальної часткової власності,

мотивуючи свої вимоги наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_4, після

смерті відкрилася спадщина, єдиним спадкоємцем після батька першої черги є

позивач та батьки ОСОБА_4, але вони відмовилися від

спадку на користь позивача.

Після смерті батька ОСОБА_4 залишилось нерухоме майно:

-     ? частина  квартири АДРЕСА_6,

-      ? частина  квартири АДРЕСА_1 у м.

Донецьку,

-      ? частина  квартири АДРЕСА_7.

Відповідачки належить також по ? частині кожної квартири на підставі договорів

купівлі продажі, але вона перешкоджає позивачу у оформлені спадкових прав –

відмовляється надати до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини

правовстановлюючих документів на квартири. Нотаріус не видає дублікати

документів, оскільки дублікати можуть бути видані тільки у разі втрати

документів, у зв’язку з чим він не може оформити спадщину. Відповідачка не

визнає право власності за позивачем на спадкове майно, добровільно розділити

квартири не бажає, тому вважає що за ним необхідно визнати право власності на ?

частини у всіх квартирах та необхідно виділити у натурі однокімнатні квартири:

квартиру АДРЕСА_6 у

будинку АДРЕСА_7 у

будинку 100 по вулиці Університетська у м. Донецьку.

Відповідачка звернулася до суду із зустрічним позовом до позивача у якому

просить встановити факт мешкання однією родиною більше п’яті років, визнати

спадкоємцем першої черги, змінивши  черговість отримання права на спадщину із

четвертої черги, розділити спадкове майно, визнавши за неї право власності на:

-      квартиру АДРЕСА_6,

-      квартиру АДРЕСА_2,

-     5/8 частини  квартири АДРЕСА_7.

-     1/16 частину квартири АДРЕСА_3 у м.

Донецьку,

-     на автомобіль ВАЗ 21103 2004 року випуску, реєстраційний номер  НОМЕР_2, зобов’язав її сплатити позивачу компенсацію за автомобіль у розмірі

3/8 частини вартості автомобілю,

-     на 5/8 частину грошового вкладу із процентами та компенсаціями, який

знаходиться у філіалі Головного управління «Промінвестбанку» Донецької області.

 Визнати за позивачем ОСОБА_2 у порядку спадкування

після смерті ОСОБА_4 право власності на :

-     7/16 частину квартири АДРЕСА_3 у м.

Донецьку

-     3/8 частину  квартири АДРЕСА_7.

-   3/8 частину грошового вкладу із процентами та компенсаціями, який

знаходиться у філіалі Головного управління «Промінвестбанку» Донецької області.

-     на земельну ділянку №6, розташовану на території Калілнінського району

у садовому товаристві «Ювілейний»,

-     на автомобіль ВАЗ 2103 випуску 1979 року, державний номер НОМЕР_1,

-     на зімельну ділянку площею 0,0024 га, розташовану по АДРЕСА_8.

-     Стягнути із ОСОБА_4 на її користь 10 000 гривен, сплачені

за реконструкцію гаражу по АДРЕСА_8,згідно

договору підряду від 14 травня 2004 року між МПП «Донспецтехбуд» та

відповідачкою.

Рішенням Київського районного суду Донецької області від 09 грудня 2010 року

позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені.

    Визнане право особистої власності за ОСОБА_4 на ? частину

квартири АДРЕСА_6,  ? частина  

квартири АДРЕСА_2 та ?

частина  квартири АДРЕСА_7 після смерті

його батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Поділене вказане майно, виділене та визнане право особистої власності за

ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_6

та  ? частина  квартири АДРЕСА_7, визнане

право особистої власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_5.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 третя особа

ОСОБА_3 про встановлення факту мешкання однією родиною більше

п’яті років, про зміну черговості отримання права на спадщину, поділ спадкового

майна відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачка принесла апеляційну скаргу, в якій

просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її

позовні вимоги, з наступних підстав:

-     суд першої інстанції ухваливши рішення не мотивував причини не

прийняття доказів при відмові у задоволені зустрічних позовних вимог, які

надала відповідачка.

-     суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідачки, не

призначив експертизи для з’ясування вартості майна, розділивши на свій розсуд

чим порушив права відповідачки у частині майна.

  В апеляційний інстанції відповідачка та її представник підтримали доводи

апеляції.

  Позивач ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3, третя особа садівничий

кооператив «Ювілейний» у судове засідання не зявилися були повідомлені про час

та місце розгляду справи належним чином.

     Відповідно до частини 2  ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб,

які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце

розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

     Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника позивача, дослідивши

матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що

апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.  

З матеріалів справи вбачається, що позивач є сином померлого ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, після смерті батька

залишилось спадкове майно.

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 05 листопада 1999

року  квартира за адресою : АДРЕСА_7

належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_6 ? частина,

ОСОБА_3 – ? частина, ОСОБА_4 ?  частина,

ОСОБА_2 – ? частина(а.с.54-55).

17 квітня 1997 року відповідно до договору купівлі – продажу ОСОБА_2 продав ? частини квартири, яка належить йому на праві

власності ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_7 (а.с.39-41).

20 січня 1999 року на підставі державного акту на право приватної власності на

землю  ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 0,058

га, яка розташована на території Калінінського району, садівничого товариства

«Ювілейний», ділянка 6, яка передана для садівництва (а.с.61).

12 вересня 2000 року відповідно до договору купівлі – продажу ОСОБА_2, ОСОБА_1 стали власниками у рівних частках

квартири АДРЕСА_5 (а.с.42) .

28 квітня 2003 року згідно договору купівлі - продажу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 купили в рівних частках кожний, квартиру №5, яка

розташована у будинку АДРЕСА_6.

28 січня 2004 року на підставі договору дарування земельної ділянки

ОСОБА_6 подарував ОСОБА_4 земельну ділянку

площею 0,0024 га., розташовану у м. Донецьку, на АДРЕСА_5, яку передано відчужувачеві для

обслуговування гаража (а.с.58).

-     ОСОБА_4 також належать транспортні засоби:

-     ВАЗ 2103 випуску 1979 року, державний номер НОМЕР_1, про що

свідчить технічний паспорт автомобілю від 01 липня 1988 року,

-     автомобіль ВАЗ 21103, 2004 року випуску, реєстраційний номер  НОМЕР_2.(а.с. 62-63).

  Також на ім’я ОСОБА_4 є грошовий вклад із

процентами та компенсаціями, який знаходиться у філіалі Головного управління

«Промінвестбанку» Донецької області.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов* язана довести ті

обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

   Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і

обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які

сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими

доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

               Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що

міститься в п.2 постанови „ Про судове рішення  у цивільній справі  № 14 від  

18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги

цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК , вирішив справу згідно з нормами

матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин

відповідно до ст.8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні

правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює

подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд

виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

              Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі  повно і

всебічно з’ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу

своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у

судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та

допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення

містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі

достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача виходив з того, що

право власності на спадкове майно та розділ майна, що належить на праві

загальної часткової власності підтверджені матеріалами справи.

Але, з таким висновком суду погодитися не можливо, оскільки відповідно до роз’

яснень п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008

року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на

спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в

порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для

одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про

визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови

нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за

правилами позовного провадження.

У задоволені позову позивачу ОСОБА_4 необхідно відмовити, оскільки

вказані вимоги є передчасними, оскільки встановлено, що сторони по справі не

звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, не

зясование питання щодо відкриття спадкової справи, у зв»язку з чим вони не

позбавлені права оформити свої права на спадкове майно у встановленому законом

порядку, отримавши свідоцтво про право на спадщину, а у разі відмови нотаріуса

- звернутися до суду за захистом свого права.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 по

зустрічному позову, виходив із того, що позивачкою недоведено обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

ОСОБА_1 зазначає, що вона здійснювала торгівелтьну діяльність як приватний

підприємець, а тому мала кошти на придбання квартир.

Разом з тим, відповідачка в обгрунтувані своїх позовних вимог стверджувала, що

вона купувала квартири за кошті, які вона отримувала у борг.

Вказані пояснення ОСОБА_1 є протирічними,  оскільки  вона одночасно

зазначає що мала кошти від підприємніцькою діяльності для придбання квартир і в

той же час позивачала гроші на їх купівлю.

Так,  відповідно до розписки від 10 вересня 2000 року нею у своєї матері

ОСОБА_7 було отримано 5600 доларів США для покупки квартирі 34 у будинку

100 по вулиці Університетська у м. Донецьку, відповідно до іншої розпизки від

ОСОБА_8, ОСОБА_9 вони продали цю квартиру відповідачки за

вказану суму (а.с.45).

Але, 12 вересня 2000 року відповідно до договору купівлі – продажу ОСОБА_2, ОСОБА_1 стали власниками у рівних частках

квартири АДРЕСА_5.

27 квітня 2003 року  відповідачка відповідно до договору займа отримала від

ОСОБА_10 у борг  46405 гривень для придбання квартири№5, яка розташована у

будинку АДРЕСА_6, але договір нотаріально не

посвідчений.

28 квітня 2003 року згідно договору купівлі - продажу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 купили в рівних частках кожний, квартиру №5, яка

розташована у будинку АДРЕСА_6.

 Виходячи з наведеного, суд вважає, що наявність боргових розписок не

переконливим доказом її право власності на спірні квартири.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу проаво на спадкування за

законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сімьєю не менш як

пять років до часу відкриття спадщини.

Згідно за ст.3 СК України сімью складають особи, які спільно проживають,

повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки.

За таких обставин до спадкоємців четвертой черги належать жінка і чоловік, які

проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Відповідачка на підтверджені своїх позовних вимог надала суду першої інстанції

копію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_4, копію довідки про

причину смерті, у звязку із сердечним захворюванням вона наглядала за ним,

також стверджувала що він після того як звільнився з роботи постійно знаходився

дома, але це суперечить записям у трудової книжки вілдповідно до трудової

книжки ОСОБА_4 працював за останний час з 02 листопада 2004 року по

час смерті  та мав постійну роботу у причатному підприємстві «Стройсервис» на

посаді заступника директора по загальним питанням, при цьому отримував

заробітню плату.

19 квітня 2007 року він був звільненний у звязку зі смертю.

Ствердження відповідачки про те, що вона купувала квартири за свій рахунок у

судовому засіданні першої інстанції достатніх доказів про це не надано, до тог

ж вказані квартири реєструвалися в рівних частках з ОСОБА_4, але це

не є підставою визнавати факт мешкання однією рродиною більш пяті років.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивачка недовела що вона мешкала зі

спадкодавцем більш ніж пять років однією родиною, тобто що вона є спадкоємцем

четвертої черги у відповідності до ст. 1264 ЦК України, а тому у задоволенні

позову в цій частині їй необхідгно відмовити.

    Оскільки позовні вимоги в частині про зміну черговості, поділ

спадкового майна є похидними від позовних вимог про встановлення факту

проживання однією родиною, то у задоволені і ціх позовних вимог ОСОБА_1

необхідно відмовити.

               Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування

рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є

невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне

застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст..ст.309, 316 ЦПК України,

 ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Київського районного суду Донецької області від 09 грудня 2010 року у

цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Садівничий кооператив «Ювілейний» Калінінського району м.

Донецька про визнання права власності на спадкове майно та розподіл  майна, що

належить на праві загальної часткової власності та по зустрічному позову

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту мешкання однією родиною більше п’яті

років, про зміну черговості отримання права на спадщину, поділ спадкового майна

– скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про визнання

права власності на спадкове майно та розподіл  майна, що належить на праві

загальної часткової власності відмовити.

У задоволені позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 про

встановлення факту мешкання однією родиною більше п’яті років, про зміну

черговості отримання права на спадщину, поділ спадкового майна відмовити.

        Рішення набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена

в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили

до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних

справ.

Головуючий                     Судді