Справа № 22ц - 3464/2011
рік Головуючий
першої інстанції Попревич В.М.
Категорія:
27
Доповідач: Осипчук О.В.
________________________________________________________________________________
____
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" квітня 2011 року Апеляційний суд Донецької
області у складі:
головуючого: Висоцької В.С.
суддів: Осипчук О.В., Ларіної Н.О.
при секретарі: Муравченко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за
позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, стягнення заборгованості
за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на
рішення Київського районного суду м. Донецька від 05 травня 2010 року, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 5 травня 2010 року
позов ПАТ «Мегабанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ
«Мегабанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 54897 грн. 88 коп..
Вирішено питання щодо судових витрат. Для задоволення вимог ПАТ «Мегабанк» у
розмірі 54897,88 грн. звернуто стягнення на майно ОСОБА_2,
що є предметом застави згідно з договором застави майна № 76/2006 - з від
9.08.2006 року, а саме: автомобіль марки РУТА, модель А0482 СПГ, зеленого
кольору, 2006 року випуску, шасі ( кузов, рама, коляскам) НОМЕР_2
НОМЕР_3, ідентифікатор НОМЕР_4, об’єм двигуна 2285 куб. см. (S), реєстраційний номер НОМЕР_1, тип транспортного засобу автобус
пасажирський, шляхом укладення договору купівлі – продажу Публічного
акціонерного товариства «Мегабанк» з іншою особою – покупцем за ціною на
підставі майна, встановленою суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не
нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Зобов*язано ОСОБА_2 передати
ПАТ «Мегабанк» зазначений автомобіль, ключі від вищевказаного автомобіля,
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РСА № 513798, виданого
Ясинуватським МРЕВ Донецької області, з метою укладання договору купівлі –
продажу Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» з іншою особою –
покупцем. Надано право ПАТ «Мегабанк» знімати з обліку в МРЕВ м. Ясинувата при
УДАІ ГУМВС України та отримувати необхідні документи для укладення договору
купівлі – продажу з іншою особою – покупцем автомобіля марки РУТА, модель А0482
СПГ, зеленого кольору, 2006 року випуску, шасі ( кузов, рама, коляскам)
НОМЕР_2 НОМЕР_3, ідентифікатор НОМЕР_4, об’єм двигуна
2285 куб. см.(S), реєстраційний номер НОМЕР_1, тип транспортного засобу
автобус пасажирський.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну
скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і направити справу на новий
розгляд посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи,
порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що в позовній заяві
не міститься вимоги щодо розірвання кредитного договору, а тому відсутні
підстави для дострокового повернення суми кредиту та процентів. Стягуючи суму
заборгованості по кредиту та одночасно звертаючи стягнення на предмет застави,
суд фактично застосував подвійне стягнення. Крім того судом не враховано, що
вартість заставного майна значно перевищує залишок заборгованості по кредиту.
Також позивачем безпідставно проведено нарахування процентів, виходячи із 25%,
а не 16,5%, яким передбачено кредитним договором. Крім того, позивачем станом
на січень 2010 року зазначена сума заборгованості 54259 грн. 20 коп. і не
враховано, що відповідачем сплачувалися суми і на час розгляду справи сума
заборгованості складала 42930,33 грн.
В апеляційному суді ОСОБА_2 та її представник підтримали доводи скарги
в повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти скарги, просив рішення суду залишити без
змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши
матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд
вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному
порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду
першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді
першої інстанції.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що між сторонами 9 серпня
2006 року було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач
надав ОСОБА_2 гроші в сумі 95240 грн. на придбання автомобіля строком
до 08.08.2012 року зі сплатою 16,5% річних. В цей же день між сторонами було
укладено договір застави майна – автомобіля. Внаслідок неналежного виконання
умов договору відповідачкою станом на 18.01.2010 року утворилася заборгованість
у розмірі 54897,88 грн., яка складається з залишку за кредитом 51094,06 грн.,
залишку нарахованих та не сплачених відсотків за період з 01.11.2009 року по
18.01.2010 року в сумі 2166,12 грн., штрафу відповідно до п. 7.2 Договору в
сумі 877,41 грн., штрафу відповідно до п. 7.1 Договору в сумі 106,62 грн. пені
-14,99 грн.
Задовольняючи позов суд виходив з його доведеності та неналежним
виконанням з боку відповідачки покладених на неї обов’язків за кредитним
договором.
Апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції законним та
обґрунтованим.
Суд першої інстанції правильно визначився з нормами матеріального права, які
регулюють дані правовідносини, що виникли між сторонами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша
фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит)
позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник
зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до п. 3.2.1 та п. 3.2.3 кредитного договору ОСОБА_2
зобов’язалася повернути одержаний кредит та своєчасно сплачувати нараховані
проценти за користування кредитом та відповідні комісійні винагороди,
обумовлені Договором, у порядку, встановленому Договором.
Відповідно до п.2.3.5 договору застави № 76/2006-з від 09.08.2006 року у
випадку порушення Заставодавцем прийнятих на себе зобов’язань за основним
зобов’язанням Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави
до моменту настання строку виконання основного зобов*язання.
Довід апеляційної скарги щодо відсутності підстав для дострокового стягнення
суми кредиту та процентів, оскільки позов не містить вимоги про розірвання
кредитного договору, неспроможний, оскільки відповідно до вимог ст. 11 ЦПК
України позивач розпорядився своїми правами щодо предмету спору на власний
розсуд і не заявляв вимог про розірвання кредитного договору, а ставив питання
щодо дострокового повернення всіх сум за кредитним договором.
Апеляційний суд також не може прийняти до уваги довід скарги щодо застосування
судом подвійного стягнення, оскільки рішенням суду, з урахуванням виправлених
описок, ухвалено про стягнення суми заборгованості у розмірі 54897 грн. 88
коп., в погашення якої звернуто стягнення на заставне майно. Таким чином,
резолютивна частина рішення суду не містить вказівку на стягнення в подвійному
розмірі. Посилання відповідачки на те, що вартість заставного майна перевищує
розмір заборгованості, не порушує її прав, оскільки в разі продажу заставного
майна і погашення за рахунок вирученої суми наявної заборгованості за кредитом,
залишок грошових коштів буде повернуто ОСОБА_2
Також є хибним довід скарги щодо невірного нарахування заборгованості про
процентам і безпідставного застосування банком процентної ставки у розмірі 25%
замість 16,5%, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3.3.4 кредитного договору Кредитодавець має право у разі зміни
облікової ставки Національного банку України, кон*юктури кредитного ринку
та/або вартості куплених Кредитодавцем грошово – кредитних ресурсів або
збільшення витрат Кредитодавця за іншими причинами, в тому числі пов’язаними зі
змінами чинного законодавства, змінити процентну ставку за користування
кредитом, повідомивши про це Позичальника письмово протягом семи календарних
днів з дати її зміни.
З матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2008 року на адресу ОСОБА_2 було направлено письмове повідомлення про збільшення процентної ставки про
кредитному договору з 16,5% до 25%, яке отримано нею 20 вересня 2008 року.
В апеляційному суді ОСОБА_2 не заперечувала факт отримання нею цього
повідомлення банку, більш того, вона пояснила, що більше року сплачувала
проценти за кредитом, виходячи із 25%.
Належним повідомленням боржника щодо підвищення процентної ставки за кредитом є
спосіб, визначений сторонами у договорі.
Апеляційний суд вважає, що банк довів факт повідомлення ОСОБА_2 належним
чином. Посилання останньої на те, що вона не давала своєї згоди на підвищення
процентної ставки неспроможний, оскільки відповідачка після надходження
письмового повідомлення від банку сплачувала проценти за новою ставкою і її
поведінка свідчить про прийняття пропозиції банку.
Доводи скарги щодо того, що судом не враховані сплачені нею суми, що має
значення для визначення розміру заборгованості, до уваги також не приймаються,
оскільки апеляційним судом були оглянуті надані відповідачкою квитанції, які
свідчать про внесення певних сум в погашення кредиту після ухвалення судом
рішення і можуть бути враховані при виконанні судового рішення.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції ухвалено обґрунтоване
рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в
судовому засіданні. Рішення суду є законним і обґрунтованим, тому відповідно
до вимог ст. 308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи,
встановлених судом і не дають підстав для висновку про неправильне застосування
судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло
призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької
області -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 5 травня 2010 року
залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена
безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня
набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: