Судове рішення #18456877

Справа № 22ц-3807/2011                                                      

Головуючий у 1 інстанції Стародубцев О.К.

         Категорія

24                                                                              

             Доповідач Новосьолова Г.Г.                

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

27 квітня 2011

року                                            

м.Донецьк

                   Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Шевченко В.Ю.,

суддів: Хейло Я.В., Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Яменко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 02

березня 2011 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства

«Донецькміськводоканал» до ОСОБА_1  про стягнення

заборгованості за надані послуги,-

                                                 В С Т А Н О В И В :

04 грудня 2009 року Комунальне підприємство «Донецьміськводоканал» звернулось

до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у

сумі 593 гривні 41 копійка, мотивуючи свої вимоги наступним, КП

«Донецькміськводоканал», виконуючи розпорядження Донецької обласної державної

адміністрації від 12 лютого 1996 року за № 72, у квітні 1996 року перейшло з

відповідачем на оплату комунальних послуг по окремим розрахунковим книжкам.

Між позивачем і відповідачем укладено договір на оплату за користування

послугами з водопостачання і водовідведення шляхом видачі  розрахункової

книжки, дана форма договору не суперечить і закріплена  діючим законодавством

України, а  саме ст.639 ЦК України.

Тарифи на послуги з водопостачання і водовідведення були встановлені на

підставі  розпоряджень Донецької облдержадміністрації від  05.08.1996 року,

28.03.2000 року, 25.02.2004 року та від 21.06.2005 року.

Відповідачка мешкає у квартирі АДРЕСА_1, що підтверджує довідка житлово-експлуатаційної контори (виписка із

особового рахунку). Протягом усього часу мешкання відповідачка користуючись

послугами КП «Донецькміськводоканал», плату за отримані послуги здійснює

нерегулярно та не в повному обсязі.

Сума заборгованості станом на 01 грудня 2009 року складала 593 гривні 41

копійка, а за останні два роки з 01 грудня 2007 року по 01 грудня 2009 року 292

гривні 02 копійки.  

Рішенням Ленінського районного суду міста Донецька від 02 березня 2011 року

позовні вимоги Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за надані послуги задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства

«Донецькміськводоканал» заборгованість за сплату послуг водопостачання та

водовідведення у сумі 292, 02 копійки, а також витратии по оплаті інформаційно

– технічного забезпечення у сумі 30 гривень, а також на користь держави судовий

збір у сумі 51 гривня.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу, в якій

просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким у задоволені

позову позивачу відмовити у повному обсязі з наступних підстав:

- відповідно до Указу Президента України №414/95 від 02 червня 1995 року «Про

заходи щодо соціального захисту працівників органів прокуратури» передбачені

пільги за комунальні послуги для прокурорів, їх помічників і заступників, тому

за неї передбачені пільги на користування послугами водопостачання з березня

1999 року,

- суд у підтверджені висновків щодо не належного оформлення процедури пільг не

навів ні яких доказів та не послався на документи, які призвели до такого

висновку,

В апеляційний інстанції відповідачка ОСОБА_1 підтримала  доводи своєї

апеляції, просила рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволені

позову позивачу відмовити.

      Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечував

проти доводів апеляційних скарг, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено у

відповідності з вимогами матеріального та процесуального закону, просив рішення

суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, відповідача, дослідивши

матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга

підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідно до витягу з особового рахунку НОМЕР_1 КП «Управляюча компанія

Ленінського району м. Донецька від 18 листопада 2009 року зазначає, що квартира

54 у будинку 11 по вулиці Аравійська у м. Донецьку  належить ОСОБА_1, яка

прописана за даною адресою  із 02 березня 1999 року (а.с.7).

Позивачем наданий розрахунок заборгованості за отримані послуги водопостачання

та водовідведення по квартирі ОСОБА_1, відповідно до якого сума

заборгованості станом на 01 грудня 2009 року складала 593 гривні 41 копійка, а

за останні два роки за період з 01 грудня 2007 року по 01 грудня 2009 року 292

гривні 02 копійки (а.с.8).

Донецькміськводоканалом також наданий розрахунковий рахунок по квартирі

відповідачки за період з  січня 2006 року по грудень 2009 року з вказаною

заборгованістю (а.с.9).

Позивачем надані акти про зняття  показників із водоміру, які розташовані у

будинках по вулицям Аравійська , Кірова за період із 10 червня  2008 року по

квітень 2010 року (а.с.71-93).

Відповідно до посвідчення ОСОБА_1 є пенсіонером за вислугою

років з 01 вересня 2002 року (а.с.106).

Але відповідачка до теперішнього часу працює на посаді у прокуратурі м.

Донецьку.

11 червня 2010 року Ленінським районним судом м. Донецька було ухвалено заочне

рішення, згідно якого позовні вимоги  Комунального підприємства

«Донецькміськводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення

заборгованості у сумі 593 гривні 41 копійка, та судові витрати були задоволені

у повному обсязі.

26 липня 2010 року відповідачка звернулася до суду з заявою про перегляд

заочного рішення суду.

26 серпня 2010 року заяву відповідачки задоволено. Скасовано заочне рішення

Ленінського районного суду м. Донецька по цивільної справі за позовом

Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у сумі 593 гривні 41 копійка.

02 березня 2011 року рішенням Ленінського районного суду міста Донецька позовні

вимоги Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за надані послуги задоволені.

На підставі ст.ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як

за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу,

в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які

беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються

сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст..ст.67,68 ЖК України, наймач зобов’язаний своєчасно вносити

плату за комунальні послуги водопостачання, газ, електрична та теплова енергія

та інші і плата за комунальні послуги стягується по затвердженим в

установленому порядку тарифам щомісячно.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, вимог закону, суд

першої інстанції задовольняючи позовні вимоги правильно виходив з того, що

відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №426 від 31 березня 2003

року та Постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21 січня 2003 року,

встановлено, що особа, яка має право на пільги, сама повинна виконати необхідну

процедуру оформлення пільги та відшкодування витрат на комунальні послуги.  

Статтею 49 Закону України  « Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року із

подальшими змінами передбачена пільга з 50 процентної знижки плати за займане

ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги ( водопостачання, газ ,

електрична та теплова енергія) і користування квартирним телефонам в межах

норм, встановлених законодавством, надається:  

- прокурорам та слідчим прокуратури за умови, якщо розмір наданих пільг у

грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходам працівника за

попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на

податкову соціальну пільгу в порядку, визначеному КМУ;

- пенсіонерам із числа прокурорів та слідчих прокуратури за умови, якщо

середньомісячний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість

місяців не перевищує величини доходу , який дає право на податкову соціальну

пільгу в порядку, визначеному КМУ.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про Єдиний державний

автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» за №117 від 29 січня

2003 року зазначено про необхідність забезпечити протягом 2006 року включення

до Реєстру інформації про осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою

згідно із Законами України "Про державну податкову службу в Україні", "Про

прокуратуру", "Про статус суддів", "Про Службу безпеки України", "Про

бібліотеки і бібліотечну справу", "Про захист рослин", "Про основи соціальної

захищеності інвалідів в Україні", статтею 48 Гірничого закону України, та про

осіб, які з 1 січня 2006 р. мають право на пільги за соціальною ознакою згідно

із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та Основами

законодавства України про охорону здоров'я, і пенсіонерів за віком.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29 січня 2003 року із

подальшими змінами «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають

право на пільги» зазначено, що для включення до Реєстру інформації про

пільговика він подає уповноваженому органу довідку про склад сім’ї, копії

документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім’ї на пільги (з

пред’явленням оригіналів цих документів), копію довідки про присвоєння

ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб – платників

податків та інших обов’язкових платежів, пред’являє паспорт та надає інформацію

про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та

реально ними користується.

У разі коли пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно

не може звернутися до уповноваженого органу, цей орган вживає заходів до

включення інформації про нього до Реєстру.

Відповідно до п.5  Постанови Кабінету Міністрів України №426 від 31 березня

2003 року із подальшими змінами «Про затвердження Порядку надання пільг,

компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям,

особам рядового і начальницького складу» встановлено, що для відшкодування

фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про

оплату за користування житлом (квартирну плату), паливом, телефоном і за

комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування(абзац другий  п.

2 цього Порядку), а також довідку про склад сім’ї (раз на рік).

Таким чином, відповідачка має правові підстави для отримання пільг, але нею не

був додержаний порядок надання пільг, тому суд першої інстанції правильно

прийшов до висновку про стягнення заборгованості за водопостачання.  

Враховуючи те, що судом першої інстанції повно встановлені фактичні обставини

справи, але неправильно застосований матеріальний закон, апеляційний суд вважає

за необхідне у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 309 ЦПК України

змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми заборгованості з

ОСОБА_1  на користь Комунального підприємства

«Донецькміськводоканал» за період з 01 грудня 2007 року по 01 грудня 2009 року

у сумі 292 гривні 02 копійки за  послуги водопостачання.

Позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за послуги водопостачання

за період  з 01 грудня 2007 року по 01 грудня 2009 року, який складає 626

гривень 04 копійки, за цей же період відповідачкою сплачено 362 гривні 36

копійок, тому заборгованість яку необхідно стягнути з ОСОБА_1 за  період з

01 грудня 2007 року по 01 грудня 2009 року складає 263 гривні 68 копійок

(362,36 – 362,36= 263,68).

Довід апеляційної скарги відповідачки проте, що відповідно до Указу Президента

України №414/95 від 02 червня 1995 року «Про заходи щодо соціального захисту

працівників органів прокуратури» передбачені пільги за комунальні послуги для

прокурорів, їх помічників і заступників, за неї передбачені пільги на

користування послугами водопостачання з березня 1999 року не заслуговуває на

увагу, оскільки цей Указ Президента втратив чинності на підставі Указу

Президента України № 539/2008 від 11 червня 2008 року, але діє Закон України

«Про прокуратуру», де передбачені пільги працівникам прокуратури.

Інші наведені відповідачкою доводи апеляційної скарги також не спростовують

правових висновків суду та не дають підстав для скасування в цієї частині

рішення що стосується правового обґрунтування.

Відповідно до п. 4 ст.309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої

інстанції є неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

       

                                                               В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 02 березня 2011року в

частині стягнення суми заборгованості  змінити. Стягнути з ОСОБА_1  на користь Комунального підприємства «Донецькміськводоканал»  

заборгованість за  послуги водопостачання у сумі 263,68грн. (двісті шістдесят

три грн. 68 коп.).  В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в

касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація