Справа № 22ц-3579/11 Головуючий у 1 інстанції: Ткачук С.С.
категорія:53 Доповідач – Ювченко Л.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
Головуючої: Ювченко Л.П.
Суддів: Папоян В.В., Безрученко Ю.О.
при секретарі Лежневій Я.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької облсті від 04 лютого 2011 року у справі за позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення сум недоплати заробітної плати,-
В С Т А Н О В И ЛА:
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця” про стягнення сум недоплати заробітної плати.
Зазначив, що він у квітні 2000 року був переведений на посаду викладача спеціальних дисциплін без встановлення йому навчального навантаження і одночасно була надана відпустка за 1999-2000 робочі роки. Під час відпустки він перебував на лікарняному, а після його закінчення, відпустка була продовжена, тому до роботи він приступив 03.11.2000р. Технічна школа є учбовим закладом з тривалістю учбового року 12 місяців, тому незважаючи на знаходження у відпустці викладачу повинен був сплачуватися встановлений розмір навчального навантаження.
Крім того вважає з 01.08.2000 року йому неправильно нараховувались суми доплат до заробітку, а саме за вислугу років, щомісячні премії. Не була виплачена матеріальна допомога у 2000 році при наданні щорічної відпустки в зв’язку з не поданням письмової заяви. Йому неналежно оплачені додаткові 3 дні до чергової відпустки.Просив нарахувати індексацію та компенсацію. Просив стягнути належні йому суми без обмеження строку.
ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача недоплачені суми надбавки за вислугу років, зобов’язати відповідача сплатити суму податку в розмірі 35,2% від нарахованої суми 5 288,16 грн., що складає 1 861,4, перерахувати податок до Пенсійного Фонду і скласти персоніфікацію із змінами сум щомісячних недоплат з 01.08.2000 по 31.12.2001р.р. для проведення перерахунку пенсії.
Він також вказав, що йому недоплачувалась вислуга років, без врахування фактично відпрацьованого щорічного педагогічного навантаження, а тільки в розмірі мінімальної норми 720годин річного навантаження.
Позивач неодноразово змінював позовні вимоги, в кінцевих вимогах просив стягнути недоплачену зарплату з 01.04.2000р. по 31.12.2001р., вислугу років з 01.08.2000 по 31.12.2001р., щомісячні премії з 01.05.2000р по 31.12.20001р., 13-ту зарплату за 1999-2001р. матеріальну допомогу до відпусток у 200-2001р., оплату додаткових трьох днів до основної відпустки- з 24.04.00 по 31.12.2001р. та стягнути нараховані у 2001р. суми 1258грн та 81грн.Стягнути зазначені суми без утримання податку.
Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства „Донецька залізниця” про стягнення сум недоплати заробітної плати задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства „Донецька залізниця” на користь ОСОБА_1 недоплачену суму заробітної плати в розмірі 204 грн. 75 коп. і суму індексації в розмірі 317 грн. 37 коп., в цілому 522 грн. 12 коп.
В решті позову відмовлено. Стягнено судові витрати з ДП «Донецька залізниця».
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, вважає рішення необгрунтованим, оскільки всебічно не встановлено всіх обставин по справі.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач звернулося до суду з позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця” про стягнення сум недоплати заробітної плати.
Суд першої інстанції всебічно і повно з»ясував обставини справи, перевірив доводи сторін, дав аналіз доказам по справі, постановив обґрунтоване рішення.
Суд врахував, що позивач з 30.11.1968р. по 20.08.2004р. працював у структурному підрозділі Донецької залізниці- Ясинуватській технічній школі За наказом від 03.10.2000 позивача переведено на посаду викладача спеціальних дисциплін за штатним розкладом з окладом 136,80грн З 1998р. він визнаний спеціалістом 1 категорії, стаж педагогічнї роботи на 17.04.2003р. становив 34роки 4 місяці. Час роботи на ДП Донецька залізниця тривав з 12.08.1968р. понад 30 років.
За штатним розкладом Ясинуватської техшколи на 2000р. викладачу 1 категорії встановлена тарифна ставка 140грн, надбавка за вислугу років позивачу призначена 40%, в грошовому вираженні 20грн52 коп.
За штатним розкладом на 2001р. посадовий оклад викладача 1 категорії становив 270грн, надбавка становила 81грн
У своїй заяві від 06.11.2000р. ОСОБА_1 про встановлення навантаження на 2000-2001р. по 108годин щомісячно, на 2001-2002р. щомісячне навантаження становило по 85 год.
17.09.2001р. позивач просив надати матеріальну допомогу до чергової відпустки, він отримав 81 грн., заява задоволена.
Спір судом вирішено відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про освіту», «Про технічну освіту», «Про залізничний транспорт», «Про оплату праці».
Перевіряючи вимоги щодо виплати премій позивачу, суд відмовив в позові у зв»язку з наданими доказами, що положення про преміювання працівників технічної школи за 2000-2001 роки знищено і не надано суду.
Суд встановив, що позивачу ОСОБА_1 не були оплачені три дні відпустки в сумі 92,02грн, що з урахуванням компенсації складають 233,29 грн за 2001рік, але на підставі ст. 233 КЗпП України, йому відмовлено у задоволенні позову за пропуском строку звернення до суду.
Суд перевірив вимоги позивача щодо застосування положення п.78,79 Інструкції № 102 щодо оплати тарифної ставки( посадового окладу) з урахуванням фактично відпрацьованого педагогічного навантаження у період з 24.04.2000р. по 05.11.2000р. і в позові обґрунтовано відмовив.Суд врахував, що педагогічного навантаження як викладачу спеціальних дисциплін не було визначено у порядку передбаченою Інструкцією та наказом Укрзалізниці № 595-Ц.
Відповідно до положення абзацу 8 ст. 57 Закону України «Про освіту» педагогічним працівникам надається надбавка за вислугу років 30% до посадового окладу при наявності педагогічного стажу понад 20 років. Суд встановив, що у квітні 2000р.позивачу виплачена надбавка 73,6 грн.Права його не були порушені.
Судом встановлені недоплачені суми надбавки за період з 2000р. по 02.08.2001р. в сумі 200,25 грн, але ці суми не стягнуті на користь позивача відповідно до вимог ст. 233 КЗпП України за пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Перевіривши порядок виплати позивачу ОСОБА_1 надбавки за вислугу років,суд першої інстанції обґрунтовано встановив недоплату за серпень-вересень 2001р. в сумі 123,75грн, індексація цієї суми встановлена судом – 192,15грн.
Також суд встановив недоплачені суми на оздоровлення позивачу у вересні 2001р. в сумі 81грн та індексацію 125,22 грн.
Суд обґрунтовано відмовив у стягненні матеріальної допомоги на користь позивача за 2000р. за пропуском строку звернення до суду. З цих же підстав суд відмовив у стягненні суми 1258 грн, нараховані у липні 2001року за шифром класифікації зарплати 27 «тимчасова винагорода не пов»язана з виробничою діяльністю працівника( з фонду підприємства)» і одночасно утримані за шифром 908 «Утримання плати за проживання в гуртожитку».
Суд першої інстанції всебічно з»ясував обставини справи і постановив обґрунтоване рішення.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду першої інстанції слід залишити без змін
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія , –
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
СУДДІ: