Судове рішення #18456261

Справа № 22ц-7831/11                                                                   Суддя 1- інстанції Мінаєв І.М.

Категорія - 53                                                                                   Доповідач- Єлгазіна Л.П.

                                     

                                                                                                                                                                                                                                           

                                                                 РІШЕННЯ  

                                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                             

13  вересня  2011 року                                                                                                           м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі

головуючого судді                            Пономарьої О.М.

      суддів                                     Соломахи Л.І., Єлгазіної Л.П.

при секретарі                                     Валуйському В.А.

за участю:

                         позивача                                             ОСОБА_2,                        

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на  рішення Слов’янського міськрайонного суду  Донецької області  від 22 червня 2011 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Слов’янського учбово-виробничого підприємства „Українське товариство глухих”  про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за невикористану відпустку, -

                                                  ВСТАНОВИВ :

Рішенням  Слов’янського міськрайонного суду  Донецької області  від 22 червня 2011 року частково задоволено позовні вимоги  ОСОБА_2 до Слов’янського учбово-виробничого підприємства „Українське товариство глухих” , на її корсить стягненуто заборгованість по заробітній платі у розмірі 1335,94 гривні, середній заробіток за час затримки розрахунку  500 гривень,та судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.

    Частково задовольняючи позовні вимоги,  суд дійшов висновку, що згідно ст.233 КЗПП позивачка пропустила без поважної причини строк на звернення до суду про стягнення моральної шкоди , оскільки про порушене право їй стало відомо у серпні 2010 року, а до суду вона звернулася у червні 2011 року. Дійсно відповідачем на час звільнення позивачки у  порушення вимог ст.115,116 КЗПП їй не була сплачена заробітн плата  за серпень 2010 року у розмірі  1335,94 гривні. Суд  встановив, що середньоденна заробітна плата позивачки склала 65,26 гривень, тому у відповідності  з вимогами ст.117 КЗПП на її користь підлягає стягненню середній заробіток,- 16184,48 гривень,  який суд обмежив 500 гривня  враховуючи принци пропорційності суми заборгованості .

    Позивачка, не погодившись із зазначеним судовим рішенням звернулася з апеляційною скаргою, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку 9 819,70 гривень та 3 150 гривень моральної шкоди .

    В судовому засіданні апеляційного суду позивачка підтримала доводи апеляційної скарги по викладеним обставинам, просила задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з,явився. Суду надав заяву про слухання справи у їхню відсутність, у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.

Заслухавши  суддю- доповідача,  перевіривши  матеріали  справи  і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційна скарга не підлягає    задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.303 ч.1,3 ЦПК України – під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтовність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги , якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов.язковою підставою для скасування рішення.  

Встановлено, що позивач дійсно перебувала у трудових відносинах з  відповідачем   (а.с.5-6) і в день її звільнення підприємство не сплатило  1 335,94 гривень (а.с.26). Відповідачем,  нараховані позивачу суми заробітної плати не оспорені.

Згідно вимог ст..117 КЗпП України, - у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені у ст..116 КЗпП України, при відсутності їх спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник, або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року ”Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” п. 20 передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв,язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства,  установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  - наступного дня після пред,явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст..117  КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином. позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку підлягають задоволенню, оскільки суд першої інстанції при  зменшенні розміру середнього заробітку припустився помилки.

Середній заробіток позивачки складає 65,26 гривень (а.с.24) . Дні затримки розрахунку з 01.09.2010 року по день постановлення рішення складуть 209 робочих днів. Таким чином на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток у розмірі ; 65,26 гривень х 209= 13 639,34 гривні .

Виводи суду щодо відмови позивачці у задоволенін позову про відшкодування моральної шкоди є обгрунтованими.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи відповідача ,оскільки вони є помилковими, і не впливають на висновок суду.

Згідно ст.309 ч.1 п.3,4 ЦПК України – підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

3) невідповідність висновків суду обставина справи.  

    4) порушення або неправильне застосування  норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. 303, 309, 319 ЦПК України, апеляційний суд , -

ВИРІШИВ :

Апеляційну  скаргу     ОСОБА_2   задовольнити частково.  

Рішення    Слов’янського міськрайонного суду  Донецької області  від 22 червня 2011 року -  змінити.

    Стягнути зі Слов’янського учбово-виробничого підприємства „Українське товариство глухих” на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі  13 639,34  грн.(тринадцять тисяч шістсот тридцять дев’ять грн.34 коп.).

    В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення  апеляційного суду набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення.

Касаційна скарга  може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

                         Головуючий:      

                            Судді:

                                   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація