Справа 22 –5765/2010 року
Головуючий у І інстанції Ковтуненко В.О.
Категорія
27
Доповідач Песоцька Л.І.
У Х В А Л А
Іменем України
28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Песоцької Л.І.
Ігнатоля Т.Г., Ткаченко Т.Б.
при секретарі Стрілецькій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом
ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного
банку «ПриватБанк» про визнання неправомірним підвищення процентної ставки за
кредитним договором, повернення надмірно сплаченої грошової суми, зобов’язання
проводити розрахунки з обумовленої процентної ставки та визнання частково
недійсним кредитного договору за апеляційною скаргою відповідача на рішення
Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 липня 2010
року,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з даними
позовами.
Вказувала на те, що 19 квітня 2006 року між нею та ПАТ КБ
«ПриватБанк» був укладений кредитний договір, згідно якому банк надав їй кредит
в сумі 101700 грн. до 15 квітня 2021 року з щомісячною сплатою 1740 грн.
З 1 лютого 2009 року відповідач незаконно в односторонньому порядку без
повідомлення збільшив процентну ставку за кредитом до 22,88 % річних, у зв’язку
з чим місячний платіж мав складати 2420 грн. 09 коп.
Просила визнати неправомірними дії відповідача по підвищенню процентної ставки;
повернути їй зайво сплачені кошти, зобов’язати відповідача нараховувати їй
щомісячний платіж в сумі 1740 грн., визнати недійсним положення п.2.3.1.
кредитного договору про право банку збільшувати розмір процентної ставки.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 липня
2010 року визнана незаконною одностороння зміна ПАТ КБ «ПриватБанк» відсоткової
ставки за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_3 Стягнуто з ПАТ КБ
«ПриватБанк» на її користь відшкодування надмірно сплачених відсотків в сумі
14073 грн. 62 коп., банк зобов’язаний здійснювати нарахування платежів та
відсотків за умовами, встановленими договором від 19 квітня 2006 року. В
задоволенні інших вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь
держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.
В апеляційній скарзі банк ставить питання про скасування рішення суду,
посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,
неврахування того, що за договором та законом банк мав право в односторонньому
порядку підвищувати процентну ставку; середньозважена ставка по кредитах з часу
укладення спірного договору збільшилась на 13,1 % і банк міг збільшити ставку
до 25,1 %, але збільшив до 22, 88%; на січень 2009 р. за статистикою НБУ
середньозважена ставка по кредитах збільшилась до 29% річних у гривні; рішення
про збільшення процентної ставки за спірним договором банком було прийняте у
грудні 2008 року.
Заслухавши суддю доповідача, представника відповідача Крохмальову Л.П., яка
підтримала скаргу, позивача ОСОБА_3 і її представника ОСОБА_5, які
заперечували проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи
скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких
підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і
залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення
з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних
лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 19 квітня 2006 року між ПАТ «ПриватБанк» і ОСОБА_3. був укладений кредитний договір, за яким вона
отримала кредит для придбання нерухомості в сумі 101700 грн. та 13729 грн. 50
коп. для сплати страхових платежів зі сплатою 1 відсотку щомісячно до 15 квітня
2021 року.
Розпорядженням ПАТ КБ «ПриватБанк» від 25 грудня 2008 року «Про зміну
відсоткової ставки по діючим кредитам бізнесів «Іпотечне кредитування», «Авто в
кредит», виданим у гривнях, затверджено технологію підвищення відсоткової
ставки за діючими кредитами до 30% річних та пропозиції щодо погашення 30% або
50% заборгованості за тілом кредиту у строк до 1 лютого 2009 року.
Листом від 31 грудня 2008 року Банк повідомив ОСОБА_3 про одностороннє збільшення
відсоткової ставки до 22,88% річних з 1 лютого 2009 року, а також запропонував
погасити певну суму кредиту до 1 лютого 2009 року. Лист надійшов ОСОБА_3
28 березня 2009 року.
З 1 лютого 2009 року Банк збільшив їй відсоткову ставку за кредитним договором
до 22,88%.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд виходив з того, що за договором сторін
збільшення процентної ставки можливе за згодою сторін і ст. 55 Закону «Про
банки і банківську діяльність» заборонено банкам змінювати умови кредитного
договору в односторонньому порядку. З висновком суду не можна не погодитись.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини
банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими
актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та
банком.
Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту
інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів
банку.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг
від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову
надання банківських послуг.
Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з
клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за
кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського
вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Зі справи вбачається, що з 1 лютого 2009 року відповідач в односторонньому
порядку без згоди і повідомлення позивача підвищив процентну ставку за її
кредитним договором з 12% до 22,88% річних.
28 березня 2009 року він надіслав позивачу лист про те, що з 1 лютого 2009 року
відсоткова ставка за її кредитом буде підвищена і складатиме 22,88%, у разі
незгоди з цим їй пропонувалось до 20 січня 2009 року надати письмове
повідомлення про незгоду та погасити заборгованість за кредитом в повному
обсязі, а у разі згоди - встановлення цих змін буде здійснене автоматично 1
лютого 2009 року (а.с.8-11).
31 березня 2009 року позивач письмово повідомила банк про незгоду з пропозицією
про збільшення процентної ставки.
Як вбачається з п. 2.3.1 кредитного договору від 19 квітня 2006 року,
укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_3, банк має право збільшувати
розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні конюктури ринку
грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше
ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на
момент укладення даного договору, зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру
відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по
кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому
Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки
за 20 днів до вступу у чинність зміненої процентної ставки. Збільшення
процентної ставки у вищевказаному порядку можливо у границях кількості пунктів,
на яке збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд,
середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США,
за згодою позичальника.
Враховуючи, що сторони передбачили у кредитному договорі право Банку
підвищити процентну ставку за згодою позичальника; банк без згоди позивача і
належного її повідомлення в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку
з 1 лютого 2009 року, тобто в період набрання чинності ч. 4 ст. 55 Закону
України «Про банки і банківську діяльність» про заборону банкам в
односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за кредитними
договорами і доказів тому, що таке рішення відносно позивачки було прийняте до
10 січня 2009 року не надано, колегія суддів вважає, що суд законно та
обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, були предметом
перевірки суду першої інстанції і вони не спростовують висновки суду.
Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 60, 215 ЦПК України, ст. ст. 651,
1056-1 ЦК України, ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Підстав для скасування рішення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку
«ПриватБанк» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 липня
2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в
касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді