Справа № 878                                                                               Головуючий в 1 інстанції Зайченко С.В.

         Категорія 32                         Доповідач Єлгазіна Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року         Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого  судді.Новосядлої В.М.

суддів: Єлгазіної Л.П, Азевича В.Б.,

при секретарі Калині О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі  м.Горлівка  Донецької області на рішення Центрально- Міського районного суду  м.Горлівка  Донецької  від 29 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у  Центрально - Міському районі  м.Горлівка  Донецької області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві,

                                                              ВСТАНОВИВ :

      Рішенням  Центрально- Міського районного суду  м.Горлівка  Донецької  від 29 листопада 2010 року  позивачу ОСОБА_3   задоволено позовні вимоги частково в сумі 6 000гривень,  суд дійшов висновку, що позивач має пошкодження здоров,я у зв,язку з професійним захворюванням, пов.язаним з умовами виробництва. Згідно з  висновком МСЕК від 07.03.2002 року  йому вперше встановлено 20 % втрати професійної працездатності по професійному захворюванню вібраційна хвороба.      

        Відповідач, не погодившись із судовим рішенням  звернувся  з апеляційною скаргою  в якій просить рішення суду скасувати, та відмовити у задоволенні позовних вимог,  оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Посилання суду на  вимоги ст..34, 28 ,   Закону  України  „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності”  не підлягають  застосуванню, оскільки закон не має зворотної дії в часі.  Позивач не довів належним чином про  спричинення йому  моральної шкоди. Суд не дав належної оцінки запереченням відповідача.

    В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги по викладеним обставинам, просив задовольнити, позивач апеляційну скаргу просив відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін..    

Заслухавши  суддю- доповідача, пояснення сторін, перевіривши  матеріали  справи  і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційна скарга      не підлягає   задоволенню   з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст..303п.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

    Встановлено , що позивачу висновком МСЕК  від 07.03.2002 року   вперше встановлено 20 % втрати професійної працездатності    вібраційна хвороба (а.с.8 ).

Професійне захворювання , та втрата працездатності,  відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України  „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності”   –    є страховим випадком з настанням якого відповідно до п. „е”  п..1.ч.1 ст. 21 Закону  зобов”язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому  (на час встановлення  МСЕК стійкої втрати професійної працездатності )  були враховані місцевим судом і свідчать про те, що   позивачу відповідно з висновками МСЕК вперше встановлено стійку втрату професійної працездатності в період дії  Закону України  „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності” і у позивача  виникло право на відшкодування моральної шкоди.

    Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 37.01.2004р. №1-рп

І у відповідності зі ст..23 , 1167 ЦК України – моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві . . . складається з фізичного болю або душевних страждань, які він відчуває у зв”язку з каліцтвом.  Ушкодження здоров”я  спричинене потерпілому

під час виконання трудових обов”язків , незалежно від ступеня втрати професійної працездатності , спричиняють йому  моральні та фізичні страждання. У  випадку настання каліцтва , потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання , чим спричинені робітнику , який не втратив професійну працездатність.

               Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров’я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.

Відповідно до ч.3 ст.34 Закону ,- висновок МСЄК про встановлення наявності чи відсутності спричиненя моральної шкоди особам, у яких встановлено  стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих  умов праці, не є обов”язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

                 Згідно роз”яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної (немайнової) шкоди , суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров”я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

                При визначені розміру заподіяної позивачу моральної шкоди , суд  керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст.. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя.

 Апеляційний суд вважає, що рішення по відшкодуванню моральної шкоди виважене, і саме з  зазначеного часу позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

        Відповідно до вимог  ст..8 Конституції України – в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

 При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст..58 Конституції України – Закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом,якшують або скасовують відповідальність особи.

Також відповідно до ч.1,2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

     Посилання позивача на те , що ушкодженням здоров”я  йому заподіяні моральні страждання є обґрунтованими і підтверджені доказами.

Відповідно до вимог ст.. 308 ч.1  ЦПК України – апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у  Центрально - Міському районі  м.Горлівка  Донецької області відхилити.

Рішення  Центрально- Міського районного суду  м.Горлівка  Донецької  від 29листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: