Справа № 22ц-861 Головуючий у 1 інстанції Хаустова Т.А.
Категорія 57 Доповідач Червинська М.Є.
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
26 січня 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Червинської М.Є.
суддів: Лісового О.О.,
Барсукової О.І.
при секретарі Руденко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Слов»
янського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2010 року за
позовом ОСОБА_2 до комунального лікувально-
профілактичного підприємства «Міський наркологічний диспансер міста Слов»
янська» про визнання дій незаконними,
встановив:
Рішенням Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня
2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до
комунального лікувально-профілактичного підприємства «Міський наркологічний
диспансер міста Слов»янська» про визнання дій незаконними відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення, ухвалити нове
рішення, яким задовольнити його позов, посилаючись на те, що висновки суду
першої інстанції не відповідає доказам по справі, не ґрунтується на нормах
матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 1 травня 2009 року позивач був
доставлений членами його сім»ї до комунального лікувально-профілактичного
підприємства «Міський наркологічний диспансер міста Слов»янська», де після
обстеження йому був встановлений діагноз «синдром алкогольної залежності»,
позивач надав згоду, що випливає з його заяви, на госпіталізацію, проходив
лікування з 1 по 4 травня 2009 року. 5 травня 2009 року позивач подав заяву на
ім.»я головного лікаря про відмову від подальшого лікування та виписку з
диспансеру. Суд дійшов до висновку, що підстав для зняття позивача з
диспансерного обліку як особу, яка страждає хронічним алкоголізмом, не має,
наявне в нього захворювання є перешкодою для отримання довідки про можливість
керування транспортними засобами, тому відмовив в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги,
представник відповідача просив скаргу відхилити.
Заслухавши доповідача доводи сторін, дослідивши матеріали справи,
апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних
підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм
матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду
не спростовують.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції
виходив з того, що дії відповідача по постановки на облік позивача,
встановлення йому діагнозу, взяття його на диспансерний облік та у відмові у
видачі сертифіката на право керування транспортним засобом проведені в межах
компетенції лікарів наркологічного диспансеру, з дотриманням вимог
законодавства. Такий висновок суду відповідає доказам по справі, ґрунтується на
законі.
В судовому засіданні встановлено, що 1 травня 2009 року позивач був
доставлений до наркологічного диспансеру членами його сім»ї, в цей же день
позивач власноручно подав заяву про госпіталізацію до диспансеру, при цьому
позивачу були роз»ясенні положення ст. ст. 1, 13 Закону України «Про
психіатричну допомогу», інформація щодо стану його здоров»я, комплексу
стаціонарних лікувально-діагностичних заходів, режиму утримання тощо, що
випливає з його особистого підпису на заяві про госпіталізація. 5 травня 2009
року позивач був виписаний з диспансеру на підставі його заяви про відмову від
подальшого лікування, йому був роз»яснений порядок подальшого лікування та
обстеження.
Відповідно до положень Інструкції про порядок диспансерного обліку хворих
хронічним алкоголізмом, наркоманіями, токсикоманіями та профілактичного
обстеження осіб, які зловживають алкоголем, помічених в немедичному вживанні
наркотичних та інших одурманюючих засобів без клінічних проявлень
захворювання, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров»я СРСР від 12
вересня 1988 року № 704, встановлені строки диспансерного огляду хворих, у
разі виконання строків явок до наркологічного закладу та настання після
лікування стійкої, об»єктично підтвердженої ремісії встановлюється строк
диспансерного обліку для хворих хронічним алкоголізмом – три роки, зняття з
обліку в зв»язку із стойкою ремісією (по виздоровленню) проводиться на підставі
висновку лікувально-консультаційної комісії установи, в якої обстежується
хворий.
Таким чином, позивач у встановленому порядку був госпіталізований до
наркологічного диспансеру, йому був встановлений діагноз – «хронічний
алкоголізм», з зазначеним діагнозом був поставлений на диспансерний облік, з
обліку у встановленому порядку позивач не знятий. За таких обставин відповідач
правильно відмовив позивачу у наданні сертифікату для керування транспортним
засобом. Позивач знаходиться на обліку з захворюванням, яке відповідно до п. 30
наказу Міністерства охорони здоров»я України від 24.12.1999 року,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2000 року № 31\4252, є
протипоказанням для керування транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги позивача були предметом дослідження суду першої
інстанції, висновки суду вони не спростовують, підстав для задоволення
апеляційної скарги суд не вбачає.
Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2010
року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ
протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: