Судове рішення #18455005

Справа № 22ц-87/2011                                    Головуючий у 1

інстанції  Троян Л.Г.

Категорія

24                                                                            

Доповідач  Баркова Л.Л.

                                                     

                                              Рішення  

                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18 січня 2011 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах  

Апеляційного суду Донецької області в складі:

           головуючого  Баркової Л.Л.

           суддів  Песоцької Л.І.,  Кочегарової Л.М.

           при секретарі: Грішко С.В.

           розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі  

справу  за позовом Обласного комунального підприємства

«Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці

«Волновахаміжрайтепломережа  до ОСОБА_2 про стягнення

заборгованості з теплопостачання

 за апеляційною скаргою  представника відповідачки ОСОБА_3

на рішення  Волноваського  районного суду Донецької області від  5 листопада

2010  року                      

                                                          в с т а н о в и л а :

     

    У травні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з

відповідачки заборгованості в розмірі 6914 грн.34 коп.  з теплопостачання, яку

та не сплачує в період  1.01.2009 року -  1.05.2010 року, з урахуванням

встановленого індексу інфляції  за період прострочки в розмірі 1496 грн.67 коп.

та три проценти річних від простроченої суми  в розмірі 401 грн.20 коп.

відповідно до положень  статті 625 ЦК України.

     Рішенням Волноваського  районного суду Донецької області від  5 листопада

2010року позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в

особі виробничої одиниці «Волновахаміжрайтепломережа  до ОСОБА_2 про

стягнення заборгованості з теплопостачання    задоволено частково.  Стягнуто  з

останньої на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за послуги  з

теплопостачання 6914 грн.34 коп., інфляційні втрати 1496 грн.67 коп., три

процента річних 401 грн.20 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи 30 грн.  та на користь держави судовий збір 88 грн.12 коп.  

      В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_3 просить рішення

скасувати та  відмовити  у  задоволенні позовних вимог,   посилаючись на те,

що  висновки суду  не відповідають  обставинам справи,  які неповно з»ясовані,

порушено норми процесуального права та неправильно застосовано положення  

матеріального закону.

      Відповідно до положень ч.2 статті 305 ЦПК України  апеляційний суд

розглядає справу у відсутності відповідачки та її представника, які належним

чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

      Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача Шпак О.М.,

яка просила скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційної

скарги та обговоривши  доводи скарги колегія суддів вважає, що  апеляційна  

скарга   підлягає  частковому задоволенню, рішення суду  в частині стягнення

суми індексу інфляції  та трьох процентів річних від простроченої суми  

скасуванню з відмовою у задоволенні  цих позовних вимог з таких підстав.

        У відповідності з вимогами ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона

зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для

ухвалення рішення у справі  і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть

участь у справі, виникає спір. Доказування  не може ґрунтуватися  на

припущеннях.

       Вирішуючи справу та задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги, суд

першої інстанції дійшов висновку  про те, що  між сторонами склались договірні

правовідносини щодо надання послуг з теплопостачання  і оскільки відповідачка,

як власник квартири,  їх не сплачує, не надала суду доказів щодо спростування

суми позову,   заборгованість з нарахованими інфляційними втратами та 3% річних

підлягають стягненню.  

       Проте повністю погодитися з таким висновком суду не можна.

       Згідно зі статтею 322 ЦК України,  статтею 155 ЖК України власник зобов»

язаний утримувати майно , що йому належить, якщо інше не встановлено  договором

або законом.

       Статтями 20,21 Закону  України від 24 червня 2004 року №1875-1У «Про

житлово-комунальні послуги» визначені права та обов»язки споживача й виконавця

житлово-комунальних послуг.  Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та

відповідної якості житлово-комунальних  послуг згідно із законодавством та

умовами договору на надання житлово - комунальних послуг, а обов»язком –

оплата  житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Обов»язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із

законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із

споживачем договору про надання  житлово-комунальних послуг з визначенням

відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

 Тобто, укладення договору про надання житлово-комунальних послуг  є обов»язком

споживача.

          Згідно із п.18,20,21,30 Правил надання послуг з центрального

опалення, постачання холодної  та гарячої води  і водовідведення, затверджених

постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року споживач зобов»

язаний  проводити оплату послуг з центрального опалення згідно установлених

тарифів  споживання до 20 числа місяця, що настає за розрахунком.  

       Як вбачається зі справи, і це не заперечується сторонами, відповідачка

проживає у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 та   є   власниками квартири   з 2001 року.

       Відповідно до виписки із особистого рахунку,   відповідачкою послуги з  

теплопостачання за період з 1.01.2009 року до 1.05.2010 року не сплачувались,

внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 6914 грн.34  коп., яку позивач

просив стягнути з відповідача.    

       Як вбачається із матеріалів справи  та апеляційної скарги, відповідачка  

визнає, що зазначені  послуги позивачем надавались і вона  їх отримувала.    

       Факт не укладання договору щодо сплати послуг з теплопостачання  не є

підставою  для  звільнення відповідачки від сплати нарахованих платежів,

оскільки останньою  не доведено, що вона,  як споживач,  зверталася до позивача

в період 2009-2010 років з питань укладення такого договору та  оскаржувала

дії  останнього щодо  не укладання такого договору  або несвоєчасного  та

неякісного надання  останнім цих послуг.

       Посилання представника відповідачки на те, що позивач не може звертатися

до суду з даним позовом  до споживача, оскільки  він укладав договори про умови

надання послуг з Будинкоуправлінням та Об»єднанням співвласників

багатоквартирного будинку «Оріон», що сам не надає послуг з теплопостачання  та

не  довів суду  факту порушення нею  його  прав та правильності розрахунку  

розміру заборгованості, є безпідставними,  спростовуються матеріалами справи.

        З урахуванням  зазначеного колегія суддів  вважає, що суд першої

інстанції дійшов правильного висновку  про доведеність позовних вимог в частині

невиконання відповідачкою обов»язків  по оплаті наданих послуг з

теплопостачання і обґрунтовано  визначив  розмір цієї  заборгованості.  

        Однак,  ухвалюючи рішення  в частині стягнення з відповідачки, як

боржника, інфляційних збитків та 3% річних  за прострочення виконання грошового

зобов»язання,  суд першої інстанції   помилково  застосував  положення  ч.2 ст.

625 ЦК України, які не застосовуються до даних правовідносин та  безпідставно

задовольнив позовні вимоги в цій частині.

        Тому рішення суду в частині стягнення з відповідачки інфляційних втрат

в розмірі 1496 грн.67 коп. та трьох процентів річних  в розмірі 401 грн.20 коп.

відповідно до положень статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню, з постановою

нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

         Інші доводи апеляційної скарги не приводять судову колегію до висновку

про порушення  судом першої інстанції процесуального закону  або неправильного

застосування норм матеріального права, які є підставою до скасування

оскаржуваного рішення в повному обсязі.

         Відповідно до положень статті 88 ЦПК України,  у зв»язку із частковим

задоволенням позову, на користь держави підлягає стягненню з відповідача  

судовий збір  в розмірі 69 грн.14 коп. Тому рішення суду в цій частині підлягає

зміні.

         З урахуванням  встановлених обставин справи та положень закону,

               Керуючись ст.303, 307, 309  ЦПК України, колегія   суддів

                                                          В И Р І Ш И Л А:

    Апеляційну  скаргу   представника відповідачки ОСОБА_3

задовольнити частково.

    Рішення  Волноваського  районного суду Донецької області від  5 листопада

2010  року в частині  стягнення з ОСОБА_2  на користь ОКП

«Донецьктеплокомуненерго»  інфляційних втрат в розмірі 1496 грн.67 коп. та

трьох процентів річних  в розмірі 401 грн.20 коп.   скасувати, а в частині

стягнення на користь держави судового збору змінити.                  

В задоволенні позову Обласного комунального підприємства

«Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці

«Волновахаміжрайтепломережа  до ОСОБА_2 про стягнення

інфляційних втрат та 3% річних  відмовити.  

Стягнути  з ОСОБА_2  на користь держави судовий збір  

шістдесят дев»ять  гривень 14 коп.

     

     В решті частині рішення суду залишити без зміни.

     Рішення  набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржене

протягом двадцяти  днів  до касаційної інстанції.                            

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація