Справа № 22ц-729 Головуючий у 1 інстанції Кучма В.В.
Категорія 44 Доповідач Червинська М.Є.
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
23 лютого 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Червинської М.Є.
суддів: Лісового О.О., Дундар І.
О.
при секретарі Проляпа О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сніжнянського
міського суду Донецької області від 11 листопада 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про
визнання такими, що втратила право користування жилим приміщенням,
Встановив:
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 11 листопада
2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право
користування жилим приміщенням, відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити
нове рішення, посилаючись на порушення судом при розгляді справи норм
матеріального та процесуального права, на те, що висновки суду не відповідають
доказам по справі.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві власності
належить квартира АДРЕСА_1. В квартирі
зареєстровані колишні члени сім»ї власника квартири – відповідачки. Суд дійшов
до висновку, що передбачених законом підстав для визнання відповідачок такими,
що втратили право користування жилим приміщенням не має, оскільки позивач став
власником квартири з моменту її реєстрації в БТІ 20.04.2010 року, а відтак не
сплинув річний строк, встановлений ст. 405 ЦК України, на протязі якого за
відповідачками зберігається право користування жилим приміщенням.
В судове засідання сторони не з»явились, про час і місце судового
засідання повідомлені
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд
вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив
рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний
суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і
процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції
виходив з того, що відсутні законі підстави для задоволення позову про визнання
відповідачок такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Вказаний
висновок суду відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на законі.
Встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу є власником
спірного жилого приміщення, відповідачки були зареєстровані та проживали в
квартирі як члени сім»ї колишнього власника квартири.
Відповідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право
на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин
понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла
або законом.
Аналіз зазначеної норми надає підстави для висновку, що вимоги про визнання
члена сім»ї власника житла таким, що втратив право користування жилим
приміщенням, може пред»являти власник житла у відношенні члена його сім»ї або
колишнього члена сім»ї власника. Позивач та відповідачки членами сім»ї не з»
являються, не є вони і колишніми членами сім»ї. Позивач є власником спірної
квартири, після придбання якої в неї залишились проживати та є зареєстрованими
члени сім»ї колишнього власника. За таких обставин суд першої інстанції дійшов
до правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Позивачем позовні вимоги пред»явлені тільки про визнання відповідачок
такими, що втратили право користування жилим приміщенням, позивач не
позбавлений можливості ставити питання про захист свого права власності шляхом
усунення перешкод у користування жилим приміщенням – виселення відповідачок із
спірного жилого приміщення. Оскільки такі вимоги позивачем не пред»явленні, а
підстав для задоволення позову про визнання відповідачок такими, що втратили
право користування жилим приміщенням, не має, апеляційний суд не вбачає підстав
для задоволення апеляційної скарги позивача.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої
інстанції, висновки суду вони не спростовують, підстав для зміни або скасування
судового рішення суд не вбачає.
Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 11 листопада 2010
року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ
протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: