Справа 1494                      Головуючий у 1 інстанції Шестопалов Я.В.

 Категорія     37                                          Доповідач Ювченко Л.П

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25 лютого 2011 року апеляційний суд Донецької області у складі суддів:

Головуючої : Ювченко Л.П.

Суддів: Постолової В.Г., Папоян В.В.

При секретарі: Стібі Г.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1  на рішення Ленінського районного суду м.Донецька Донецької області від 15 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сьомої Донецької державної нотаріальної контори, Першої державної нотаріальної контори, ОСОБА_8 про визнання нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину незаконними та визнання цих свідоцтв недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сьомої Донецької державної нотаріальної контори, до Першої Донецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_8 про визнання нотаріальних дій щодо видачі свідоцтв про право на спадщину недійсними  та визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними.

Рішенням Ленінського районного суду від 15 вересня 2010 року в позові ОСОБА_1 відмовлено в повном у обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід, ОСОБА_3 Після його смерті відкрилась спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1, належне ОСОБА_3 на праві власності.

Після смерті ОСОБА_3спадщину прийняли дружина спадкодавця – ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 , які спадщину прийняли, але  не оформили у встановленому законом порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після її смерті спадкоємцями, які прийняли спадщину стали її доньки: ОСОБА_5 та ОСОБА_6

23.08.1966 року за реєстром №3 – 432 Першою державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок ОСОБА_6.

ОСОБА_5 не зверталась до нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину, не оспорила свідоцтво про право на спадщину видане ОСОБА_6

Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 спадщину на вказане домоволодіння прийняли в рівних долях її чоловік ОСОБА_7 та донька ОСОБА_8 відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 16.12.1987 року виданого Сьомою державною нотаріальною конторою.

Після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 спадщину на 1/2 частину домоволодіння отримала ОСОБА_8 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом і стала єдиним власником домоволодіння АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5. Вважає, що він прийняв спадщину після смерті своєї бабусі, ОСОБА_5(яка змінила прізвище на ОСОБА_5), померла ІНФОРМАЦІЯ_6, тоді як її син, ОСОБА_9 помер раніше- ІНФОРМАЦІЯ_7. Позивач вважає, що прийняв спадщину на спадкове домоволодіння.

 Відповідно до ст. 529 ЦК України( в редакції 1963 року, яка діяла на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 на ІНФОРМАЦІЯ_6.) – онуки і правнуки спадкоємця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну у тій частині, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

При цьому, позивач ОСОБА_1 не надав доказів про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_5. На час її смерті він був повнолітній. Відповідно до ст. 549 ЦК України( в редакції 1963р., введений в дію з 1964р) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або, подав до  державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.Ці дії мають бути вчинені на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини.

Жодної з цих дій позивач не виконав. В спадковому будинку він не проживав, в управління та володіння спадковим майном не вступив, до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини не подав.

Доводи позивача ОСОБА_1, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6.  у зв»язку з тим, що користувався  гаражем встановленим ОСОБА_7  у 1993році судом не визнано як факт прийняття спадщини, так як ці дії не відповідають вимогам закону. Суд дійшов обґрунтованого висновку, що до складу спадщини входять лише ті права та обов»язки, носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах.

Рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 27.10.2009 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_8 про усунення перешкод у володінні та користуванні, визнанні права власності на земельну ділянку та гараж. Зустрічний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування майном задоволено у повному обсязі.

Судом встановлено, що гараж не входив до спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , він  не значиться у спадковій справі ОСОБА_3(а.с.230 т.1 довідка інвентарбюро за 1966рік).

Зазначений гараж встановлений ОСОБА_7, як тимчасову споруду у 1993р. та дозволив користуватись ним батьку позивача, ОСОБА_5 Г.М. Ці обставини не свідчать про прийняття спадщини позивачем після  смерті ОСОБА_5

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_8 та до Сьомої Донецької державної нотарільної контори, Першої Донецької державної нотаріальної контори про визнання нотаріальних дій щодо видачі свідоцтв про право на спадщину незаконними  та визнання недійсними виданих свідоцтв про право на спадщину недійсними.Судом не встановлено порушення прав позивача.

Рішення суду постановлено відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 312, 314, 316  ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Донецька від  16 вересня  2010 року залишити без зміни.      

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів до суду касаційної інстанції.

СУДДІ: