Судове рішення #18454746

Справа № 22-653                              Головуючий  у 1 інстанції  

Кротінов В.О.

Категорія   44                                        Доповідач  Лоленко А.В.

__________________________________________________________________  

                                                                                                   

                                           У  Х  В  А  Л  А

                                              І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 січня  2011  року                              Апеляційний суд Донецької

області в складі:

                                                               головуючого

Лоленко А.В.

                                                               суддів:  

Солодовник О.Ф.,  Сукманової Н.В.

                                                               при секретарі

Коваленко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу  

ОСОБА_6  на рішення  Ленінського районного суду м.

Донецька  від   15 листопада  2010 року    по цивільній справі  за позовом  

ОСОБА_6 до ОСОБА_7  про визнання  

втратившим право користування житловим приміщенням  та зустрічним  позовом  

ОСОБА_7  до ОСОБА_6  про вселення,-

                                         В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ленінського районного суду  м. Донецька від  15 листопада  2010 року  

у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7  про визнання таким, що втратив право  користування житловим

приміщенням  у квартирі  АДРЕСА_1  

відмовлено.

Позов ОСОБА_7 задоволено. Суд ухвалив: вселити ОСОБА_7  у квартиру АДРЕСА_1

зобов»язавши ОСОБА_6  передати ОСОБА_7  ключі від вхідних дверей

вказаної квартири.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7  був зареєстрований та став

мешкати у квартирі АДРЕСА_1 з 17 вересня

2005 року, в якій проживав разом з бабою та дідом - ОСОБА_6 Після

смерті баби у 2007 році  стосунки між сторонами  погіршились, а восени 2008

року  ОСОБА_6  забрав у онука ключі  від вхідних дверей спірної квартири

і той не міг нею користуватись, а також не міг користуватись майном, завезеним  

ще при вселені, особистими речами. Комунальні платежі  ОСОБА_7 не

здійснював, але  й ОСОБА_6 теж не оплачував комунальні платежі, мала

місце заборгованість по комунальним платежам.

Судом також встановлено, що  останні два роки  ОСОБА_7 не може

користуватись спірною квартирою в зв»язку з неприязними  стосунками з

відповідачем, чого сам ОСОБА_6 не заперечував.

Вислухавши доповідача, пояснення  ОСОБА_6 та його представника, які  

підтримали доводи  апеляційної  скарги,  просили рішення суду скасувати,  

задовольнити позов ОСОБА_6, а в позові  ОСОБА_7 відмовити,

заперечення ОСОБА_7, який просив  рішення суду  залишити без зміни,

пояснення  3-ї особи представника Керуючої компанії Ленінського району м.

Донецька , яка просила рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали

справи, апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга   не підлягає задоволенню

за таких підстав.

Згідно з  частинами 1 та 2  ст.  71 ЖК України  при тимчасовій відсутності  

наймача  або членів його сім»ї за ними зберігається  жиле приміщення протягом

шести місяців.

Якщо наймач  або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин  понад шість

місяців , цей строк за заявою відсутнього може  бути продовжено наймодавцем , а

в разі спору судом.

Суд першої інстанції  дійшов обґрунтованого висновку про те, що  ОСОБА_7

( до зміни прізвища ОСОБА_8 а.с. 19)   з 17 вересня 2005 року  був

зареєстрований та проживав в спірній квартирі ( а.с.10) , останні два роки  він

не може користуватися спірною квартирою, оскільки його дід  ОСОБА_6  

забрав   ключі,  між ними склались неприязні стосунки, чого не заперечував і

сам ОСОБА_6,   тому  з поважних причин  ОСОБА_7 не проживав в

спірній кватирі.

Такі висновки підтверджені зібраними по справі доказами, поясненнями свідків,

поясненнями самого ОСОБА_6

Доводи  ОСОБА_9 про те,  що ОСОБА_7 не сплачував комунальні

платежі  і це є підставами для визнання його таким, що втратив право

користування жилим приміщенням не може служити підставою для скасування рішення

суду, оскільки судом встановлено, що  ОСОБА_9 також  не оплачував  

комунальні платежі, про що свідчить судовий наказ  Ленінського районного суду

м. Донецька від  08 липня 2010 року  , яким стягнуто у солідарному порядку  з

ОСОБА_6 та ОСОБА_8  на користь  КП «Донецькміськводоканал»

заборгованість  за надані послуги  водопостачання та водовідведення за період

з  01.10.2008 року по 01.06.2010 року  у сумі  1050,65 грн., судовий збір та

витрати на ІТЗ.

Оскільки суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 не проживав

в спірній квартирі  більш шести місяців  з поважних причин, тому обгрунтовано

відмовив ОСОБА_6 в позові про визнання ОСОБА_7 таким, що втратив

право користування  спірним жилим приміщенням та  вселив  ОСОБА_7 в

спірну квартиру.

Рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування

апеляційний суд не вбачає.

                                         

                        Керуючись ст. ст. 307,  308,  315 ЦПК України,

апеляційний суд,-

                                                    У Х В А Л И В:

       Апеляційну скаргу  ОСОБА_6 відхилити.

 

       Рішення Ленінського  районного суду м. Донецька від  15 листопада 2010

року залишити без зміни.

             Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з моменту її

проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до   Вищого

спеціалізованого  суду  України  з розгляду цивільних  і кримінальних справ

протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:      

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація