Судове рішення #18454467

Справа № 22ц-1474                      Головуючий  у 1 інстанції Березкіна О.В.

Категорія  43                                Доповідач Червинська М.Є.

__________________________________________________________________  

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2011 року                               Апеляційний суд Донецької

області в складі

                                                                       

Головуючої: Червинської М.Є.

                                                                      Суддів:

Лісового О.О., Дундар І.О.

При секретарі Проляпа О.В.

                Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

цивільну справу за апеляційною скаргою обласного комунального підприємства

«Донецьктеплокомуненерго» рішення Єнакіївського міського суду Донецької області

від 6 грудня 2010 року за позовом обласного комунального підприємства

«Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

                                                          Встановив:

     Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 6 грудня 2010

року позовні вимоги задоволені частково, з ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь обласного комунального

підприємства «Донецьктеплокомуненерго» стягнута заборгованість за надану

теплову енергію в розмірі 8668,31 гривень, витрати на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи 30 гривень,  на користь  держави судовий збір 51

гривня.

      В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення, ухвалити нове

рішення про стягнення боргу за теплопостачання в розмірі 17772,73 гривні,

посилаючись на те, що висновки суду не ґрунтуються на нормах матеріального та

процесуального права, не відповідають доказам по справі, суд безпідставно

стягнув борг з урахуванням строку позовної давності, судом не враховані докази

щодо перериву перебігу позовної давності.

     Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі проживають в квартирі,

яка розташована в багатоквартирному будинку, послуги по теплопостачанню до

будинку надає позивач. Суд дійшов до висновку, що відповідачі мають

заборгованість по оплаті за надану теплову енергію з 2003 року, суд стягнув

заборгованість на користь позивача в межах строку позовної давності.

      В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної

скарги, відповідачі в судове засідання не з»явились, подали заяви про розгляд

справи у їх відсутність.

      Заслухавши доповідача, доводи відповідача, дослідивши матеріли справи,

апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних

підстав:

    Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну

скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив

рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний

суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і

процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

    Частиною 1 статті 68 ЖК України передбачено, що наймач зобов"язаний

своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

      Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні

послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки,

встановлені договором або законом.

      В судовому засіданні встановлено, що відповідачі є співвласниками

квартири, кожному належить по 1\4 частці, квартира розташована в

багатоквартирному будинку, теплопостачання до будинку надає позивач. В судовому

засіданні доказами по справі підтверджено, що позивачі мають борг за надану

теплову енергію, суд стягнув вказаний борг в межах строку позовної давності, з

жовтня 2007 року по жовтень 2010 року.

     Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах

якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права

або інтересу, статтею 257 ЦК встановлено, що загальна позовна давність

встановлюється тривалістю у три роки.

      До суду з позовом про стягнення суми боргу за теплопостачання позивач

звернувся 19 жовтня 2010 року, відповідачі мали борг на січень 2004 року і до

жовтня 2010 року, що випливає з особистого рахунку по квартирі. 14 квітня 2005

року відповідачі уклали з позивачем договір про реструктуризацію

заборгованості, де зазначено, що сума поточного щомісячного платежу за житлово-

комунальні послуги становить 125,86 гривень. З даних особистого рахунку

вбачається, що в вересні та в жовтні 2006 року відповідачі здійснили оплату

відповідно до договору про реструктуризацію в розмірі по 125, 86 гривень,

більше платежів відповідачі не здійснювали.

      Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності

переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу

або іншого обов»язку. Оскільки відповідачі визнали борг на час укладення

договору про реструктуризацію боргу від 14.04.2005 року, в вересні та в жовтні

2006 року здійснили два платежі за договором, а позивач звернувся до суду з

позовом в жовтні 2010 року, суд дійшов до правильного висновку, що позивачем

після переривання перебігу строку пропущено встановлену законом позовну

давність.

      Доводи апеляційної скарги про неврахування судом тієї обставини, що

позивач звертався до суду за видачею судового наказу, судовий наказ був

виданий, ухвалою суду від 15 грудня 2008 року  судовий наказ був скасований, не

можуть бути прийняті до уваги. Із змісту частини 1 статті 264 ЦК України

випливає, що переривання перебігу позовної давності пов»язане законом із

вчиненням особою дії, що свідчить про визнання боргу, тобто в даному випадку

діями відповідачів. Відповідачі будь-яких дій, які б свідчили про визнання ними

боргу при видачі судового наказу не вчиняли. Згідно із ч. 2 ст. 264 ЦК України

позовна давність переривається у разі пред»явлення особою позову до одного із

кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право

на яку має позивач, в даному випадку позивач не пред»являв позов до

відповідачів або відповідача про стягнення боргу.

      Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої

інстанції, висновки суду вони не спростовують, підстав для задоволення скарги

суд не вбачає.

                      Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд

                                                                   Ухвалив:

Апеляційну скаргу обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»

відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 6 грудня 2010 року

залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:  

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація