Справа № 22ц-1634 Головуючий у 1 інстанції Шуляк Л.В.
Категорія 26 Доповідач Червинська М.Є.
__________________________________________________________________
У х в а л а
Іменем України
9 лютого 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Червинської М.Є.
суддів: Лісового О.О., Соломахи
Л.І.
при секретарі Руденко О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну
справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в Кіровському районі м. Макіївки на рішення Кіровського районного суду
м. Макіївки Донецької області від 17 грудня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в Кіровському районі м. Макіївки, державного підприємства
«Макіїввугілля» про відшкодування моральної шкоди,
Встановив:
Рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17
грудня 2010 року з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в
Кіровському районі м. Макіївки на користь ОСОБА_1
на відшкодування моральної шкоди стягнуто 9000 гривень, на користь держави
стягнуті витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 15
гривень, в решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити
нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те,
що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах матеріального права,
не відповідають доказам по справі.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач тривалий час працював на
підприємствах вугільної промисловості, під час виконання трудових обов"язків
отримав професійне захворювання, що підтверджується актом форми П-4, висновком
МСЕК від 20 серпня 2003 року йому вперше встановлена стійка втрата
працездатності 30%, позивача визнано інвалідом третьої групи. Суд стягнув на
користь позивача на відшкодування моральної шкоди 9000 гривень, при цьому
вважав, що саме відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну моральну
шкоду.
В судовому засіданні представник відповідача відділення виконавчої дирекції
Фонду підтримала доводи апеляційної скарги, позивач, представник ДП
«Макіїввугілля» в судове засідання не з»явились, про час і місце судового
засідання повідомлені.
Заслухавши доповідача, доводи представника відповідача, дослідивши
матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає
відхиленню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив
рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний
суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і
процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Встановлено, що позивач тривалий час працював на підприємстві по
видобутку вугілля, в зв»язку із шкідливими умовами праці отримав професійне
захворювання, висновком МСЕК від 20 серпня 2003 року йому вперше встановлена
стійка втрата працездатності 30%, встановлена 3 група інвалідності.
Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд
першої інстанції дійшов до правильного висновку, що право позивача на зазначену
страхову виплату виникло з часу встановлення йому МСЕК стійкої втрати
працездатності, діючим на час виникнення правовідносин законодавством був
передбачений обов"язок Фонду сплатити моральну шкоду потерпілому.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправильного застосування
судом першої інстанції норм матеріального права неспроможні. Положення ст. ст.
21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла до прийняття Закону
України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та Закону України "Про
Державний бюджет України на 2007 рік" та змін до Закону, передбачали обов"язок
Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності
факту заподіяння йому такої шкоди.
За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України "Про
загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати
працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня
встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Позивачу була вперше встановлена стійка втрата працездатності 20.08.2003
року в зв"язку із профзахворюванням, що випливає з довідки МСЕК, таким чином,
право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання
чинності як Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", так і
Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та внесення змін до Закону
України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності".
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти
не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або
скасовують відповідальність особи.
Норми Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної
шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на
відділення Фонду обов"язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною
відповідальністю зазначеного органу.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про
те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, розмір моральної
шкоди визначений судом на підставі здобутих по справі доказів, доводи
апеляційної скарги відповідача висновки суду не спростовують. Апеляційний суд
підстав для скасування, зміни рішення суду не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в
Кіровському районі м. Макіївки відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 грудня
2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ
протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: