Справа 22ц
-1716-2011
Головуючий у 1 інстанції: Попревич В.
М. Категорія
27
Доповідач: Новосьолова Г.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011
року
м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Шевченко В.Ю. ,
суддів: Хейло Я.В., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Яменко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з
обмеженою відповідальністю «Селидівське» та ОСОБА_1 на
ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 20 жовтня 2010 року про
відкриття провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства
«Банк Камбіо» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпак», Товариства
з обмеженою відповідальністю « Селидівське», ОСОБА_2 про
стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 20 жовтня 2010 року відкрито
провадження у даній справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду Товариство з обмеженою відповідальністю
«Селидівське» та ОСОБА_1 подали до місцевого суду апеляційні скарги,
в яких просять скасувати ухвалу суду і відмовити у відкриття провадження по
справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В обґрунтування доводів скарг посилаються на те, що судом порушені вимоги ст..
ст.32, 107 ЦПК України щодо підсудності, оскільки позов до Київського районного
суду м. Донецька пред’явлений за місцем проживання ОСОБА_2, яка не несе
ніякої відповідальності за кредитними договорами між юридичними особами. Згідно
договору поруки від 01 червня 2009 року ОСОБА_2 являється поручителем на
суму 1000 гривен по кредитному договору між юридичними особами від 02 листопада
2007 року на суму 1 000 000 гривен. Крім того, ТОВ «Інтерпак» господарським
судом Донецької області визнаний банкрутом та відносно нього відкрита
ліквідаційна процедура, а також підприємство знаходиться за адресою:м. Донецьк,
вулиця Куйбишева, 246-А, тоді як ТОВ «Селидівське» знаходиться в м. Селидове,
вулиця Радянська, 161. За вказаних обставин у суду не було підстав вважати, що
позов поданий у відповідності до вимог статей 109, 110 ЦПК України.
В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримав доводи скарги в повному обсязі,
пояснивши, що гроші, які позивач просить стягнути ніяким чином не пов’язані з
вимогами до ОСОБА_2 і не можуть бути розглянуті Київським районним судом
м. Донецька за місцем проживання останньої.
Інші учасники процесу до суду не з’явилися, про час та місце розгляду справи
повідомлялися належним чином.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали
справи та перевіривши доводи скарг, апеляційний суд вважає, що скарги
підлягають частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням
справи на новий розгляд питання з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає
питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив
порядок, встановлений для його вирішення.
Відкриваючи провадження у справі, суддя виходив з того, що позовну заяву подано
з дотриманням вимог ст. 119, 120 ЦПК України.
Між тим, погодитися з ухвалою суду неможливо, оскільки вона постановлена з
порушенням норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 20 жовтня 2010 року Публічне акціонерне
товариство «Банк Камбіо» звернулося до Київського районного суду м. Донецька з
позовом до ТОВ «Інтерпак», ТОВ «Селидівське», ОСОБА_2 про стягнення сум,
в якому просило звернути стягнення у розмірі 2 141 533, 84 гривень на предмет
застави по договору застави рухомого майна, яке належить ТОВ «Селидівське»;
стягнути з ОСОБА_2 1 000 гривен за договором поруки; стягнути солідарно
з ТОВ «Інтерпак», ТОВ «Селидівське» та ОСОБА_2 понесені судові витрати.
З кредитних договорів від 02 листопада 2007 року, додаткових угод від 01 квітня
2008 року, 23 червня 2008 року, 24 липня 2008 року вбачається, що дані
правовідносини виникли між двома юридичними особами - Публічним акціонерним
товариством «Банк Камбіо» та Товариством з обмеженою відповідальністю
«Інтерпак». Договір поруки на 1000 гривен від 01 червня 2009 року був укладений
позивачем з ОСОБА_2 Договір застави рухомого майна від 03 червня 2010
року був укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» та ТОВ
«Селидівське».
При з’ясуванні питання щодо належності справи до розгляду в порядку цивільного
судочинства, суд має керуватися статтею 15, 16 ЦПК України, відповідно до яких
суди розглядають справи, що стосуються цивільних правовідносин, і при цьому не
повинні допускати об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду
за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Законодавчі акти, які застосовує суд при вирішенні справ із договорів займу, не
встановлюють жодних виключень із наведених положень процесуального закону.
У зв’язку с цим, оскільки згідно зі ст..16 ЦПК України не допускається об’
єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних
видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження
у справі у частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції (між юридичною
особою та фізичною особою), і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо
вимог, коли їх розгляд за правилами іншого судочинства (між юридичними
особами). Якщо на стадії відкриття провадження у справі допущена помилка, то
суд при розгляді справи має закрити провадження в частині вимог, які не
підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.205 ЦПК
України).
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що його права і обов’язки та права і обов’
язки інших відповідачів виникли з різних підстав і не можуть бути предметом
спору заслуговують на увагу, оскільки судом при відкритті провадження у справі
не прийнято до уваги вимоги статті 32 ЦПК України.
Виходячи з матеріалів справи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної
скарги є обґрунтованими і приходить до висновку про порушення судом першої
інстанції норм процесуального права щодо підсудності, що призвело до
неправильного вирішення питання про відкриття провадження у даній справі.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції
підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд питання.
Керуючись ст..ст.307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівське» та
ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 20 жовтня 2010 року скасувати.
Справу повернути до цього ж суду на новий розгляд питання щодо можливості
відкриття провадження у справі.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді