Справа № 22ц-1878 Головуючий у 1 інстанції Кривошеєв Д.А.
Категорія 27 Доповідач Червинська М.Є.
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
20 квітня 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Червинської М.Є.
суддів: Лісового О.О.,
Принцевської В.П.
при секретарі Проляпа О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Слов»янського
міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2010 року за позовом
публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
Рішенням Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня
2010 року солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного
товариства комерційний банк «Приватбанк» стягнута сума заборгованості за
кредитним договором від 7 грудня 2007 року в розмірі 48837,71 доларів США,
проценти за користування кредитом 7258,23 долара США, пеня за несвоєчасне
виконання зобов»язання 1510,39 доларів США, всього 57606,33 долара США, що
складає 456582,01 гривень.
В апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення, ухвалити нове
рішення, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають доказам по справі,
не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 7 грудня 2007 року відповідач
ОСОБА_5 уклав кредитний договір, відповідно до якого отримав в кредит
70000 доларів США, відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 уклали з
банком договори поруки в забезпечення виконання боржником кредитного зобов»
язання. Суд дійшов до висновку, що оскільки відповідач порушив умови кредитного
договору, має заборгованість за кредитним зобов»язанням, з нього та з
відповідачів як поручителів підлягає стягненню на користь банку сума
заборгованості за кредитним договором.
В судове засідання сторони не з»явились, про час і місце розгляду справи
повідомлені.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає,
що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм
матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду
не спростовують.
З матеріалів справи вбачається, що 7 грудня 2007 року між позивачем та
ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, відповідно до якого
відповідач отримав 70000 доларів США із сплатою 16 % річних за користування
кредитом із строком повернення кредиту до 7 грудня 2014 року.
7 грудня 2007 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_6 та
ОСОБА_4 був укладений договір поруки, відповідно до якого відповідачі
поручились за виконання боржником кредитного зобов»язання.
В судовому засіданні встановлено, що боржник порушає умови кредитного
договору, в тому числі щодо щомісячного погашення кредиту та процентів за
користування кредитом, банком надана відповідна довідка щодо вказаної
заборгованості, відповідачі наявність заборгованості не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або
інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти
(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а
позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель
поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.
Статтею 554 ЦК передбачено, що боржник і поручитель відповідають перед
кредитором як солідарні боржники.
На підставі встановлених обставин справи, доказів по справі та відповідно
до зазначених норм матеріального права суд першої інстанції дійшов до
обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог позивача та стягнення
на користь банку суми заборгованості за кредитним зобов»язанням з боржника та
поручителів в солідарному порядку.
Доводи апеляційної скарги відповідачів щодо неврахування судом першої
інстанції тієї обставини, що строк виконання кредитного зобов»язання не
сплинув, кредит наданий до 7.12.2014 року, а тому банк не мав підстав для
стягнення всієї суми за кредитним договором неспроможні.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов»язанні встановлений
строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Частиною
1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов»язання настають
правові наслідки, встановлені договором або законом.
З кредитного договору, укладеному між сторонами вбачається, що сторони
досягли згоди щодо щомісячного погашення боржником кредитного зобов»язання з
виплатою відповідних процентів за користування кредитом, зазначене виплаває як
з договору так і з графіку погашення кредитного зобов»язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором
застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, частиною 1 ст. 1050 ЦК
передбачено, що якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути
позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової
частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини
позики, що залишилась, та сплати процентів.
Системний аналіз зазначених норм матеріального права надає підстави для
висновку, що оскільки відповідач порушає умови кредитного договору щодо
щомісячного погашення кредиту та процентів, має заборгованість, банк мав всі
передбачені законом підстави для стягнення всієї суми заборгованості за
кредитом.
Доводи скарги про те, що судом не враховано, що банк не ставив питання про
розірвання кредитного договору також неспроможні, оскільки розірвання договору
є правом сторони за договором, а не її обов»язком, відповідно до ст. 651 ЦК
України, й стягнення суми заборгованості за кредитним договором не свідчить про
його розірвання.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої
інстанції, висновки суду вони не спростовують, підстав для задоволення
апеляційної скарги, зміни або скасування рішення апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний
суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Слов»янського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2010
року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ
протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: