Справа № 22-231/2011р. Головуючий у І-ій інстанції Пантелєєв Д.Г.
Категорія 41 Суддя-доповідач Сорока Г.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 березня 2011 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого: - Ігнатоля Т.Г.,
суддів: - Кочегарової Л.М., Сороки Г.П.,
при секретарі: - Дерюгіній В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за позовом Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» до ОСОБА_6, треті особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Донецькій області, Маріупольська міська рада, про визнання договору найму жилого приміщення таким, що припинив свою дію, за апеляційною скаргою Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2009 року Орендне підприємство «Азовське морське пароплавство» (далі ОП «АМП») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання договору найму квартири АДРЕСА_1, який укладений 10 лютого 1997 року між ОП «Азовське морське пароплавство» та ОСОБА_6, таким, що припинив свою дію.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно Статуту від 21.06.1993 року № 991 створено ОП „АМП” за рішенням організації орендарів Азовського морського пароплавства. 22.11.1996 року ОП „АМП” придбало за договором купівлі-продажу чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 10.02.1997 року між позивачем та відповідачем було укладено договір найму жилого приміщення на вказану квартиру, згідно п.7.1 якого договір припиняється у зв’язку з розірванням трудового договору. 11 червня 2001 року ОСОБА_6 звільнився з роботи у ОП «АМП» за власним бажанням. Однак квартиру не звільнив, у зв’язку з чим договір найму було продовжено на невизначений строк. Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.05.2003 року стосовно ОП «АМП» порушено справу про банкрутство», а постановою господарського суду Донецької області від 03.11.2004 року ОП «АМП» визнано банкрутом. Квартира як майно підприємства включена в ліквідаційну масу. Ліквідаційна процедура не завершена. Відповідачу пропонувалось звільнити квартиру, однак він відмовляється це зробити, також відмовився викупити квартиру.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 09 грудня 2009 року в задоволені позову ОП «АМП» – відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОП «АМП» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Матвійчука Д.В. в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 30 березня 2010 року апеляційна скарга була задоволена, рішення суду першої інстанції скасоване та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
За касаційною скаргою ОСОБА_6 ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 15 грудня 2010 року рішення апеляційного суду скасоване і справу передано на новий розгляд до апеляційної інстанції.
Представники ОП «АМП», Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області та Маріупольської міської ради в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені, про причини неявки суду не повідомили. Тому колегія суддів розглянула справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення позивача ОСОБА_6 та його представника – адвоката ОСОБА_8, які просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 22 листопада 1996 року ОП „АМП” придбало за біржовим контрактом № 11680 у ПП „Науково-виробнича фірма”Ворс” чотирьохкімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 яку на підставі договору найму жилого приміщення від 10.02.1997 року передало у користування ОСОБА_6 Згідно договору квартира є колективною власністю позивача та передається ОСОБА_6 у тимчасове користування за плату. Строк дії договору в тексті договору не зазначений. Однією з умов припинення договору є розірвання трудового договору, крім розірвання за станом здоров’я або з переходом на пенсію. На підставі заяви ОСОБА_6 від 11.06.2001 року його було звільнено з вказаної дати за ст.38 КЗпП України. У зв’язку з тим, що відповідач не звільнив квартиру і продовжував у ній проживати, договір найму продовжився на невизначений час. Постановою господарського суду Донецької області від 03.11.2004 року ОП „АМП” визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Спірна квартира була включена до складу ліквідаційної маси. 30.09.2008 року спірну квартиру було зареєстровано в БТІ м.Маріуполя за ОП «АМП» як колективну форму власності, а 13.08.2009 року перереєстровано як приватну власність.
За таких обставин , виходячи з того, що передача квартир в найом не відноситься до підприємницької діяльності ОП «АМП», тому у зв’язку з визнанням позивача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури даний договір не припинив свою дію на підставі ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на яку посилається позивач, та враховуючи те, що спірне житло належить до колективної форми власності, що встановлено рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, які залишені без зміни Верховним Судом України (а.с.44,47,46), у зв’язку з чим вимоги ст.ст.781,810 ЦК України, на які посилається позивач в обгрунтування позову, на спірні відносини не поширюються, а також те, що на підставі ч.1 ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» об’єкти житлового фонду не включаються до ліквідаційної маси та в разі банкрутства підприємства передаються до комунальної власності, суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість позову.
З такими висновками суду колегія суддів не може не погодитись, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, їм та наданим доказам дав правильно правову оцінку та відповідно до вимог матеріального і процесуального права обґрунтовано дійшов до висновку про відмову в задоволені позову.
Згідно ст.325 ЦК України суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власником будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженим.
Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського віддання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об’єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об’єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд – це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віддані чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Згідно ч.2 ст.8 цього ж Закону у разі банкрутства підприємства, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад.
З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира була надана ОСОБА_6 у постійне користування, оскільки строк тимчасового користування в договорі не був зазначений, а після звільнення його з роботи питання про звільнення квартири позивач не ставив, квартира залишилась у його постійному користуванні по теперішній час.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 жовтня 2010 року задоволено клопотання ліквідатора ОП «АМП» та Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області та виключено з ліквідаційної маси ОП «АМП» спірну квартиру, яка знаходиться у користування ОСОБА_6
Згідно акта приймання-передачі від 01 грудня 2010 року спірна квартира АДРЕСА_1 ліквідатор ОП «АМП» квартиру передав у комунальну власність Маріупольської міської ради.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права колегія суддів вважає безпідставними.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є безумовною підставою для скасування рішення суду у справі не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не випливають з обставин справи, ніякими доказами не підтверджені та не впливають на правильність висновків і рішення суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв’язку з чим рішення суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга ОП «АМП» підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» - відхилити.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :
Справа № 22-231/2011р. Головуючий у І-ій інстанції Пантелєєв Д.Г.
Категорія 41 Суддя-доповідач Сорока Г.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
10 березня 2011 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого: - Ігнатоля Т.Г.,
суддів: - Кочегарової Л.М., Сороки Г.П.,
при секретарі: - Дерюгіній В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за позовом Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» до ОСОБА_6, треті особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Донецькій області, Маріупольська міська рада, про визнання договору найму жилого приміщення таким, що припинив свою дію, за апеляційною скаргою Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2009 року,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» - відхилити.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :