Справа №22ц-
2850/2011
Головуючий у 1 інстанції Ульяніч І В.
Категорія
20
Доповідач Прокопчук Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У КР А Ї Н И
12 травня 2011
року
м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
Головуючого судді Жданової В.С.
Суддів Прокопчук Л.М., Могутової Н.Г.
При секретарі Руденко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя
особа ОСОБА_3, про визнання угоди дійсною, - за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі його представника
ОСОБА_4 на рішення Пролетарського районного суду м.
Донецька від 31 січня 2011 року, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Пролетарського районного суду міста Донецька від 31
січня 2011 року у задоволенні позову
відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення
суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що
воно постановлено з порушенням матеріального та процесуального права, висновки
суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав
доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати.
Відповідач підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник третьої особи просив рішення суду залишити без змін,
апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, відповідача,
представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд
вважає, що рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу
відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив
рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2008 року між сторонами
був укладений попередній договір, відповідно до умов якого вони домовились про
те, що продавець ОСОБА_2 зобов’язується до 31.12.2008 року продати покупцю
ОСОБА_1 за 9000 дол. США квартиру АДРЕСА_1. Передбачені угодою кошти ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1
17.05.2010 року ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька на зазначену
квартиру було накладено арешт в якості забезпечення позову ОСОБА_3 до
ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що дія
попереднього договору закінчилась 31.12.2008 року, до вказаного часу договір
купівлі-продажу між сторонами не був укладений, з письмовою вимогою про
укладання договору сторони один до одного не звертались.
Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам закону.
Згідно ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого
зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в
майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути
укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Згідно ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім
договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у
термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не
направить другій стороні пропозицію про його укладення.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами нотаріально посвідчений
основний договір укладено не було, тому зобов'язання, встановлене попереднім
договором, припинилося 31.12.2008 року. Отже, відсутні правові підстави для
визнання угоди купівлі-продажу квартири дійсною та визнання за позивачем права
власності на об'єкт нерухомого майна.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що фактично договір сторонами
виконаний, а тому є підстави вважати угоду дійсною, не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України в разі недодержання сторонами
вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно із ч. 2 цієї ж статті, якщо сторони домовилися щодо усіх
істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося
повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його
нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі
наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає
нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його
нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і
нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної
реєстрації.
Як роз'яснив у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6
листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про
визнання правочинів недійсними", вирішуючи спір про визнання правочину, який
підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що
норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів,
які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки
момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України
пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють
прав та обов'язків для сторін.
Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу
житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у
письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній
реєстрації.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що
рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права,
підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний
суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його
представника ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 31 січня
2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її
проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана до суду касаційної
інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді