Судове рішення #18454159

Справа № 22ц-2902                   Головуючий  у 1 інстанції Профатило П.І.

Категорія 52                               Доповідач Червинська М.Є.

__________________________________________________________________  

 

                                        У Х В А Л А

Іменем України

        16 травня 2011 року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                               головуючої: Червинської М.Є.

                                               суддів: Лісового О.О.,

Принцевської В.П.

      при секретарі Зорікової О.А.

     Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на  рішення  Слов"янського

міськрайонного суду Донецької області від 9 грудня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до колективного лікувально-профілактичного закладу "Станція

швидкої допомоги", виконкому Слов"янської міської ради, профспілкового комітету

колективного лікувально-профілактичного закладу "Станція швидкої допомоги",  

комунально-профілактичного закладу "Обласна психіатрична лікарня міста

Слов"янська",  третя особа ОСОБА_4, про поновлення на роботі,

визнання незаконним наказу та медичного висновку, стягнення заробітної плати за

час вимушеного прогулу,  відшкодування моральної шкоди,

                                                              Встановив:

     Рішенням Слов"янського міськрайонного суду Донецької області від 9 грудня

2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

    В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду, посилаючись

на те, що висновки суду не відповідають доказам по справі, не ґрунтується на

нормах матеріального та процесуального права.

      Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у трудових

відносинах, позивачка працювала у відповідача лікарем загально-профілактичної

виїзної бригади, наказом відповідача від 9 вересня 2008  року її було звільнено

з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП в зв"язку із виявленою невідповідністю виконуваній

роботі внаслідок стану здоров"я, що перешкоджає продовженню роботи. Суд дійшов

до висновку, що звільнення позивачки проведене відповідачем з дотримання вимог

трудового законодавства,  захворювання позивачки є таким, що перешкоджає її

роботі в якості лікаря виїзної бригади, висновок щодо її захворювання наданий

на підставі відповідного обстеження належним медичним закладом, суд вважав, що

підстав для задоволення позовних вимог позивачки не має.

      В судовому засіданні представник позивачки підтримав доводи апеляційної

скарги, представник відповідача, третя особа просили скаргу відхилити.

      Заслухавши доповідача, доводи представника позивачки, представника

відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд

вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:

           Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє

апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої

інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального

права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм

матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду

не спростовують.    

      Встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах, позивачка

працювала лікарем загально-профілактичної виїзної бригади колективного

лікувально-профілактичного закладу "Станція швидкої допомоги".

     Наказом відповідача від 9 вересня 2008 року позивачка була звільнена з

роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України в зв"язку із станом здоров"я, яке

перешкоджає продовженню даної роботи (а. с. 4 т. 1).

      Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про психіатричну допомогу"

передбачено, що з метою встановлення придатності особи для виконання окремих

видів діяльності з особливими вимогами до стану її психічного здоров"я вона

підлягає обов"язковому попередньому (перед початком діяльності) та періодичним

(у процесі діяльності) психіатричним оглядам. Порядок проведення попередніх і

періодичних психіатричних оглядів встановлюється Кабінетом міністрів України.

 

       Відповідно до п.2 Порядку проведення обов"язкових попередніх та

періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних

протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій,

служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю

діяльність, або оточуючих, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 27 вересня 2000 року № 1465,  обов"язковий попередній психіатричний огляд

проводиться перед початком діяльності (влаштування на роботу), а обов"язковий

періодичний - у процесі діяльності. Зазначеним Порядком передбачено, що

працівники служби екстреної медичної допомоги проводять обов"язковий

періодичний огляд один різ на рік.

     З матеріалів справи вбачається, що під час проходження обов"язкового

психіатричного огляду в жовтні 2007 року у позивачки був встановлений психічний

розлад, відповідно до п. 11 Порядку протипоказанням для виконання роботи

працівника служби екстреної медичної допомоги є всі форми психічних розладів (у

тому числі на стадії ремісії).

     Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на

невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку

його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом

лише у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або

виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров"я, які

перешкоджають продовженню даної роботи.

     Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про

те, що відповідач мав всі підстави для розірвання трудових відносин з

позивачко, оскільки виявлене в неї захворювання є протипоказанням для виконання

роботи лікаря швидкої допомоги, відповідно до зазначеного Порядку.

      Доводи апеляційної скарги щодо порушення прав позивачки в зв"язку з

відсутність висновку ЛКК неспроможні. З матеріалів справи вбачається, що

позивачка проходила обстеження у комунально-профілактичному закладі "Обласна

психіатрична лікарня міста Слов"янська" з 8.10.2007 року по 18.10.2007 року, в

неї був виявлений психічний розлад, 16.10.2007 року вона була направлена в ЛКК,

рішенням комісії, яка підтвердила діагноз,  була направлена на консультацію для

уточнення діагнозу на кафедру психіатрії Донецького державного медичного

університету, де також була підтверджена наявність захворювання.

     Доводи апеляційної скарги щодо незаконності направлення на періодичний

психіатричний догляд, щодо неврахування наявності у позивачка сертифікату від

11 вересня 2003, порушення прав позивачки та безпідставного встановлення в неї

психіатричного розладу неспроможні. Рішенням Слов"янського міськрайонного суду

Донецької області від 22 вересня 2008 року, яке залишене без змін ухвалою

апеляційного суду Донецької області від 3 грудня 2008 року та ухвалою

Верховного Суду України від 19 січня 2011 року, в задоволенні позовних вимог

ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи,

визнання недійсною госпіталізації, визнання незаконним наказу про проведення

обов"язкового періодичного медичного огляду, визнання недійсним історії хвороби

та довідки про наявність психічного захворювання відмовлено.

    При звільненні позивачки були дотримання вимоги закону щодо

працевлаштування позивачки, від переведення на іншу роботу позивачка

відмовилась, що не спростовувалось в судовому засіданні.

     Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачка на законних

підстав була направлена на періодичний - раз на рік медичний огляд, виявлене в

неї захворювання є протипоказанням для виконання її роботи за трудовим

договором, відповідно до вказаного  Порядку, при звільненні позивачки

відповідачем не були порушені вимоги закону щодо згоди профспілкового орану на

звільнення, переведення працівника на іншу роботу, розірвання трудового

договору на п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України проведене на законних підставах.

     Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої

інстанції, висновки суду вони не спростовують, підстав для задоволення

апеляційної скарги та зміни або скасування рішення суду апеляційний суд не

вбачає.

           

                 Керуючись ст. ст. 307,  308 ЦПК України, апеляційний суд,

                                                     ухвалив:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Слов"янського міськрайонного суду Донецької області від 9 грудня 2010

року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

протягом двадцяти днів  з дня набрання законної сили.  

Головуюча:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація