Справа № 776                                                Головуючий 1-ї інстанції Сенчишин Ф.М.

Категорія- 20                                                      Доповідач: Єлгазіна Л.П.

                                                           УХВАЛА

                                                    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   25 січня  2010року                                                                                       м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого  судді   Зінов,євої А.Г.

 Суддів:  Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.

При секретарі : Крівцові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні   цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1   на рішення Будьоннівського  районного суду міста Донецька від 30 листопада  2010року в цивільній  справі за позовною заявою   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2  – про  відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

                                 ВСТАНОВИВ :

рішенням  Будьоннівського  районного суду міста Донецька від 30 листопада  2010року  у задоволенні   позовних вимог    ОСОБА_1   до   ОСОБА_2  – про  відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

    Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, зазначив, що між позивачем та відповідачкою у неналежній формі був укладений договір – купівлі житлового будинку згідно з вимогами ст.657 ч.1 ЦК України, а недійсне зобов.язання  не підлягає забезпеченню. Відповідачка  право власності на нерухоме майно набула 26.07.2006 року на підставі рішення Будьоннівського райсуду , яким встановлено факт прийняття спадщини  та визнане право власності. Позивач фактично вступив в управління  будинком з 16 вресня  2005 року і достовірно знав  що на місті розташування  літньої кухні розташовано житловий будинок, в якому він і почав мешкати.

    Рішенням третейського суду від 03.08.2007 року  позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені ,  визнано укладений між сторонами договір купівлі – продажу житлового будинку дійсним, та право власності на нерухоме майно : фундамент літ. А-1, літню кухню літ.Б, сарай  літ. Г,  погріб, вбиральню, які розташовані  у АДРЕСА_1.. Як передбачуваний свідомий наслідок таких дій позивача. у БТІ у реєстрації права власності йому було відмовлено через наявність самовільно зведеного житлового будинку. Право захисту позивача підлягало на стадії отриманого завдатку, проте він не звернувся до суду свідомо. Шкода, тобто фактичні витрати, які поніс позивач  при оформленні будинку в експлуатацію, не є доказом того, що відповідачка ввела його в оману і на себе таких зобов.язань вона не брала. Решта позовних вимог також не грунтується на законі.

    Позивач, не погодившись із судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. оскільки його вимоги не були предметом розгляду тртейського суду. Вважає, що він надав суду належні докази і пережив відповідні моральні страждання. Які підлягають задоволенню. Рішення просив скасувати та задовольнити його позовні вимоги по суті.

    В судовому засіданні апеляційного суду  позивач підтримав доводи апеляційної скарги по викладеним  обставинам, просив задовольнити. Відповідачка у судове засідання не з.явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася, від її представника надійшло клопотання про слухання справи у її відсутність. Апеляційну скаргу просила відхилити, рішення суду залишити без змін.

         Заслухавши  суддю- доповідача, пояснення  з,явившихся сторін,  перевіривши  матеріали  справи  і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню   з наступних підстав.

Згідно ст.303 ч.1,3 ЦПК України , - під час  розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суду першої інстанції.

    Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм процесуального права, які є обов.язковою підставою для скасування рішення.

            Апеляційним  судом встановлено,  що  16.09.2005 року позивач досяг згоди з відповідачкою  про купівлю будинку АДРЕСА_1 ( а.с.7) і позивач в рахунок  майбутньої угоди передав відповідачці 2 700 доларів США.

    03.082007 року постійно діючим третейським судом  при асоціації „ Експерт – юрист „ ухвалено рішення яким визнано договір купівлі – продажу житлового будинку дійсним, та право власності на нерухоме майно : фундамент літ. А-1, літню кухню літ.Б, сарай  літ. Г,  погріб, вбиральню, які розташовані  у АДРЕСА_1 (а.с.9-10). Зазначеною нерухомістю позивач вільно користується з 20.06.2007 року згідно з актом передачі (а.с.17) і йому було відомо про відсутність технічної документації.

    В судовому засіданні апеляційного суду позивач заперечував, що він не був обізнаний з приводу того, які  документи необхідні при укладанні угоди та поклався на  завірення представника агента  по нерухомості. Позивач  не заперечує, що на час укладання угоди будинок був недобудований, тобто  йому було відомо, що будинок не введено в експлуатацію і він не перевірив наявність технічної документації та свідоцтво про  право власності на будинок.

Відповідно до вимог ст.22 ЦК України , особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування .

1.   Збитками є:

1.1   втрати, яких особа зазнала у зв,язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила  або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки );

1.2   доходи, якіб особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода ).

3.Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

    Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв,язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди,що має відшкодуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

    4.На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода  може бути відшкодована  і в інший спосіб, зокрема, шкода,завдана майну, може відшкодовуватися в натурі ( передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

    Таким чином , передбачених законом підстав для стягнення збитків,  а саме витрат на виготовлення та узгодження технічної докуметації та  витрат на сплату комунальних послуг, у позивача не вбачається і суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки захист цивільних прав та інтересів судом провадиться у спосіб, що встановлений договором або законом ( ст.16 ЦК України).

    Суд першої інстанції   виконав вимоги ст.. 213 п.3 ЦПК України,   -    повно  з”ясував обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 За вказаних обставин рішення суду слід залишити без зміни.

Відповідно до ст..308 ЦПК України , - апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

  Керуючись ст.. 303 ,  308,  319 ЦПК України,  апеляційний суд,

                                                                УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу        ОСОБА_1    відхилити.

Рішення    Будьоннівського  районного суду міста Донецька від 30 листопада  2010року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення,  і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого  суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів  з дня набрання  законної сили.

                        Головуючий :

                     Судді  -