Справа № 2 «а»-564/09

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 жовтня 2009 року м.

Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Ченченко Т.О.,

при секретарі Діденко Г.Г.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Маричевої Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Димитров Донецької області справу за

адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці і

соціального захисту населення Димитровської міської ради про перерахунок та виплату

недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради (далі по тексту УПСЗН) про перерахунок та виплату недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною.

У судовому засіданні в обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, то вона є матір*ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв*язку з чим перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради до 31 січня 2009 року та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, але відповідач відмовляється виплачувати їй допомогу в розмірі встановленому як прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, посилаючись на Закони України Про Державний бюджет України на відповідні роки. З даною відповіддю УТСЗН вона не згодна і вважає, що Законами України «Про державний бюджет на 2007 рік», «Про державний бюджет на 2008 рік» та «Про державний бюджет на 2009 рік» обмежені її права на отримання встановлених законом сум допомоги по догляду за дитиною, які є невід*ємним конституційним правом на соціальний захист і достатній рівень життя. Просить визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Димитровської міської ради відносно відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не нижче прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років, зобов*язати відповідача провести перерахунок виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2008 року в сумі 5936 гривень 78 копійок.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі зазначивши, що позивач перебувала на обліку у відповідача як одержувач державної допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» по народженню дитини та по догляду за дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» від 22 березня 2001 року - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до статті 1 5 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми», а саме: частину першу статті 15 викладено у наступній редакції: ((Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім*і в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 1 30 гривень».

Відповідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 пункт 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не визнано неконституційним, тому вважають, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають. Просили суд застосувати при вирішенні даної справи строк звернення до суду відповідно до стані 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 31 січня 2006 року народила доньку ОСОБА_5, що встановлено з пояснень позивача, свідоцтвом про народження дитини (а.с. 12). Дочка ОСОБА_5 проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Позивач перебуває на обліку в Димитровському управлінні праці та соціального захисту населення і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі: у липні 2007 року - 161 гривня 65 копійок, у серпні 2007 року - 163 гривні 90 копійок, у вересні 2007 року - 165 гривень 34 копійки, у жовтні 2007 року - 168 гривень 84 копійки, у листопаді 2007 року - 171 гривня 72 копійки, у грудні 2007 року - 110 гривень 88 копійок, з січня до березня місяця 2008 року включно по 130 гривень щомісячно, з квітня до червня місяця 2008 року включно по 207 гривень 69 копійок щомісячно, з липня до вересня місяця 2008 року включно по 208 гривень 69 копійок, з жовтня до грудня місяця 2008 року включно по 228 гривень 66 копійок (а.с. 8).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» від 22 березня 2001 року № 2334-111 передбачено право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Станом на 1 січня 2007 року ця норма Закону надавала таке право особам, не застрахованим в системі загальнообов*язкового державного соціального страхування, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам передбачено статтями 42, 43 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування у зв*язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240- III, за якими дана допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки, у розмірі, що не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом третім частини другої статті 56 «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом чотирнадцять статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту третього розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а тому відповідач здійснював відповідні виплати до вищевказаного порядку та розмірів.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту чотирнадцятого статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними, у зв’язку з чим втратили чинність.

Оскільки Рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з виплати державної допомоги по догляду за дитиною у розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для дитини віком до 6 років за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року підлягають задоволенню.

Нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці судом на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини. Тому суд вважає, що позивач мала право на виплату державної допомоги для дитини до досягнення нею віку трьох років у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року включно.

Незважаючи на правомірність вимог позивача, у задоволенні позовних вимог позивачу за 2007 рік необхідно відмовити у зв*язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права відповідно до вимог статті 99-100 Кодексу адміністративного судочинства, про застосування якого наполягав позивач у письмових запереченнях, а позивачем не надано суду даних на підтвердження поважності пропущеного строку. Причини, наведені позивачем, а саме її юридична необізнаність, не можуть бути судом визнані поважними. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки, відповідно до статті 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян обов’язково підлягають оприлюдненню. Тобто закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання самої людини.

У зв*язку з внесеними змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми», прийнятими Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI Закон № 2334- III не передбачає обмежень або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги, на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 22 лютого 2008 року «Питання призначення і виплати допомоги сім*ям з дітьми» визнані такими, що втратили чинність Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов*язкового державного соціального страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім*ям з дітьми», внесені зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім*ям з дітьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, згідно з якими визначені загальні для застрахованих та незастрахованих осіб умови призначення і виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років. Згідно з пунктом чотири постанови від 22 лютого 2008 року № 57 виплата згідно з цією постановою допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється починаючи з 1 січня 2008 року.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми», в редакції закону від 28 грудня 2007 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім*ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Зміни до стані 15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» внесені 28 грудня 2007 року на підставі пункту 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Редакція Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» від 28 грудня 2007 року на цей час є чинною, внесені зміни не були предметом розгляду Конституційного Суду України і не визнавались у зв*язку з цим неконституційними. Тому суд вважає, що виплати державної допомоги по догляду за дитиною позивачу Управлінням праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради у 2008 році здійснювались відповідно з діючим законодавством і позовні вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій відповідача з приводу відмови виплатити за наведений період недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною та стягненні цих сум не підлягають задоволенню.

На підставі Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», керуючись ст.ст. 11, 86, 94, 97, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління праці і соціального захисту населення Димитровської міської ради про перерахунок та виплату недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.