Справа № 22ц-1113/2011
Головуючий у 1 інстанції Кулик С.В.
Категорія
27
Доповідач Баркова Л.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Баркової Л.Л.
суддів Песоцької Л.І., Кучерявої В.Ф.
при секретарі : Кузнецові А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за
позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний
банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним
договором
за апеляційною скаргою відповідач ОСОБА_1 на рішення Жовтневого
районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 травня 2011 року
в с т а н о в и л а :
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області
від 19 травня 2011 року позов ПАТ «Перший Український міжнародний Банк» до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено
частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за відсотками по
договору кредиту від 14.03.2008 року за період 02.10.2009 року - 10.01.2011
року в розмірі 79582,22 доларів США та пеню за період 10.02.2010року -
10.01.2011 року в розмірі 79582,22 доларів США, що за офіційним курсом НБУ
станом на 03.02.2011 року становить 632018,12 гривень та судові витрати у
розмірі 1700грн. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду
скасувати та відмовити Банку у стягненні заборгованості. Посилається на
порушення норм процесуального права та неправильне застосування положень
матеріального закону, невідповідність висновків суду обставинам справи, які
неповно з»ясовані.
У відповідності з вимогами ч.2 статті 305 ЦПК України апеляційний суд
розглядає справу у відсутності відповідача ОСОБА_1, який будучи належним
чином повідомленим про дату час і місце судового розгляду справи 26 липня та 15
вересня 2011 року, в зазначені дні направив до апеляційного суду письмові
заяві, що розглядові справи не перешкоджає.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «Приват
Банк» Маштакова С.А., який просив скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи
в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів
вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Розглядаючи справу, суд повно, всебічно і об’єктивно встановив її
обставини, дав правильну оцінку наданим доказам і дійшов до обґрунтованого
висновку про те, що оскільки умови кредитного договору не виконуються, то
відповідач має відшкодувати кредиторові завдані порушенням зобов’язань збитки з
урахуванням визначеного сторонами розміру процентів та пені за весь час
прострочення, але в розмірі, який не перевищує суму заборгованості.
Не погодитися з таким висновком суду не можна.
Згідно до положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша
фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит)
позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник
зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок
позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі
прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати
дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів,
належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи між ЗАТ, нині ПАТ, « Перший
Український міжнародний Банк» та ОСОБА_1 14 березня 2008 року укладено
кредитний договір № 6170784 про надання відповідачу кредиту у розмірі
500000,00 доларів США для використання на свій розсуд строком до 14 березня
2018 року із щомісячною сплатою кредиту та відсотків річних за користування
ним в розмірі 12,90% річних відповідно до графіку, визначеному у Додатку №1 до
цього договору. Позичальник зобов’язався щомісячно, відповідно до встановленого
графіку сплачувати кредитору тіло кредиту відсотки за користування, а при
порушенні строків повернення кредиту і відсотків за кредит сплатити пеню в
розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період від суми
прострочених виконанням зобов»язань за кожен день прострочення та за
невиконання обов»язків.
У забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між сторонами
того ж дня було укладено та нотаріально посвідчено іпотечний договір, за яким
відповідач передав нежитлову будівлю, що належить йому на праві власності за
адресою: АДРЕСА_1.
У зв»язку із невиконанням кредитного договору та зверненням позивача до
суду, рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 07.07.2010 року з
відповідача на користь Банку було стягнуто заборгованість за кредитним
договором станом на 01.10. 2009 року основну суму кредиту 476587,79 доларів
США, відсотки за його користування в розмірі 62504,49 долар США пеню 35090,87
долар США, штрафи в розмірі 52658,78 доларів США і 376481,40 грн.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Донецької області від 26 жовтня 2010 року рішення в частині стягнення
заборгованості за кредитним договором залишено без зміни.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ від 8.02.2011 року зазначені судові рішення залишено без
зміни.
Відповідно до наданого Банком розрахунку та поясненнями представника
позивача в апеляційному суді, заборгованість за кредитним договором станом
на 10 січня 2011 року позивачем не сплачено, рішення суду не виконане і тому з
цього часу виникла заборгованість, що складає 159164,44 доларів США, із яких :
79582,22 доларів США заборгованість про процентам за користування кредитом, та
831568,58 пені за порушення строків виконання зобов»язань.
Факт підписання кредитного договору та отримання 14 березня 2008 року
кредиту і іноземній валюті в розмірі 500000 доларів США на розвиток
бізнесу, невиконання умов договору щодо внесення щомісячних платежів
відповідно до графіку та наявності прострочення платежів на час звернення
позивача до суду та направлення Банком листів про дострокове виконання зобов»
язань, відповідачем не оспорюється.
Таким чином, при укладенні кредитного договору в іноземній валюті
(доларах США) і беручі на себе певні обов»язки щодо погашення цього кредиту
та процентів, сторони договору повинні були усвідомлювати, що курс
національної валюти до долара США не є незмінним, що зміна цього курсу можливо
настане, а тому відповідач повинен був передбачити та врахувати підвищення
валютного ризику за цим договором
Тому посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що він не мав і не має
можливості виконувати умови кредитного договору, а тому суд міг зменшити розмір
пені на більшу суму є безпідставними. При ухвалені рішення суд першої
інстанції врахував положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшив розмір пені, що
не перевищує розміру збитків.
Інших обставин, що мають істотне значення для визначення розміру пені
позивачем в апеляційній скарзі не наведено.
Не заперечується позивачем і той факт, що на час розгляду справи питання
про розірвання кредитного договору не вирішувалось.
З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги щодо відсутності
підстав для задоволення позовних вимог за договором, за яким Банк вже не міг
нараховувати проценти та штрафні санкції у зв»зку із ухваленням судового
рішення 07.2010року, є неспроможними.
Посилання позивача на неправильність наданого Банком розрахунку з 02.10.
2009 року є безпідставними, спростовуються умовами договору та наданим Банком
розрахунком.
Інші доводи апеляційної скарги не приводять судову колегію до висновку
про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи
процесуального права, які є підставами для скасування або зміни оскаржуваного
судового рішення. Крім того, вони спростовуються встановленими обставинами, що
містяться в матеріалах справи.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постановлене
рішення відповідає положенням статей 203, 526, 530, 543, 553-554, 610, 625,
1048-1050 ЦК України, 10,11,60,212-215 ЦПК України і підстав для його
скасування не має.
Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області
від 19 травня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, може бути
оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Судді