Справа № 22ц-
2237/2011
Головуючий у 1 інстанції Лутай А.М.
Категорія
32
Доповідач Новосьолова Г.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 березня 2011
року
м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Шевченко В.Ю.,
суддів: Хейло Я.В., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Яменко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого
акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу», на рішення Харцизького
міського суду від 24 січня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець
Донбасу», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України м. Харцизька про відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харцизького міського суду від 24 січня 2011 року позовні вимоги
ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Шахта
«Комсомолець Донбасу», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України м. Харцизька, про відшкодування моральної шкоди -
задоволені частково, стягнуто на користь позивача 12 000 гривень. Вирішено
питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої
інстанції, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на
порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд, без належних підстав
визначив наявність моральної шкоди, посилаючись на ст..237-1 КЗпП України та
ст..1167 ЦК України, виходячи лише з того, що у позивача встановлено стійку
втрату працездатності. Суд не з’ясував конкретні обставини по справі,
безпідставно застосував практику врегулювання страхових правовідносин при
розгляді справи про трудові правовідносини, що виникають при ушкодженні здоров’
я працівника внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я.
Позивач в засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної
скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача, третя особа в засідання апеляційного суду не з»
явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної
скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з
наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, працюючи тривалий час на
підприємствах вугільної галузі у шкідливих умовах під час виконання трудових
обов’язків отримав професійні захворювання.
Згідно висновку МСЕК від 26 лютого 2009 року ОСОБА_1 вперше встановлено 40%
втрати професійної працездатності з 19 лютого 2009 року у зв’язку з професійним
захворюванням – хронічна вертеброгенна пояснично – крістцова радікулопатія, та
встановлена третя група інвалідності безстроково.
Враховуючи, що ушкодженням здоров’я, позивачу завдано моральну шкоду, оскільки
професійне захворювання призвело до порушення нормальних життєвих зв‘язків та
потребує від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, суд з
урахуванням глибини його моральних і фізичних страждань, визначив розмір такої
шкоди у сумі 12 000 гривень.
Відповідно до ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах,
організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений
ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або
уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої
шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних
страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових
зусиль для організації свого життя.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що
відповідач не створив позивачеві безпечних і нешкідливих умов праці, внаслідок
чого він отримав професійне захворювання, яке потягло за собою втрату
професійної працездатності, внаслідок чого позивач зазнає фізичні і моральні
страждання.
Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги відносно того, що виниклі між
сторонами правовідносини не поширюються норми трудового законодавства, є
непереконливими.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції повно та всебічно
встановив обставини справи, дав належну оцінку доказам по справі, врахував
характер , глибину та тривалість моральних страждань позивача, якого визнано
інвалідом третьої групи, встановлено 40% втрати професійної працездатності,
ступінь порушення його життєвих зв»язків, що впливає на його психологічний стан
та потребує додаткових зусиль для організації свого життя, а також врахував
вимоги розумності і справедливості.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
В рішенні суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про визначення суми
відшкодування моральної шкоди , а також навів мотиви, з яких він не приймає до
уваги заперечення відповідача та оцінив докази за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у
судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідає вимогам
ст.213 ЦПК України.
Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу
і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив
рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець
Донбасу» - відхилити.
Рішення Харцизького міського суду від 24 січня 2011 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в
касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: