Справа № 22-610/2011 року Головуючий першої інстанції Павленко
Л.М.
Категорія 21 Доповідач:
ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„11 січня 2011 року Апеляційний суд Донецької
області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М.
При секретарі: Муравченко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну
скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на додаткове рішення Київського районного суду м. Донецька від 26
жовтня 2010 року за позовом ОСОБА_4, діючого в інтересах
ОСОБА_5, до ОСОБА_6 про визнання
договору дарування недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 25 липня
2008 року ОСОБА_5 поновлено строк для звернення до суду, визнано
недійсним договір дарування житлового АДРЕСА_1, укладений 22 жовтня 2004 року між ОСОБА_5 та
ОСОБА_6, посвідчений державним нотаріусом Шостої Донецької
державної нотаріальної контори.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 28 липня 2010 року
заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 липня 2008 року
залишено без змін.
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Донецька від 26 жовтня
2010 року визнано недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними
АДРЕСА_1, укладений 22 жовтня 2004 року між
ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений
державним нотаріусом Шостої Донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_8 та зареєстрований у реєстрі за № 3-1449 та повернуто сторони у первісний
стан.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, правонаступник відповідача
через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати
додаткове рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені заяви
прокурора про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на порушення судом
норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_3 посилається на те, що суд
безпідставно не прийняв до уваги заяву про відкладення розгляду справи у зв’
язку з відрядженням за межі області. Ухвалюючи додаткове рішення щодо визнання
недійсним договору дарування також в частині земельної ділянки, суд в порушення
вимог ст. 60 ЦПК України не з*ясував правовий статус земельної ділянки, чи
належить вона ОСОБА_7 на праві власності чи на праві користування. Крім
того, суд не обґрунтував своє рішення нормами статей 140,141,143 Земельного
Кодексу України, оскільки саме ці норми спеціального закону регулюють спірні
правовідносини. Вважає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження
вимог про визнання недійсним договору в частині дарування земельної ділянки.
Сторони до апеляційного суду не з*явилися, про час та місце розгляду
справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши
наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не
підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і
залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення
з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції при ухвалені додаткового рішення зазначено, що
при винесені рішення 25 липня 2008 року суд не вирішив позовні вимоги щодо
земельної ділянки, які були зазначені в позові та про що йдеться мова в
описовій частині зазначеного рішення.
Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з такими висновками суду
першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах
закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може
за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити
додаткове рішення, якщо стосовно якої – небудь позовної вимоги, з приводу якої
сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно відображені
обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені
обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і
підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Додаткове рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи скарги до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують
фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку
про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело
або могло призвести до ухвалення помилкового рішення.
Керуючись ст.ст. 307,308, 313,315 ЦПК України, апеляційний суд –
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Додаткове рішення Київського районного суду м. Донецька від 26 жовтня 2010
року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена
безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня
набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: