Справа № 22ц-1285 Головуючий у 1 інстанції Гайдар А.В
Категорія 26 Доповідач Червинська М.Є.
__________________________________________________________________
У х в а л а
Іменем України
23 лютого 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Червинської М.Є.
суддів: Лісового О.О., Дундар І.
О.
при секретарі Проляпа О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну
справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Шахтоуправління
«Південнодонбаське «№ 1» на рішення Вугледарського міського суду Донецької
області від 7 червня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до
державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське «№ 1» про
відшкодування моральної шкоди,
Встановив:
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 7 червня 2010
року з державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське «№ 1» на
користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди
стягнуто 15000 гривень, на користь держави судовий збір – 2,80 гривень, витрати
на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 5 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити
нове рішення, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не
ґрунтуються на нормах матеріального права, не відповідають доказам по справі,
суд неправильно визначив розмір моральної шкоди, стягнута судом сума є надмірно
значною.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходився з відповідачем у
трудових відносинах, під час виконання трудових обов"язків отримав каліцтво,
висновком МСЕК від 2.10.2007 року йому вперше була встановлена стійка втрата
працездатності 25%, позивач визнаний інвалідом 3 групи. Суд стягнув на користь
позивача на відшкодування моральної шкоди 15000 гривень, при цьому вважав, що
саме відповідач повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду, спричинену
ушкодженням здоров»я внаслідок виконання трудових обов»язків за трудовим
договором та втратою працездатності.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної
скарги, позивач в судове засідання не з»явився, про час і місце судового
засідання повідомлений.
Заслухавши доповідача, доводи представника відповідача, дослідивши
матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає
відхиленню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив
рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний
суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і
процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у трудових
відносинах, під час виконання трудових обов»язків позивач отримав каліцтво,
про що був складений акт форми Н-1, висновком МСЕК від 2.10.2007 року позивачу
вперше була встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 25%, позивача
визнано інвалідом 3 групи.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або
уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо
порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних
життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого
життя.
На підставі вказаної норми матеріального права і відповідно до
встановлених обставин справи, суд дійшов до правильного висновку, що відповідач
повинен відшкодувати позивача моральну шкоди, заподіяну внаслідок ушкодження
здоров»я.
Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України
на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-1У зупинено дію абзацу четвертого
статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх
сімей), підпункту "е" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34, п. 5 ст. 47
( в частині знижок та надбавок до розміру страхового внеску) Закону України
"Про загальнобов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності". Таким чином, на час виникнення правовідносин між сторонами та
виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди - з часу
встановлення стійкої втрати працездатності, був відсутній обов"язок Фонду,
передбачений законом, на сплату потерпілому моральної шкоди.
Вирішуючи спір, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що за
відсутності обов"язку Фонду сплатити потерпілому моральну шкоду та на підставі
правил ст. 237-1 КЗпП України, саме власник або уповноважений ним орган несе
відповідальність за моральні страждання, які зазнав потерпілий внаслідок
пошкодження його здоров"я.
Доводи апеляційної скарги відповідача про неправильне визначення розміру
моральної шкоди не можуть бути прийняті до уваги. Суд першої інстанції
правильно врахував фактичні обставини справи, докази щодо пошкодження здоров»я
позивача внаслідок нещасного випадку на виробництві тощо. Стягуючи на користь
позивача на відшкодування моральної шкоди 15000 гривень, суд першої інстанції
правильно виходив з правил ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно з якими при
визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і
справедливості.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої
інстанції, висновки суду вони не спростовують, апеляційний суд підстав для
задоволення апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляційну скаргу державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське
«№ 1» відхилити.
Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 7 червня 2010 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ
протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: