Справа № 2 «а» -506/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 жовтня 2009 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Ченченко Т.О.,
при секретарі Діденко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Димитров Донецької області справу за
адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в
місті Димитров Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної
допомоги дітям війни,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області (далі за текстом УПФУ) про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни, в обґрунтування якого зазначила, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, у зв*язку з чим згідно статті 6 зазначеного Закону має право з 9 липня 2007 року отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком, але відповідач ніяких доплат до пенсії їй не нараховував та не виплачував, отже вчинив неравомірну бездіяльність чим порушив її законні права та інтереси. Просила суд зобов*язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2008-2009 роки в сумі 2139 гривень 00 копійок.
Позивач у судовому засіданні повністю підтримала свої позовні вимоги, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними у позовній заяві, наполягала на задоволенні позову.
Представник відповідача до судового засідання не з*явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, надала суду клопотання з проханням справу розглянути без її участі, у своєму письмовому заперечення зазначила, що позов не визнає через те, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році Кабінетом Міністрів України, на який Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було покладено його визначення, не було впроваджено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни, яке виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у новій редакції, за якою підвищення вперше виплачувалося у 2008 році, а потім і у 2009 році у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому вимоги позивача вважає незаконними, наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, який позивачем пропущено без поважної причини.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін і немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з’явились до суду.
Судом встановлено, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У (далі за текстом Закон № 2195-1У) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м.Димитров Донецької області та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 та довідкою УПСЗН (а.с. 7-12).
Відповідно до ст. 6 Закону № 2195-1 У, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення зазначених соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року N 3235-IV (в редакції закону України від 19.01.2006 року № 3367-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зазначена норма Закону не була предметом розгляду і Конституційного суду України.
Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-У дію стані 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" знову зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, у зв’язку з чим втратили чинність.
Оскільки Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії", підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, є чинним лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до пункту 41 розділу П Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України " від 28 грудня 2007 року № 107-У1 текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, за якою розмір спірного підвищення дорівнює розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
На підставі цієї правової норми позивачу у 2008 році було сплачено відповідачем спірне підвищення у розмірі:
з 01.01.2008 року - 47, 00 грн.,
з 01.04.2008 року - 48, 10 грн.,
з 22.05.2008 року - 48, 10 грн.,
з 01.07.2008 року - 48, 20 грн.,
з 01.10.2008 року - 49, 80 грн.
Зазначена норма Закону визнана неконституційною за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Згідно за ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2008 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Рішення Конституційного Суду України набрало чинності 22.05.2008 року, тому суд вважає, що за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивач мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону № 2195-1У у розмірі 715, 23 грн. ((481 грн. х 30 %/31 х 10дн.+ 481 грн. х 30 %+ 482 грн. х 3 місяці х 30 % + 498 грн. х 3 місяці х 30 %) - (48, 10 грн. х
30 % /31 х 10 + 48, 10 грн. + 48, 20 грн. х 3 місяці + 49, 80 грн. х 3 місяці).
Згідно із ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 звернулась до Димитровського міського суду Донецької області з даним позовом 28 серпня 2009 року, тобто, позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008 року до 28.08.2008 року.
Згідно із ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягає на цьому.
Позивач, заявляючи щодо поновлення строку звернення до суду, не навела поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є її юридична необізнаність, те, що про порушення своїх прав їй стало відомо від знайомих, які звертались до суду з аналогічними питаннями.
Суд вважає, що позивачем без поважної причини пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни у період з 22.05.2008 року до 28.08.2008 року, тому відповідач зобов*язаний нарахувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 28 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 407 гривень 64 копійки, із розрахунку: 482 грн.: 31 день х 4 дні х 30 % = 18, 66 грн., - (48, 20: 31 х 4) = 12, 44 + 395, 20.
Згідно за ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009» від 26.12.2009 року № 835-У1 розміри соціальних державних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Виходячи з даної норми Закону, спірне підвищення у 2009 році повинне сплачуватися відповідно до нової редакції ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка була запроваджена Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» і яка не визнана неконституційною.
Тому, суд вважає, що виплата підвищення до пенсії дітям війни у 2009 році здійснюється відповідачем, у тому числі і на користь позивача, відповідно з діючим законодавством, через що вимоги позивача про зобов*язання відповідача перерахувати у 2009 році спірне підвищення із розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком не підлягають задоволенню.
Частково задовольняючи позов з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
На підставі вищевикладеного, Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Зобов*язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Димитров Донецької області здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 28 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 407 (чотириста сім) гривень 64 копійки за рахунок коштів Державного бюджету.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.