Судове рішення #18453024

Справа № 22 – 1251/2011 р.                               Головуючий у 1-ій

інстанції Курбанова Н.М.  

Категорія          

42                                                                  Суддя-

доповідач- Ігнатоля Т.Г.

                                                      Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                             І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

4 жовтня 2011 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Донецької області у складі:

                                      головуючого  - Ігнатоля Т.Г.,

                                      суддів     -  Сорока Г.П.,

Кочегарової Л.М.,

                                      при секретарі -  Грішко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу

                 за позовом  Виконавчого комітету Маріупольської міської ради  

до ОСОБА_4 та неповнолітнього  ОСОБА_5  про  усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та

виселення, треті особи – Служба у справах дітей Орджонікідзевської  

райадміністрації та Житлово – Комунальне підприємство «Новий Східний»

                 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 – ОСОБА_7  на рішення  Орджонікідзевського районного суду м.

Маріуполя від 20 травня 2011 року, -

в с т а н о в и л а  :

                  У листопаді 2010 року  виконавчий комітет Маріупольської

міської ради звернувся  до суду  з позовом про визнання  ОСОБА_4  та

неповнолітнього  ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим

приміщенням у  квартирі  АДРЕСА_1

 та про виселення їх з зазначеної квартири,  посилаючись на те,  що їм на

підставі рішення виконкому міської ради виділено інше житло, вони  дали зобов»

язання звільнити вказану квартиру, але не виконують свої зобов»язання.

                  У квітні 2011 року  позивач  змінив свої позовні вимоги та

просив усунути перешкоди  в користуванні спірною квартирою шляхом виселення

ОСОБА_4  і неповнолітнього ОСОБА_5 без надання іншого жилого

приміщення.  

                  Рішенням  Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від

20 травня 2011 року  позов задоволено.  Усунуті перешкоди  в користуванні  

жилим приміщенням шляхом виселення  з АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5  без надання іншого

жилого приміщення.

                  В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 – ОСОБА_7. просить рішення скасувати  та ухвалити нове рішень про відмову у позові,

посилаючись на  те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом

порушені норми  матеріального та процесуального права.

                  Представник виконавчого комітету Маріупольської міської

ради,  ЖКП               « Новий Східний»  в судове засідання апеляційного суду

не з»явилися,  направили листи про розгляд справи у їх відсутність.

                  Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_7,  який

підтримав доводи    апеляційної скарги  та просив  її задовольнити, пояснення

представника служби у справах дітей  Орджонікідзевської райадміністрації  -

ОСОБА_8,   яка просила вирішити справу у відповідності з вимогами

закону,  перевіривши  матеріали справи  та обговоривши доводи апеляційної

скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а

рішення суду в частині виселення  скасуванню  з наступних підстав.

 

                 Згідно ст.309 ЦПК України  підставами для скасування рішення

суду першої інстанції і ухвалення нового рішення  є  неповне з*ясування судом

обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають

значення  для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків

суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм

матеріального або процесуального права, розгляд і вирішення справи

неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено

відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і

заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;

ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

                  Судом  встановлено і це підтверджується матеріалами справи,  

що   двокімнатна АДРЕСА_1

жилою площею 27,4 кв.м., загальною – 45,36 кв.м.  є комунальною власністю.

                 На підставі ордеру №008436  в зазначеній квартирі  проживали

та  були  зареєстровані – 30 грудня 1997 року – ОСОБА_7, ОСОБА_9 ,

ОСОБА_5;  25 вересня 1998 року – ОСОБА_4, 17 грудня  1999 року  –

ОСОБА_10, що підтверджується  копією особистого рахунку НОМЕР_1, відкритого

ЖКП «Новий Східний»  ( а.с. 6).  

                 На підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради №19

від 20 січня 2010 року, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України

№42 від 13 січня 2010 року,  було  прийняте  рішення про видачу ордерів  на

жилі приміщення громадянам  згідно зі списком, затвердженим  розпорядженням

Кабінету Міністрів України №42-р від 13 січня 2010 року ( а.с.7-10).

                  Сім»ї  ОСОБА_4  на склад 5 чоловік  було виділено дві

двокімнатні АДРЕСА_1

                 Згідно  ордеру № 006278, виданого 22 січня 2010 року,  

АДРЕСА_2  була виділена  

ОСОБА_7,  на склад сім»ї два чоловіка – дружину ОСОБА_4 та сина

ОСОБА_5  В зазначеній квартирі 4 березня 2010 року  зареєструвався  

ОСОБА_7

                Згідно ордеру №006277 від 22 січня 2010 року квартира №125

виділена   ОСОБА_10, яка   зареєструвалася в ній 11 лютого 2010 року разом

з онуком  ОСОБА_9 Зазначені обставини підтверджені  копіями  особистих

рахунків НОМЕР_2 та НОМЕР_3( а.с. 4,5).

                  Після  надання ордерів та заселення вказаних квартир ОСОБА_4  та ОСОБА_5  виселятися  з АДРЕСА_1  відмовилися,  з заявою про зняття з реєстрації в цій квартирі  не

зверталися, що підтверджено актом ЖКП « Новий Східний» від 22 березня 2010 року

( а.с. 12).

                 На підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради  

№92  від 17 березня 2010 року  родина ОСОБА_7  була знята з обліку

громадян, які потребують   поліпшення житлових умов.

                  Задовольняючи  позов про виселення   відповідачів  з займаної

квартири без надання іншого жилого приміщення,  суд виходив з того, що  вони  

перешкоджають  розпорядженню позивачем комунальною власністю міста – спірною

квартирою, яку позивач має намір виділити іншій родині, яка також потребує

поліпшення житлових умов; що відповідачами не оскаржувалося рішення виконкому

про надання їм  житла, решта членів сім»ї переселилася в надані квартири, тому,

підстав залишати їх в спірній квартирі немає.

                  Колегія суддів  не може повністю погодитися з висновками суду

щодо виселення відповідачів без надання іншого жилого приміщення  з таких

підстав.

                  Згідно з ч.3,4 ст.9 ЖК України ,ніхто не може бути виселений

із займаного  жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим

приміщенням   інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові

права охороняються законом, за винятком випадків,коли вони здійснюються в

суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших  громадян або  

державних і громадських  організацій.                    

                  Відповідно до  ч.1,2 ст.109 цього Кодексу, виселення із

займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне

жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі

приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої

особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

                 Отже, зазначена норма передбачає загальний порядок виселення

із займаного жилого приміщення з підстав, установлених законом, натомість не

передбачає підстав виселення громадян без надання іншого жилого приміщення.

                  Підстави для виселення   наймачів та членів їх сімей  з

займаного житла  без надання інших жилих приміщень передбачені ст.116 ЖК

України. Позивачем при зверненні до суду з позовом не наведені підстави,

встановлені законом для виселення відповідачів із займаної ними  квартири без

надання іншого жилого  приміщення.              

                   Як вбачається зі змісту позовної заяви виконкому

Маріупольської міської ради,  фактично мова йде про переселення відповідачів у

надане їм  жиле приміщення.

                  Відповідно до п.64 Правил  обліку громадян, які потребують  

поліпшення житлових умов,і надання їм жилих приміщень в Українській  РСР,  

затверджених  постановою Ради Міністрів Української РСР і Української ради

профспілок від 11 грудня 1984 року №470,  з наступними змінами,  громадяни,

відносно яких  прийнято рішення про надання жилого приміщення, дають письмове

зобов»язання  про звільнення займаного  жилого приміщення в будинку державного

або громадського  житлового фонду чи в будинку  житлово- будівельного

кооперативу (за винятком тих  кому жиле приміщення належить на праві приватної

власності).

                  Згідно п. 66 даної постанови,   у надане  жиле приміщення

переселяються члени сім»ї, які включені в ордер і дали письмове зобов»язання

про переселення в це  приміщення.

                  З матеріалів справи вбачається, що  у зв»язку з наданням  

сім»ї ОСОБА_7  АДРЕСА_2 відповідачка ОСОБА_4 підписала  зобов»язання про  звільнення

займаної АДРЕСА_1 ( а.с.

11).

                  Тому, наступні дії відповідачки про відмову у звільненні

займаної квартири  разом з неповнолітнім сином ОСОБА_5 свідчать  про  

здійснення ними перешкод в користуванні   позивачем спірною квартирою,   у зв»

язку з чим ці перешкоди повинні бути усунуті шляхом виселення відповідачів  зі

спірної квартири та переселення їх в надану квартиру.  

                   Посилання представника відповідача на те, що це   зобов»

язання  не  відповідає дійсності, оскільки не містить підпису   ОСОБА_5  

та начальника ЖКП «Новий Східний» є неспроможними, оскільки   копія зобов»

язання , яка міститься в матеріалах справи завірена в установленому законом

порядку загальним відділом Маріупольської міської ради;    ОСОБА_5  є

неповнолітнім і  його інтереси представляють батьки, які  розписалися в зобов»

язанні; підписом  начальника ЖКП «Новий Східний» завірені підписи  наймача та

членів його сім»ї, які дали зобов»язання звільнити займану квартиру.

                  Доводи скарги про те, що  при наданні  двох двокімнатних

квартир    на його сім»ю позивачем не було враховано, що його син ОСОБА_5

є інвалідом дитинства і  має право на пільгове отримання додаткової жилої

площі,   на думку колегії суддів, не впливають на  висновки суду щодо

обґрунтованості їх виселення зі спірної квартири, оскільки  рішення  виконкому

про надання житла   не скасоване.

                  У зв»язку з викладеним, колегія суддів вважає, що  доводи

апеляційної скарги підлягають частковому  задоволенню,  рішення суду підлягає

скасуванню  в частині виселення  відповідачів без надання іншого жилого

приміщення з ухваленням нового рішення  про  виселення ОСОБА_4  і  

ОСОБА_5 з займаної АДРЕСА_1  та  переселення їх у  надану АДРЕСА_2

                 Керуючись ст. 307,309 ,316 ЦПК України, колегія суддів, -

                    в и р і ш и л а :

                 Апеляційну скаргу ОСОБА_7, діючого в

інтересах ОСОБА_4 та неповнолітнього  ОСОБА_5,  задовольнити  частково.

                  Рішення  Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від

20 травня 2011 року,  в частині виселення без надання іншого жилого приміщення,

  скасувати.

                 Позов виконавчого комітету Маріупольської міської ради про

виселення  задовольнити частково.

                 Виселити ОСОБА_4 та неповнолітнього

ОСОБА_5  з АДРЕСА_1 та переселити їх в АДРЕСА_2

                  В  частині  усунення перешкод в користуванні жилим

приміщенням  рішення залишити без зміни.

                  Рішення  набирає законної сили з моменту проголошення, і може

бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом

подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація