Справа №22 -ц -1321- 2011р. Головуючий у І
інстанції Попека О.В.
Категорія -
50
Доповідач Ігнатоля Т. Г.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
28 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Донецькоі області в складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,.,
суддів Кочегарової Л.М, Сорока Г.П.,
з участю секретаря Грішко С.ЮВ.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за
позовом органу опіки та піклування Тельманівської районної державної
адміністрації Донецької області, що діє інтересах ОСОБА_3,
до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав за
апеляційною скаргою прокурора Тельманівського району Донецької області на
рішення Тельманівського районного суду Донецької області від 14 червня 2011
року ,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Тельманівського районного суду Донецької області
від 14 червня 2011 року у задоволенні позову органу опіки та піклування
Тельманівської районної державної адміністрації Донецької області, що діє
інтересах малолітньої ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про позбавлення
батьківських прав відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор просить рішення скасувати і
постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що суд
неповно з"ясував обставини справи. які мають значення для її вирішення, не
дав належної оцінки наданим доказам та зробив висновки, які не відповідають
фактичним обставинам справи.
Відповідач ОСОБА_4 та прокурор в судове засідання
апеляційного суду не з"явилися, будучи належним чином повідомленими про час та
місце розгляду справи, про що свідчить розписка про вручення повістки ОСОБА_4 та розписка прокурора про повідомлення про час та місце розгляду справи.
Тому, у відповідності з ч.2 ст.305 ЦПК України справа розглянута у відсутність
зазначених осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника органу
опіки та піклування Тельманівської районної державної адміністрації Донецької
області ОСОБА_5, яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення
допитаної в якості свідка опікуна дитини - ОСОБА_6, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів
вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що
відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати дитини - ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після смерті матері дитина проживає в селищі АДРЕСА_1 з
бабусею - ОСОБА_6, яка є її опікуном.
Згідно з висновком органу опіки та піклування
Тельманівської районної державної адміністрації від 17 листопада 2010 року
ОСОБА_6 піклується життям дитини, виявляє турботу про неї, займається
вихованням та навчанням дитини, морально та матеріально її підтримує. Згідно з
актом перевірки житлово - побутових умов проживання в будинку ОСОБА_6
створені всі умови для проживання та виховання онуки.
Батько дитини - відповідач ОСОБА_4 від виховання доньки
відмовляється, здоров"ям та навчанням не цікавиться, батьківської турботи не
проявляє, дитину з 2003 року жодного разу не відвідував.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що
позивач не надав належних та об"єктивних доказів про те, що відповідач
навмисно ухиляється від виконання своїх обов"язків по вихованню дитини.
Колегія суддів вважає, що суд, розглядаючи справу, повно та
об"єктивно перевірив доводи сторін, встановленим фактам і доказам дав
правильну оцінку і дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні
позовних вимог, оскільки цей висновок відповідає вимогам закону та матеріалам
справи.
Згідно з положеннями ст.164 Сімейного Кодексу України, мати
та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він,
серед інших підстав, ухиляються від виконання своїх обов"язків по вихованню
дитини.
Згідно зі ст.ст.10,60 ЦПУК України кожна сторона
зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу
своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини , які мають
значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб,
які беруть участь у справі, виникає спір.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень відповідача
ОСОБА_4 в судовому засіданні в суді першої інстанції, після смерті
дружини між ним та матір"ю дружини -ОСОБА_6, склалися неприязні
стосунки і він дуже бажає, але не може спілкуватися з дитиною, яка залишилася
проживати з бабусею. Забрати дитину він не має можливості, оскільки не має
належних житлових умов для її проживання, але аліменти сплачує та не
бажає позбавлятися рідної дитини.
Допитана в судовому засіданні бабуся ОСОБА_3- ОСОБА_6., не заперечує, що аліменти ОСОБА_4 добросовісно сплачував на утримання
доньки до лютого 2011 року. Зі слів сусідів, де він проживає зі своєю матір"ю,
їй відомо, що на теперішній час він не працює, зловживає спиртними напоями.
Дитина не бажає з ним спілкуватися, але ініціатором цього позову вона не була
і не заперечує, щоб батько спілкувався зі своєю донькою.
Ніяких об"єктивних доказів на підтвердження того, що
відповідач перебуває на обліку з приводу зловживання спиртними напоями та
веде антигромадський спосіб життя в матеріалах справи немає.
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду
про ухилення відповідача від юридичного обов"язку по вихованню дитини не
відповідає, як фактичним обставинам справи, так і вимогам закону, який
пов"язує можливість позбавлення батьківських прав відносно дитини тільки при
наявності такої поведінки батька, при якій він не проявляє про неї щонайменшої
батьківської турботи, хоча має таку можливість.
У даному випадку судом встановлено, що дитина проживає з
бабусею, з якою у її батька не склалися стосунки, і він не може
безперешкодно спілкуватися з дитиною; що з 2003 року він сплачує на утримання
дитини аліменти.
Крім того, у відповідності з роз"ясненнями Верховного суду
України, які містяться у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №16
від 12 червня 1998 року " Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб
та сім"ю України" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на
осіб, які порушують батьківські обов"язки, а тому питання про його застосування
може вирішуватися лише після повного всебічного й об"єктивного з"ясування
обставин справи і характеру ставлення батьків до дітей.
Колегія суддів вважає, що наведені позивачем обставини, не
є належними та об"єктивними доказами на підтвердження вимог позивача. Тому,
висновок суду про відмову у позові є правильним у зв"язку з недоведеністю
позовних вимог.
Оскільки суд першої інстанції зробив висновки, які
відповідають фактичним обставинам справи та правильно застосував норми
матеріального права, рішення суду підлягає залишенню без зміни.
Доводи апеляційної скарги прокурора не впливають на висновки
суду та не є підставою для скасування рішення.
Керуючись ст.ст.307, 308 , 313-314 ЦПК України, колегія
суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу прокурора Тельманівського району
Донецької області відхилити.
Рішення Тельманівського районного суду Донецької області від
14 червня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту набрання
чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної
інстанції.
Головуючий
Судді