Справа N 2-863/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 жовтня 2009 року м.Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Ченченко Т.О.,
при секретарі Діденко Г.Г.,
за участі позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Красиліна A.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Димитров Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Укрвуглебуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та компенсації за порушення строків виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку до відкритого акціонерного товариства «Укрвуглебуд» і в обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що з 12 квітня 2005 року до 15 грудня 2008 року він працював електрослюсарем підземним у ВАТ «Укрвуглебуд». Наказом № 295-к від 15 грудня 2008 року його було звільнено з шахти за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням. Після припинення трудових відносин з відповідачем, з ним не було проведено остаточного розрахунку, а саме відповідач не виплатив позивачу заробітну плату за жовтень, листопад та 10 днів грудня місяця 2008 року, а також компенсацію за 114 днів невикористаної щорічної відпустки. У зв*язку з цими фактами 13 березня 2009 оку він звернувся до відповідача з відповідною заявою. Однак на день подачі позову, відповідач не виплатив йому заборгованість з заробітної плати та компенсацію за невикористану відпустку, що змушує його звернутись з позовом до суду. За його розрахунком, здійсненим на підставі виписки КБ ДФ ТОВ «Укрпромбанк» відповідач має перед позивачем заборгованість із заробітної плати у сумі: за жовтень 2008 року - 4282 гривні 83 копійки, за листопад 2008 року - 3724 гривні 20 копійок, за 10 днів грудня місяця 2008 року -1862 гривні 10 копійок, а всього за наведений період - 9869 гривень 13 копійок. Розмір грошової компенсації, яку, на думку позивача, відповідач зобов’язаний сплатити йому за 114 днів невикористаних щорічних відпусток складає 12696 гривень 4 копійки. Просив стягнути з відповідача на його користь зазначені суми заробітної плати за період з жовтня до листопада місяця та 10 днів грудня 2008 року та компенсацію за невикористану відпустку за 114 днів.
Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними у позовній заяві. Зазначив, що сума заборгованості із заробітної плати розрахована ним з урахуванням тих сум, які йому виплачувались відповідачем, коли він працював на підприємстві і він бажає отримати саме цю суму, оскільки, як заведено на підприємстві відповідача, коли особа працює, вона отримує заробітну плату двічі: один раз на карткові рахунки працівників відповідачем перераховуються суми офіційної заробітної плати, яка зазначена у відомостях, а потім на карткові рахунки перераховується друга частина заробітної плати. Ця друга частина не виплачується тим працівникам, які звільнилися з підприємства, цим особам виплачується лише офіційна, нарахована по відомостях заробітна плата, яка за розміром вдвічі менша від тієї суми, яка виплачується працівникам, коли вони продовжують працювати. Він наполягає на стягненні саме тієї суми заробітної плати, яка йому належала б до сплати, якщо б він продовжував працювати на підприємстві та компенсацію за невикористану відпустку саме за 114 днів у сумах, визначених ним у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги позивача визнав частково в частині заборгованості по заробітній платі за жовтень, листопад та частину грудня місяця 2008 року та компенсації за невикористані відпустки згідно довідки відповідача у сумі 7476 гривень 76 копійок. Заперечував проти пояснень позивача, що працівникам виплачувалась частина заробітної плати неофіційно.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВАТ «Укрвуглебуд» з 12 квітня 2005 року до 15 грудня 2008 року в якості електрослюсаря 4 розряду підземного, електрослюсаря 5 розряду підземного. З ВАТ «Укрвуглебуд» позивач звільнений за статтею 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням (а.с. 9-10). Під час роботи у відповідача, позивач ОСОБА_1 працював згідно із окладом, встановленим йому у період з січня до березня 2008 року включно у розмірі 1138 гривень, у період з квітня до вересня місяця 2008 року включно - у розмірі 1160 гривень, у період з жовтня до листопада 2008 року включно - у розмірі 1204 гривні, у грудні 2008 року - у розмірі 1338 гривень (а.с. 63).
За даними, наданими ВАТ «Укрвуглебуд» заборгованість підприємства перед ОСОБА_1, з урахуванням нарахованої у жовтні 2008 року та грудні 2008 року компенсації за невикористані відпустки, становить: за жовтень 2008 року - 2052 гривні 85 копійок, за листопад 2008 року - 980 гривень 66 копійок, за грудень 2008 року - 4443 гривні 25 копійок, за період роботи на підприємстві відповідача, позивач перебував у щорічних відпустках за періоди: з 12 квітня 2005 року до 11 квітня 2006 року (з 1 до 29 березня 2006 року, нак. № 26/к від 22 лютого 2006 року), з 12 квітня 2006 року до 11 квітня 2007 року (з 1 до 29 березня 2007 року, нак. № 31/к від 20 лютого 2007 року), з 12 квітня 2007 року до 11 квітня 2008 року (з 1 до 28 липня 2008 року, нак. № 138/к від 18 червня 2008 року. Компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку за період з 12 квітня 2005 року до 11 квітня 2006 року виплачена у жовтні 2008 року за 26 календарних днів. При звільненні є 88 календарних днів за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток (а.с. 26-27).
Із заявою про здійснення з ним остаточного розрахунку позивач звернувся до відповідача 13 березня 2009 року (а.с. 21-23). До розгляду судом справи по суті розрахунок із позивачем здійснений не був.
Згідно з відповіддю Донецької філії ТОВ «Укрпромбанк», на картковий рахунок у якому здійснювалось перерахування сум заробітної плати позивачу, наданою суду станом на 28 серпня 2009 року, на картковий рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 за період з 1 січня 2008 року до 11 серпня 2009 року, суми заробітної плати за жовтень, листопад та грудень місяці 2008 року позивачу відповідачем не перераховувались. 17 січня, 6, лютого, 12, 21 березня, 14, 22 квітня, 26 травня, 16, 25 липня, 21 серпня, 10 вересня, 16 жовтня, 14 листопада 2008 року на картковий рахунок позивача здійснювались зарахування коштів згідно заяв на переказ готівки відповідно громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а.с. 85-88). Деякі з наведених осіб, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є, або були працівниками ВАТ «Укрвуглебуд», але заяви про перерахування грошових коштів від цих осіб на картковий рахунок позивача на підприємстві ВАТ «Укрвуглебуд» відсутні (а.с. 93-94).
Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показав, що у період з 24 липня 2004 року до 18 листопада 2006 року він працював у ВАТ «Укрвуглебув». З позивачем у справі він працював на одній дільниці. Перед влаштуванням на роботу до відповідача його попереджали, що під час роботи заробітна плата буде виплачуватися двічі, один раз -офіційна заробітна плата, а друга частина - неофіційна, яка не буде показуватися у довідках про середній заробіток. Це була усна домовленість, на яку погоджувалися всі працівники підприємства відповідача, оскільки на той час відповідач платив хороші гроші за роботу і всі трималися за роботу.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом вимог Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата працівника - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
При звільненні працівника, на підставі положень статей 116 та 117 Кодексу законів про працю України виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Суд не приймає до уваги пояснення позивача і вважає їх недоведеними в частині, що інші перерахування, які здійснювались на картковий рахунок позивача, це була також частина належної до виплати позивачеві заробітної плати за виконання ним обов*язків за трудовою угодою між ним та відповідачем.
Враховуючи надані суду докази, суд вважає, що на користь позивача з відповідача ВАТ «Укрвуглебуд» підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати жовтень-грудень місяці 2008 року та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 7476 (сім тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 76 копійок.
Оскільки позивач за позовом по трудовому спору звільнений від сплати встановлених законодавством витрат, судовий збір у сумі 75 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судом цивільної справи у сумі 120 гривень підлягають стягненню на користь держави з відповідача відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі статей 3, 116, 11, 237 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст.З, 10, 11, 57, 88, 209, 212-215, 224-226, ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Укрвуглебуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрвуглебуд» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за жовтень-грудень місяці 2008 року та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 7476 (сім тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 76 копійок.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрвуглебуд»на користь держави судовий збір у сумі 75 (сімдесят п*ять) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судом цивільної справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Донецької області може бути подана через Димитровський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.